Активіст Роман Ратушний: Забудова Протасового Яру – бочка, в якій лежить порох і київської, і дніпровської мафії

З травня 2019 року на мапі Києва з'явилася нова гаряча точка – Протасів Яр. Якщо раніше це місце було більш відомим серед киян як невеликий гірськолижний комплекс, то нині тут триває справжня війна із забудовником за збереження історичної зеленої зони. 

Будуватися на ласій київській ділянці хоче дніпровське ТОВ "Дайтона Груп", яке планує звести тут ЖК "Турбійон". Забудовник має двох бенефеціарів – це Віктор Угрин і Володимир Ясько. Ці особи, за матеріалами журналістських розслідувань, пов'язані з більш відомим широкому загалу діячем – Геннадієм Корбаном, членом політради партії "УКРОП".

Місцеві мешканці з'ясували: будівництво незаконне, і вони не відступлять, поки роботи не будуть припинені. Серед них – 22-річний Роман Ратушний, який очолив ініціативну групу по Протасовому Яру і подає на "Дайтону" позови в суди. 

Ситуація загострилася, коли 30 вересня Ратушний оголосив, що змушений переховуватися. Активісту стало відомо, що його хочуть викрасти. Попередньо у Фейсбуці користувач Gennady Korban натякнув активісту, шо він може повторити долю ексголови Держагентства земельних ресурсів Сергія Рудика – його викрали та тримали в підвалі Дніпропетровської ОДА у 2014 році (сам Корбан заявляв, що це не його акаунт – УП). 

Ратушний стверджує, що у забудови є ще один впливовий покровитель – Андрій Смирнов. Колись він працював на Дмитра Яроша, потім захищав у суді ексрегіоналів Олену Лукаш та Олександра Єфремова. Ще одним клієнтом Смирнова був Геннадій Корбан. Нині Смирнов – заступник голови Офіса президента, який, за словами Ратушного, пропонував йому мирно "вирішити питання".

До речі, сам президент, попри неодноразові звернення громади і пряме питання про Протасів Яр на пресмарафоні, вперто мовчить. 

Нам вдалося зустрітися з Романом Ратушним і поговорити про його особисті мотиви по захисту Протасового Яру і про те, на які гроші він живе переховуючись. Також активіст більш детально розповів про погрози, нюанси та перспективи цієї скандальної історії. 

Багато людей розуміють контекст Протасового Яру і не хочуть зв'язуватися з дніпровською мафією

– Романе, у тебе завжди була активна громадянська позиція? 

– Ще в дитинстві мама водила мене на мовний Майдан. Я був під стелою під час розгону студентів 30 листопада на Революції Гідності. Під час першої зачистки Майдану 11 грудня я так само постраждав від рук беркутівців. Наразі я потерпілий в цих справах. Ходжу в суди.

Коли Революція Гідності закінчилася, я повернувся до роботи. Працював журналістом, робив проект по місту "Метро на Троєщину" – ми задовбували чиновників за те, що вони не роблять свою роботу, розкривали всякі неприємні корупційні історії і так далі. Потім робив інформаційний ресурс, писали про енергетику, про тендерні оборудки з дизельним паливом на Укрзалізниці, купа всього загалом.

– Чому так зачепила забудова Протасового Яру?

–  Бо це місце біля мого будинку. Я там виріс, провів дитинство, звідти в школу пішки ходив. Це велика частина мого життя. Там живе дуже багато моїх друзів, однокласників. 

– Коли почалася історія із забудовою?

– У Протасів Яр зайшли 1 травня, після оголошення Володимира Зеленського президентом. Під час будь-якої влади в цій країні, незалежно від спрямування, така історія завжди відбувається. Змінюється влада, приходять нові фінансово-промислові групи, які хочуть урвати свій шматок країни. Я просто не очікував, що вона буде прямо у мене під домом. 

