Пропонувати проводити в Адміністрації президента екскурсії для дітей. Внести зміни в дрес-код, щоб можна було ходити в шортах та поставити місце для паркування велосипедів при вході. Забігти у фонтан, скуштувати шаурму. Питати у користувачів фейсбука, кого призначити губернатором. Сходити на концерт Монатіка або вийти на сцену до колишніх товаришів по проекту "Ліга сміху".
Протягом першого місяця президентства Володимир Зеленський намагався нагадувати кіноперсонажа. Комусь неформальний стиль нового українського президента до вподоби, а комусь – не дуже.
Один місяць – термін не такий вже і великий, однак показовий для того, щоб прослідкувати тенденції формування стилю управління.
Кадри вирішують все?
За перший місяць Зеленський призначив на посади 41 людину, з них 9 суддів. Олександр Данилюк став секретарем РНБО, Генштаб та Збройні сили України очолив Руслан Хомчак, а начальником Держприкордонслужби став Сергій Дейнека.
Кадрові рішення при цьому не були однозначними. Головою Адміністрації президента України став Андрій Богдан, якого безуспішно звинувачували у потраплянні під дію закону про люстрацію.
Головою Служби зовнішньої розвідки відтепер є Владислав Бухарєв, який має медаль СБУ та ФСБ "За содружество" та організовував виступи "95-го Кварталу" на своєму окрузі, коли був депутатом-мажоритарником.
Першим заступником Голови СБУ було призначено Івана Баканова, друга дитинства Зеленського, колишнього очільника ТОВ "Студія Квартал-95" та партії "Слуга народу". Баканов не має досвіду роботи в безпековій сфері, отримав звання лейтенанта тільки за декілька днів до призначення, а його дружина має російське громадянство.
Звільнив президент 38 осіб, зокрема 12 голів ОДА, 4 голови РДА, 13 посадовців із СБУ.
Парламентська блокада
Під час інавгурації Зеленський оголосив, що розпустить Верховну Раду і порадив Кабміну піти у відставку. Володимир Гройсман порадою скористався, щоправда, парламент голосування за його звільнення провалив.
Появу указу про розпуск ВРУ представники президента мотивували фактичною відсутністю коаліції з 2016 року. Правомірність указу мав встановити Конституційний Суд, і своїм рішенням 20 червня він підтримав позицію президента.
Після такого старту співпраця Зеленського з Верховною Радою не задалася – це видно як по підтримці законопроектів президента, так і по схваленню парламентом його кадрових рішень.
У своїй передвиборчій програмі президент пообіцяв, що першим законопроектом, який він подасть до зали парламенту, буде закон "Про народовладдя".
Натомість три перші законопроекти Зеленського стосувались виборів – про публічні закупівлі, виборчу систему та виборчі права військовослужбовців.
Проект закону про виборчі правила при цьому пропонував перехід на пропорційну систему, що напряму суперечить програмній обіцянці президента запровадити відкриті регіональні списки.
Законопроект про імпічмент хоч і відповідав програмній обіцянці, але не був включений до порядку денного, так само як ініціатива конфіскувати незаконні активи в рамках виконання антикорупційного блоку програми президента.
Ще два законопроекти стосувались енергетики: про альтернативні джерела енергії та про ринок електричної енергії, що можна вважати спробою виконання програмної обіцянки "забезпечити потреби за рахунок власних енергетичних ресурсів, ставши згодом їх експортером на європейський ринок".
Їхня доля буде визначена наступного пленарного тижня.
Як і доля останнього, поданого Зеленським, законопроекту, що стосувався протидії кнопкодавству. У ньому президент пропонує штрафувати таких несумлінних депутатів на суму від 51 до 85 тис. грн. Володимир Зеленський обіцяв це у своїй передвиборчій програмі.
Кадрові призначення Рада теж не поспішає підтримувати: звільнення чинних голови СБУ, міністрів оборони та закордонних справ 6 червня були провалені в сесійній залі.
Постанови про звільнення генпрокурора Юрія Луценка та заміну на посаді міністра закордонних справ Павла Клімкіна Вадимом Пристайком планують розглядатися наступного пленарного тижня.
Про заміну голови Нацбанку не йшлося.
Хоч поки безрезультативно, але Зеленський із сімома законодавчими пропозиціями виявився активнішим за своїх попередників. Наприклад, Петро Порошенко за перший місяць своєї каденції подав лише два законопроекти, а Віктор Янукович і Віктор Ющенко обходились взагалі без законодавчих ініціатив у перші тридцять днів на посаді.
До прозорої держави
Замість Адміністрації президента України та Ради судової реформи відтепер функціонуватиме Офіс президента України. Утворення нових установ дозволяє безболісно звільняти персонал їхніх "попередників".
Ще до другого туру виборів Зеленський та його команда декларували намір переїхати з Банкової і перенести адміністрацію президента в інше місце. Рівно через місяць після вступу Зеленського на посаду, рішення таки знайшли – президент планує переїхати на Європейську площу в Український дім, а будівлю на Банковій мають віддати Національному художньому музею.
Також в АП не забувають і про обіцянки поглиблення електронізації надання державних послуг: вже почались обговорення концепції "Держава у смартфоні", і "Коаліції електронної держави", об'єднання із понад 60-ти громадських організацій, готове взятися за цей проект.
