20 жовтня 2017, 17:34 — Дарина Рогачук
Нардепи-кнопкодави березня
Четвер, 29 березня 2018, 11:10
Щонайменше 18 нардепів кнопкодавили 72 рази під час голосувань Верховної Ради у березні 2018 року. Таку кількість порушень зафіксував Громадський рух ЧЕСНО. Тим самим депутати повторили рекорд, встановлений торік у листопаді.
Найчастіше на кнопкодавстві ловили представників групи "Відродження" (51 зафіксований факт), та "Народного фронту" (11 фактів). Зокрема, щонайменше 23 рази кнопкодавив Антон Яценко, 9 разів – Василь Гуляєв, 6 разів – Євгеній Гєллєр та 5 разів – Антон Кіссе. Усі ці депутати представляють групу "Відродження".
Яценко і Гуляєв є лідерами неособистого голосування у Верховній Раді 8-го скликання: станом на кінець березня на їхньому рахунку було відповідно 52 і 29 кнопкодавств. Кнопкодавство Яценка стало предметом висміювання навіть серед інших депутатів Верховної Ради.
Ось повний список депутатів-кнопкодавів березня:
- Антон Яценко ("Відродження") – 23
- Василь Гуляєв ("Відродження") – 9
- Євгеній Гєллєр ("Відродження") – 6
- Антон Кіссе ("Відродження") – 5
- Анатолій Денисенко (позафракційний) – 4
- Володимир Кацуба ("Відродження") – 3
- Віталій Хомутиннік ("Відродження") – 3
- Хвича Мепарішвілі ("Народний фронт") – 3
- Андрій Река ("Народний фронт") – 3
- Олег Кулініч ("Відродження") – 2
- Борис Козир ("Блок Петра Порошенка") – 2
- Сергій Драюк ("Народний фронт") – 2
- Андрій Іванчук ("Народний фронт") – 2
- Віктор Шевченко (позафракційний) – 1
- Олександр Домбровський ("Блок Петра Порошенка") – 1
- Віктор Король ("Блок Петра Порошенка") – 1
- Олександр Романовський ("Народний фронт") – 1
- Олександр Нечаєв ("Опозиційний блок") – 1
Таким чином, цього місяця депутати Верховної Ради повторили рекорд з кількості зафіксованих кнопкодавств. Кількість депутатів-кнопкодавів у ВРУ 8-го скликання перевищує 100 і становить близько чверті народних обранців.
Нагадаємо, ст. 84 Конституції України зобов’язує народних депутатів України голосувати особисто. Проте чинне законодавство не передбачає жодних санкцій до депутатів за порушення цієї норми. 28 лютого Конституційний суд України скасував "мовний" закон Ківалова-Колесніченка через процедурні порушення під час його ухвалення, до яких належить і неособисте голосування.