Вже 2 травня була перша стихійна акція протесту проти цієї історії. У той день я був на роботі, мені подзвонила мама, яка там живе зараз, і сказала, що буде акція протесту, вона на неї піде і я теж за бажання можу долучитися. Ще з Майдану пам'ятаю, що у мене мама дуже емоційна, і я не хотів, щоб у неї були якісь проблеми з поліцією через її емоційний характер. Тому я прийшов туди – весь такий у костюмі, туфлях, лазив по схилах. 

2 травня ми побачили, що до протесту долучилося дуже багато невідомих громаді людей. З одного боку, це дуже класно, а з іншого боку це ризики, адже це може бути якась комерційна історія для окремих осіб. 

Тому ми прийняли рішення як громада сформувати ініціативну групу. Загальні збори оголосили на 4 травня, всіх оповістили, нас навколишні ОСББ підтримали, Асоціація ОСББ Солом'янського району, мешканці. Мене обрали головою ініціативної групи. 

– А чому саме тебе?

– Я не можу сказати. Я не знаю. Сподівався, що оберуть керуючого будинком чи голову ОСББ, але обрали мене. Мабуть, за те, що я виглядав ініціатором створення, відповідно, і очолити мав я. Від того моменту ми зібрали більше тисячі підписів в підтримку ініціативної групи і проти забудови. 

– Ви розібралися, хто стоїть за забудовою? 

– Це дніпровська компанія ТОВ "Дайтона груп", бенефіціарами якої є Геннадій Корбан та Олег Левін. Ми почали спочатку міську владу гнобити за всю цю історію. Потім розібралися, що крім міської влади, левова частка провини лежить на Окружному адміністративному суді міста Києва, який своїми рішеннями фактично змінював закони фізики – міняв допустиму висотність, наприклад. От міська влада відмовлялася видавати якийсь документ, а забудовники йшли в суд і отримували його за рішенням суду.

При цьому міська влада не вживала в судах адекватні аргументи. Зокрема про те, що земля не належить забудовнику – термін, на який Київрада надала дозвіл на оренду, закінчився ще в 2017 році. Можливо, недогледіли, не знаю. Місто обіцяло підтримувати нас в судах власними позовами, але їх досі немає. Важливо розуміти що відповідно до судової практики громада часто не визнається судом як сторона процесу, тому саме Київрада має позиватись з вимогою скасувати ті чи інші дозволи, або тим більше про визнання договору оренди землі недійсним. Місто цього не робить.

Тому я разом зі своїм сусідом подав позов про скасування дозволу на будівництво. Зараз цей суд очолює Володимир Келеберда, який розглядає позови по зміні містобудівних умов та обмежень забудовника Протасового Яру ТОВ "Дайтона груп". 

Пан Келеберда подібною цією фігнею займається ще з часів Гостинного двору. Він чудив тоді і зараз чудить по Протасовому Яру. Зокрема, він сам як суд перебрав на себе дискредитаційні повноваження Держбудінспекції і змінив обмеження по висотності для забудовника. Це маячня, яка не налазить на голову. 

Але є ще одне – тепер вирішувати кому і де будуватися в Києві буде Дніпропетровський окружний адміністративний суд, бо забудовник Корбана "Дайтона груп" подав позови ще й туди, і вони тепер там розглядаються. В порушення закону, відповідно до якого позов до органу державної влади має розглядатись за місцем розташування цього органу

– А в Києві всі мовчать?

– У Києві переважно мовчать, хоча топові урбаністи нас підтримують. Причому, я так розумію, дуже багато хто боїться. А інші просто не розуміють контексту Протасового Яру і їм просто впадло розбиратися. Але дуже багато людей розуміють цей контекст і саме через це не хочуть зв'язуватися з Дніпровською мафією. За логікою "прийшла дніпровська влада, значить, проти дніпровської мафії не можна йти". Причому цей настрій існує як на рівні деяких активістів, так і на рівні деяких журналістів, чиновників і так далі. 

– Родина підтримує тебе у боротьбі за Протасів Яр?

– Мама не бачила мене вже півтора місяця. Але вона чудово розуміє, що інакше не вийде. Не можна прийняти рішення про захист свого дому. Це автоматична історія, тут немає вибору. 