У межах власних повноважень Зеленський взявся і за виконання своїх передвиборчих обіцянок щодо покращення умов ведення бізнесу – було скасовано 161 президентський указ попередників.
Серед іншого, було відмінено п'ятикратний розмір штрафу від неоподаткованої суми за порушення касової дисципліни та скасовано мінімальний розмір оплати нотаріусів, щоб здешевити вартість оплати їхніх послуг за операції з нерухомістю. Але не бізнесом єдиним: приміром, також було скасовано застарілий указ про обов'язкове носіння шкільної форми.
Однак попри свою лояльність до бізнесу, президент намагається показати, що підприємці мають пам'ятати і про соціальну відповідальність. Зеленський 20 червня оголосив про свої домовленості з окремими великими бізнесменами. За словами президента, Віктор Пінчук зобов'язався забезпечити квартирами родини 24-ох полонених моряків, Рінат Ахметов – інвестувати в медицину, дороги та інфраструктуру Донбасу, а Ігор Коломойський – теж вкладати кошти у розвиток Донбасу. Хоча щодо останнього Зеленський уточнив, що "він ще про це не знає".
Стосунки із Заходом
Як можна помітити з переліку посадових призначень нового президента, він ще не перейшов до кардинальних кадрових змін в Міністерстві закордонних справ.
У той же час, президент здійснив три закордонні візити – в Бельгію, Францію та Німеччину. Двоє його попередників за аналогічний проміжок часу відвідували дві країни: Віктор Янукович – Бельгію та Росію, а Петро Порошенко – Францію та Бельгію.
Під час поїздки в Брюссель Зеленський зустрівся з головою Єврокомісії Жаном-Клодом Юнкером, головою Європейської ради Дональдом Туском та генеральним секретарем НАТО Андреасом Расмуссеном, таким чином підтвердивши свій курс на ЄС і НАТО.
А в рамках зустрічі з представниками місії МВФ у Києві Зеленський запевнив, що Україна співпрацюватиме з Фондом і надалі.
Українсько-американська співпраця найближчим часом матиме можливість для виходу на новий рівень. У Конгресі розглянуть законопроект щодо надання Україні статусу головного союзника США поза НАТО.
Паралельно Володимир Зеленський отримав запрошення від президента Дональда Трампа відвідати Америку. Це може стати втіленням задекларованого штабом наміру "вести конструктивний діалог зі США як стратегічним партнером із врахуванням національних інтересів України".
Протистояння з Росією
Попри прогнози скептиків, новий президент поки не розвернув Україну в сторону Росії. Ще перед вступом на посаду Зеленський прокоментував кроки російської влади із бензинової блокади України та спрощеної видачі паспортів РФ жителям ОРДЛО, зазначивши, що зі спільного між Україною та Росією "залишився тільки кордон".
Вже у свій перший повний робочий день на посаді президента Зеленський закликав Сполучені Штати посилити антиросійські санкції на зустрічі з представниками президентської адміністрації США.
Звільнення заручників – інша дражлива тема українсько-російських стосунків. 25 травня Трибунал ООН з морського права виніс рішення, яким зобов'язав негайно відпустити 24 ув'язнених полонених українських моряків, які внаслідок інциденту в Керченській протоці у кінці листопада минулого року потрапили в полон. Утім, в РФ чекають завершення проведення власного розслідування, яке і має вирішити долю українців.
Окрім цього, періодично російська влада затримує та ув'язнює громадян України, як-от Костянтина Давиденка чи Муміне Салієву. Зеленський проводив зустріч із родинами полонених, обіцяючи їм повернути їхніх близьких.
На початку червня відновились консультації в рамках Мінської тристоронньої контактної групи. Зеленський повернув до її складу Леоніда Кучму, який вже встиг зробити скандальну заяву про те, що у випадку обстрілів українські військові не мають стріляти у відповідь.
Заява Андрія Богдана, пізніше підтверджена самим Зеленським, про можливість консультативного підтвердження миру з Росією на всеукраїнському референдумі, хоч і здобула широкий резонанс в ЗМІ, однак так і не надала уявлення про конкретні плани нового президента з врегулювання конфлікту на Донбасі.
Одначе вже скоро деталі нарешті мають з'явитися: у Зеленського обіцяли найближчим часом опублікувати Дорожню карту виконання Мінських угод, узгодивши її спершу з європейськими партнерами. ЇЇ виконання потенційно розглядається як інструмент завершення війни на сході України.
Процес становлення
Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", 38% українців відповіли, що ще не сформували свого ставлення до діяльності новообраного президента. Втім, дострокові парламентські вибори, імовірно, закінчаться посиленням політичних позицій Зеленського: партії "Слуга народу" соціологічні опитування прогнозують комфортну перемогу, адже вона випереджає найближчого переслідувача більш ніж в чотири рази. Таким чином, лише після парламентських виборів можна буде відстежувати повноцінне виконання програми Зеленського лояльнішим до нього складом Ради.
Ця стаття стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з Міжнародного Розвитку (USAID). ГО "Центр UA" була відповідальна за зміст цього матеріалу, але він не обов'язково відображає погляди USAID або уряду США.
