Кабінет Міністрів України у проекті держбюджету передбачив видатки сумою 1 мільярд 34 мільйони гривень на користь політичних партій у 2020 році. Із них 567 мільйонів грн передбачено на фінансування статутної діяльності політичних партій. Ще 467 мільйонів передбачено як компенсацію витрат на ведення виборчої кампанії. 

Загальний розмір бюджету на фінансування статутної діяльності партій визначається згідно із формулою, передбаченою законом "Про політичні партії в Україні". Зокрема, розмір держфінансування залежить від того, скільки виборців взяло участь у голосуванні, а також від розміру прожиткового мінімуму. Держфінансування на статутну діяльність партій виділяється щороку, впродовж цілого скликання парламенту.

Громадський рух ЧЕСНО змоделював, яку частку державного фінансування мають отримати парламентські та позапарламентські партії на статутну діяльність у наступному році.

Додатково до 567 мільйонів грн ще 467 мільйонів гривень у держбюджеті передбачено на компенсацію витрат політичних партій на ведення виборчої кампанії. Кошти компенсації отримають лише парламентські партії, а розмір компенсації залежить винятково від розміру офіційних витрат на кампанію.

Таким чином, компенсацію за ведення виборчої кампанії отримають:

Примітно, що у структурі видатків цих партій на виборчу кампанію від 61% до 86% становлять витрати на телерекламу. Друга за обсягами стаття видатків – зовнішня реклама (від 9% до 20%). Зокрема, саме ці видатки парламентським партіям і буде компенсовано у 2020 році.

Фактично, норма про компенсацію витрат на виборчу кампанію стимулює партії витрачати більше, зокрема, на телерекламу. Розуміючи, що ці витрати будуть повернуті, партії можуть йти ва-банк і вкладатимуть у кампанію всі можливі ресурси. При цьому, у цілому світі піднімається питання про стимулювання зменшення витрат на виборчу кампанію, тож норма, яка стимулює надмірні витрати, мала б бути переглянута та, ймовірно, скасована.

Щоправда, в Офісі президента хочуть зробити навпаки, і замість скасування компенсації за виборчу кампанію, планують суттєво скоротити обсяги держфінансування поточної діяльності політичних партій. Також, там хочуть підвищити бар’єр для отримання держкоштів з 2% до 5%, що позбавляє фінансування позапарламентські партії. Такі норми присутні у президентському законопроекті №1029, присвяченому перезапуску НАЗК (законопроект пройшов перше читання і може бути прийнятим ще до затвердження фінальної редакції держбюджету). Разом із тим, у пояснювальній записці до законопроекту відсутнє будь-яке обґрунтування таких змін. У публічній сфері це питання Офіс президента також не комунікував. Ймовірно, таке рішення продиктоване негативною реакцією користувачів соцмереж на інформацію про обсяги державного фінансування партій. Зокрема, частина українців негативно сприйняла той факт, що на державне фінансування претендуватиме "Партія Шарія". Щоправда, це обурення стосувалося штучно завищених у кілька разів сум, які поширювали одразу з кількох джерел (Микола Томенко, Анатолій Шарій та інші).

Ціла низка громадських організацій у спільному висновку до законопроекту №1029 підтримали перезапуск НАЗК. Разом із тим, у висновку пропонується виключити із законопроекту норми, які вносять зміни до держфінансування партій. Експерти пропонують розглянути їх у окремому законопроекті, який регулюватиме не лише розмір державного фінансування, а й низку інших аспектів:

- чітко зафіксує напрями використання держфінансування;

- посилить відповідальність за різноманітні порушення;

- ускладнить використання партіями підставних осіб для заведення коштів невідомого походження на офіційні рахунки;

- скасує компенсацію коштів на ведення виборчої кампанії;

- спростить процедуру здійснення внеску на користь партії, що стимулюватиме збір партіями дрібних грошових внесків серед пересічних прихильників. 

Згаданий висновок підтримали Центр політико-правових реформ, Міжнародна фундація виборчих систем в Україні (IFES), Комітет виборців України, Рух ЧЕСНО та ГО Центр UA. Висновок було направлено до Антикорупційного комітету.

Державне фінансування партій не є чимось негативним, але ніколи не матиме великої підтримки серед населення, і такою є ситуація в цілому світі. Воно покликане надати партіям альтернативне джерело фінансування. Розмір державного фінансування має бути не надмірним, але й обгрунтованим та достатнім. Інакше й надалі матимемо в парламенті професійних прихованих лобістів, а не професійних та фахових політиків.

В іншому випадку, навіть в усіченому вигляді державне фінансування лишиться своєрідним бонусом недоброчесним партіям і в цілому не виконуватиме своєї функції звільнення політичних партій України від впливу олігархів.