Ще я відчуваю підтримку своєї громади дуже сильну, а це найголовніше. Тому що я знаю, що мені завжди є куди повертатись.

– У громаді скільки людей? Щоб уявити масштаб.

– Загалом, коли ми рахували, то це десь 11 вулиць виходило. Підписи проти забудови поставили більше тисячі людей з 23 вулиць. 

У нас лише координаторів громади 7 для кожного напрямку. І це тільки по незаконному будівництву. Є ще люди, які займаються питаннями шкіл, наприклад. Тобто люди, які опікуються умовними картриджами для принтерів у школах, не мають часу займатись ще й боротьбою з Корбаном, вони делегують цю функцію ініціативній групі.

Ми коли кажемо "громада", то це ж не якась міфічна історія. Це люди, які, якщо навіть приберуть мене чи когось з координаторів, замість ініціативної групи будуть координувати свою боротьбу з забудовою через особисті зв'язки: хтось – чийсь однокласник, хтось – родич, хтось – друг. 

Але дніпровські бандити просто не розуміють всіх цих нюансів, вони ж лізуть фактично на те, що є невід'ємною складовою світогляду місцевих людей.

– Як саме ви протестуєте? 

– У нас постійно відбуваються акції, авто та велопробіги влаштовуємо. Були ще пікніки, на День Києва, зокрема. 

Ми систематично ходимо прибираємо Яр, акторка Римма Зюбіна у нас локомотив процесу прибирання. Вона, ще з недавнього дитинства пам'ятаю, завжди збирала сусідів, щоб всі дружно йшли прибирати Яр. 

Тому коли починають розказувати, що Протасів Яр це суцільний гадюшник та бомжі, то ці речі дуже сильно задівають. 

Романе, бути молодою людиною це добре. А бути молодою людиною з 50 тисячами доларів це ще краще

– Коли відчули перший опір від забудовника? 

– Коли сформували ініціативну групу і мене обрали головою. Тоді мені почали писати спільні знайомі, що от "треба бути обережним", "бережи себе", "у них же є всі документи – може, не треба?" – в такому ключі. Я до цього поставився так, що у людей є фінансовий інтерес. У мене фінансового інтересу немає, то нащо мені вступати з ними в цю дискусію? 

Потім почалася дискредитаційна кампанія. Дуже дивна, насправді. Вони намагались дискредитувати боротьбу громади через згадки негативного минулого окремих активістів, які стосунку до громади не мали, але світились на наших акціях. Ми на це дивились, як на історію про "жабу і гадюку".

Зараз, через публікацію аудіозапису погроз заступника голови Офіса президента Андрія Смирнова на мою адресу, ми очікуємо вже біс знає якої за рахунком дискредитаційної кампанії

– Був перехід від слів до фізичних ушкоджень?

– Напад на Юлію Кононенко, координаторку громади. Вона окрім справ громади ще фронтовий волонтер та підприємець. На неї напали 15 вересня, нападник завдав їй удар в голову і у неї діагностували струс мозку і забій щелепи. Нападника поліція відмовилась затримувати. Щоб ви розуміли, поліція загубила 5 заяв від сусідів, яких побили в процесі протистояння з тітушками. Коли ми порушили це питання, поліція попросила виписати на аркуш паперу імена та прізвища тих, хто писав заяви – ми виписали, і вони знову загубили аркуш.

– Хто охороняє забудову на Протасовому?

– Спочатку будівництво охороняли люди "Боцмана" Сергія Коротких. Але оскільки це був передвиборчий період, а пан Андрій Білецький балотувався від об'єднаних націоналістів, то вони прийняли рішення вийти з проекту, написали офіційну заяву і так далі. Ми привітали їх рішення, особливо в контексті того, що вони, на відміну від своїх наступників, не нападали на жінок (напад на Юлію Кононенко).

Потім охорони, яка могла б забезпечити продовження робіт, на будівництві довгий час не було, у них якраз були заборонені будь-які роботи і вони нічого не робили. А 10 вересня, в той же день, коли Андрія Смирнова призначили в Офіс президента, на об'єкті завелася нова охорона. За нашою інформацією, це охоронна фірма "Основа", хоча забудовник приховує будь-яку інформацію, яка стосується охорони. Там де-факто Костянтин Коломієць головний. Охоронці називалися представниками охоронної фірми "Варта", без жодних документів, уніформи. 

Після нападу на Юлію Кононенко ми знову зібралися у Протасовому Яру і познайомилися з новими тітушками. Приїхала нова охорона будівництва в повному складі, на чолі з самим Коломійцем, десь шість машин було. Розказували, що це Юля напала на тітушку, щоб ми й не думали рипатися… Ці ж "мафіозі" потім вкрали намет громади, який нам дала в користування одна молодіжна організація.

Потім Юлі Кононенко почали дзвонили питати, як там її бізнес (а вона – власниця меблевого салону), погрожували, що салон спалять, що її сина поб'ють…

– Що змусило тебе переховуватися?

– Мені подзвонив знайомий, який цілком може мати таку інформацію, і сказав, що незабаром Корбан має повернутись в Україну і буде приймати рішення "по тобі".

Потім з іншого джерела, яке не пов'язане з попереднім, надійшла інформація, що Корбан повернувся в Україну і мені краще виїхати за кордон через те, що мене мають найближчим часом викрасти і вбити. При цьому наголосили що самому Корбану глибоко плювати на будь-які репутаційні втрати, які він понесе, якщо вб'є мене.

– Тобто, ти підозрюєш, що Корбан хоче помститися?

– Я не підозрюю – він мені публічно погрожував. Бенефіціарами проекту по Протасовому Яру є два дніпровських бізнесмени – Геннадій Корбан і Олег Левін. Ми почали шукати пов'язаних осіб, і з'ясувалося, що "Дайтоною" керують люди Корбана. 

До того ж, Дмитро Паланчук, генеральний директор "Дайтони", сам сказав журналістам, що у Корбана частка його компанії 20 чи 25%. Хоча, за нашою інформацією, там значно більше. Це мало б бути відображено в документах, але їхня будівельна компанія, очевидно, побудована за принципом "общака" з "долями".

Очевидно, що це Корбан, там у правлінні фірми скрізь пов'язані особи з ним. Генеральний директор підтверджує присутність Корбана у компанії. Корбан публічно погрожує тим, хто заважає "діяльності" цієї компанії. Тут очевидно що це його фірма.

– Яка роль Андрія Смирнова в цій історії? 

– Він мені дзвонив, хотів організувати зустріч з другим бенефіціаром будівництва – Олегом Ігоровичем Левіним. Власне сам Смирнов називав Левіна головним бенефіціаром, а зустріч хотів робити у Дніпрі. Але я як людина розумна за межі свого міста не збираюся виїжджати, тому ми поговорили з Левіним телефоном. 

Розмова була яка з Левіним? Він питав: "Що особисто вами рухає?". Я пояснив позицію громади, що будуватися там не можна і що, якщо ви хочете будуватися у Протасовому Яру, то не в лісі і в зелених зонах, а там є нижче промзона. Почав йому проводити віртуальну екскурсію Києвом, з зазначенням місць, в яких немає лісу. Він сказав: "Ви мені як бізнесмену пропонуєте нереальний варіант, розмови про анулювання будівництва не може бути". Я спитав, навіщо ми тоді спілкуємось взагалі? 

Потім ми ще зі Смирновим поговорили. Він сказав: "Романе, давайте не обривати діалог, давайте підтримувати комунікацію". Я погодився, на випадок якщо вони дійдуть колись думки, що не варто порушувати закон і знищувати ліс на самовільно захопленій землі. А потім ми з Смирновим зустрілись, буквально за пару днів.

Він знову почав пропонувати мені варіанти, в яких я отримаю винагороду, а будівництво буде. Я максимально чітко вказав, що єдине, про що можна говорити, це про анулювання будівництва, і почав наводити аргументи на користь того, що їхня діяльність втупу порушує закон. Смирнова це не цікавило, і він, коли зрозумів, що розмови про "рєшалово" не буде, почав банально погрожувати, зокрема викраденням.

– Твоє питання піднімалося на пресмарафоні Зеленського. Потім була якась реакція з боку президента?

– Жодної реакції. Жодної відповіді. Жодних наслідків. 10 жовтня він пообіцяв, що розбереться у цій ситуації. Реакції не було, до журналіста, який задав питання, ніхто не звернувся. 20 жовтня під час автовелопробігу йому спеціально привезли в Офіс звернення: одне – від громади, одне – від мене. Те, яке від мене, вони загубили. А те, яке від громади, воно, за нашою інформацією, розподілилося на Андрія Смирнова – людину, яка погрожувала мені викраденням. 

– Смирнов напряму погрожував тобі викраденням?

– Є же ж аудіо з погрозами. Він не казав, що "тебе викрадуть, якщо ти не припиниш", він почав розповідати, що "Романе, треба домовлятися. Якщо ми зараз не знайдемо спільної точки, то буде стрілянина, прийдуть вже зовсім інші люди, що у будь-якого процесу є ціна. Або домовляємося, або вивезуть. Що я недооцінюю дніпровських, що вони все одно гору візьмуть рано чи пізно. 

Смирнов почав розказувати, що у нього зв'язки в Офісі президента, хоча на час дзвінка він був просто головою чи то членом комісії з питань правової реформи при президентові. Потім у моїй присутності телефоном вихвалявся тим, що у нього зв'язки в ДБР, що ІВК (Ігор Валерійович Коломойський – УП) може подзвонити…

У телефонних розмовах, ще до зустрічі, він мені розказував, що "Романе, бути молодою людиною це добре, а бути молодою людиною з 50 тисячами доларів це ще краще". Це, мабуть, єдиний момент, коли я пошкодував, що не є держслужбовцем, оскільки не можу заявити в правоохоронні органи про спробу підкупу. 

– Тобто тобі пропонували "вирішити питання"?

– Так, особливо коли ми зустрілися. Перші 20 хвилин зустрічі він намагався переконати, що наша розмова не вийде від нього в ЗМІ, що "давайте, Романе, говорити відверто який ваш інтерес"… Коли він зрозумів, що мій інтерес – це інтерес громади, то він почав пропонувати мені впливати на суспільну думку, та переводити протест в режим імітації.

Вони чомусь вчепилися у мене, як у корінь всіх проблем. Я для них винуватець того, що вони не можуть заробити або відмити гроші на будівництві. Я насправді погано розумію, як вони можуть там заробити, бо Протасів Яр – це гори, схили. Побудуватися там дуже-дуже дорого – вже є кейс "Гуліверу", який будувався на схилі, там сам фундамент обійшовся у левову частку вартості всієї будівлі. А на Протасовому Яру в принципі тільки схил і є.

Громада взагалі виступає за надання всьому Протасовому Яру статусу природного заповідного фонду із забороною будуватися. І це єдине, що вирішить мою ситуацію. Бо медіа зараз погудять, а за півроку Корбан може помститися, коли всі забудуть. Принаймні я так припускаю, бо люди не прощають, коли втрачають великі гроші.

Я адекватна людина і мучеником бути не збираюся. Я вважаю це несправедливим, це вони мають ризикувати свободою, бо закон порушують вони.

– Не очікував, що буде такий поворот подій?

– Не очікував. Але все одно того будівництва не буде, тому що є рішення громади. Для того, щоб там було будівництво, треба просто виселити звідти всіх людей. 

– Тобі страшно за своє життя?

– Я переховуюся. Я не дуже хочу помирати, планував ще пожити. Але навіть об'єктивно розумію, що те, що я зараз переховуюся – це глобально не вирішує ситуацію. Є публічність, але це їм не заважає. Корбан же ж публічно погрожував мені, згадуючи Сергія Рудика. Вони ж, як вказано в матеріалах слідства, викрали його, тримали на підвалі в Дніпропетровській ОДА – це все досі можна прочитати в Інтернеті. І що, Корбан сів у в'язницю? 

Ми ж не живемо в світі, в якому громадянське суспільство напряму гарантує тобі безпеку. Навпаки, у нас людей за їхню позицію можуть облити кислотою, як Катерину Гандзюк, напасти, як на Віталія Устименка в Одесі. Я колись дивився на все це, як на якусь дічь,і співчував "дистанційно", а тепер це саме відбувається зі мною. 

Тому за втрачені через помилки юристів Корбана гроші будуть відповідати не юристи Корбана, які неправильно промоніторили ситуацію, а люди, які вказують на незаконність будівництва. Бо у нас такий суспільний договір в країні, за будь-якої влади страждає тільки той, хто не дає сильним світу цього заробити гроші. А решта або збагачуються разом з сильними світу цього, або потім купують квартири в будинку, за будівництво якого когось вбили.

– Нова влада взагалі ніяк не реагує на ситуацію з Протасовим Яром?

– Вони чудово знають про роль Смирнова там. Тому що не знати це... я не думаю, що вони непрофесійні. Я не зрадофіл за своєю природою, думаю що відсутність реакції означає, що вони не знають, що з цим робити. При тому, поки вони думають, я змушений переховуватись, і триває це з 30 вересня. Ми пропонували їм план виконання обіцянок – я просив президента про особисту зустріч, бо думаю, що мене не чіпатимуть після неї. 

Ми ж до президента приходимо не тому, що "царю, виріши нашу проблему", а тому, що людина з його Офіса безпосередньо погрожувала мені розправою. Президент двічі обіцяв розібратися в цій ситуації. Але це так сприймається, типу чергові протестуючі прийшли до президента, а це – не його компетенція. 

Але ні, це його компетенція, якщо його люди погрожують комусь – ти маєш дати по шапці цим людям або заявити, що вони так роблять, бо ти їх попросив. Це ж інакше не працює. А якщо працює інакше, то людина нічого не вирішує на своїй посаді. 

– Зараз за тобою є стеження?

– Під моїм будинком чергують автомобілі. Там чергували спочатку машини, орендовані в пов'язаної з "Приват лізинг" дніпровської компанії ТОВ "Автолюкс плюс". Тобто група дніпровців раптом вирішила орендувати автомобілі в одної фірми і приїхати під мій будинок, і чекати там мене.

Як наївний громадянин, який вірить у верховенство права, вказав всі ці автомобільні номери в зверненні до президента. Це звернення загубили в Офісі і так і не зареєстрували. А згадані автомобілі поміняли. Відстежити їх тепер важче, бо це тепер переважно єврономери.

– Не шкодуєш, що вліз у цю історію?

– Та ні. Я в принципі ніколи не шкодую про те, що зробив, а тут просто іншого виходу не було – не можна було інакше. Я намагаюсь не в'язуватись в усе, що вважаю несправедливим, бо все зло не переможеш. Але тут інше. Якщо до твого будинку лізуть, щоб знищити його, то ти будеш цьому протистояти. Якщо тобі починають погрожувати, то ти що, будеш відступати? 

Можна шкодувати тільки в тому випадку, коли ти міг зробити щось інакше, але не зробив. Хіба що на якомусь тактичному рівні міг, наприклад, підібрати слова і називати Корбана не рейдером, а спеціалістом з конфліктології. А якщо ти нічого не можеш змінити, то і немає про що шкодувати.

Вирішити проблему Протасового Яру можна тільки шляхом надання всім 30-ти гектарам лісу статусу заповідника, що відповідатиме Генеральному плану Києва

– Що може зробити місто зараз в історії з Протасовим Яром?

– Дуже багато всього. По земельній ділянці, на якій хоче будуватись Корбан, все простіше, ніж виглядає. Вони мають через суд скасувати містобудівні умови та обмеження – це базовий документ, на підставі якого забудовник отримує всі інші. Це реально зробити. 

– Місто має провести службове розслідування з приводу таємничого "автоматичного погодження" укладення договору суборенди з ТОВ "Дайтона Груп" від 06.06.2018, він був укладений через рік після закінчення строку, на який Київрада надавала дозвіл на укладення договору оренди. Мають подати заяву в правоохоронні органи і через суд визнати недійсним договір оренди від 2012 року, який укладено одноосібно і самовільно Черновецьким, без рішення Київради, всупереч закону. Саме рішення Київради 2007 року, з якого почався дерибан землі, мають визнати недійсним, оскільки воно не було опубліковано. Вони це знають, але це досі не зроблено.

Значно складнішою є історія з Протасовим Яром в цілому, оскільки значна його частина розпиляна ще Омельченком і Черновецьким. Зокрема фірмі, яку ЗМІ пов'язують з Омельченком, належить 15 га лісу у Протасовому Яру на правах приватної власності. І цільовим призначенням цієї землі вказана "житлова забудова". У приватну власність ці 15 гектарів оформились вже при Кличку. Але місто обіцяє повернути їх у власність громади Києва – сподіваюсь, що така робота справді ведеться. 

Взагалі Протасів Яр – це найкраще свідчення київської корупції, яка тягнеться протягом чотирьох поколінь київської влади. Нам закидають з Офіса президента, що ми проти них замовили інформаційну кампанію, тому я ще згадаю те, що ми говорили під час парламентських виборів, що Березенко і Кононенко (соратники Петра Порошенка), будучи депутатами Київської міської ради, голосували за незаконне рішення Київради про передачу землі Протасового Яру. 

Вирішити цю проблему спадкової корупції і дерибану можна виключно через надання всьому Протасовому Яру, 30-ти гектарам лісу, статусу об'єкту природно-заповідного фонду. Це має зробити Київрада після повернення землі.

Зі свого боку, ми презентували свою концепцію разом з Солом'янською РДА того, що має бути у Протасовому Яру, і зараз це окремий напрямок роботи.

– А якщо Протасів Яр не стане заповідником? 

– Якщо ні, то ця історія буде тільки посилюватися. Ніхто не думає відступати. Це порохова бочка, в якій лежить порох і київської, і дніпровської мафії. Якщо її не знешкодити, вона вибухне. Це справжні проблеми київського урбану, це зіткнення інтересів мафії і громадян. І це зіткнення може стати кривавим в будь-який момент, просто тому що з одного боку мафія. 

Дніпровці не будуть поводитися якось інакше від того, як вони поводяться зараз. Тобто фізичне протистояння це єдиний ефективний метод, який вони для себе бачать. Якщо вони досягнуть в цьому успіхів, київська мафія робитиме так само. І ми тягатимемось з кримінальним світом як таким. А оскільки міністр внутрішніх справ у нас майонезна баночка, то захищати нас ніхто не буде. Що підтверджує і півроку нашої боротьби, коли поліція банально все ігнорує або допомагає тітушкам. 

– Які твої подальші плани? 

– Довести до логічного завершення історію з Протасовим Яром. В процесі хочу влаштуватись на роботу, яка дозволить суміщати ці заняття. А потім влаштуватися на повноцінну роботу, робити якусь кар'єру, улюблену справу… Але це все можливо тільки тоді, коли це твій основний вид діяльності. А коли ти відчуваєш, що тебе можуть у будь-який момент вбити, і ти не можеш ходити без охорони, то і про нормальне життя не йдеться.

– Ви самі оплачуєте собі охорону? 

– Охорону забезпечує громада і мої друзі. 

– Якби була можливість знову звернутися до Зеленського, що б ти йому сказав?

– Я би попросив виконати дві його обіцянки: перша – це зупинити забудову Протасового Яру і друга – це розібратися в ситуації з публічними погрозами мені. Я цілком адекватна людина, мучеником бути не збираюся. І чітко розумію, що в поточних умовах мені може допомогти саме президент. Бо погрози були від людини з його Офіса. А, судячи з плівок з кабінету голови ДБР Романа Труби, вже працюючи в Офісі президента, Андрій Смирнов опікується інтересами Геннадія Корбана і називає його провладною групою. І мені сумно бачити відсутність реакції з боку самого президента. 

Зараз я фактично живу одним днем.