Експерти відзначають тенденцію розмивання меж між журналістикою та політикою
У передвиборчий період в інформаційному просторі актуалізувалася проблема джинси.
Експерти відзначають тенденцію розмивання меж між журналістикою та політикою. Про це сьогодні спілкувалися представники державних органів та громадських організацій під час панельної дискусії "Джинса: новий виборчий сезон".
У обговоренні взяли участь Ігор Фещенко (Громадський рух ЧЕСНО, ЦентрUA), Наталія Вадімова (Центральна виборча комісія), Роман Головенко (Інститут масової інформації), Наталія Корчак (Національне агентство з питань запобігання корупції), Уляна Фещук (Національна рада з питань телебачення і радіомовлення України) та Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора ГО "Детектор медіа".
Експерт Громадського руху ЧЕСНО Ігор Фещенко виокремив три основних тенденції, пов’язаних з джинсою в медіа. По–перше, окремі ЗМІ перетворюються на прес–служби політиків та партій, системно висвітлюючи їх діяльність та надаючи ефіри. Серед таких – 112 канал, "Прямий", NewsOne", новинарі "Інтера" та ТРК "Україна". До них долучаються онлайн–видання, які не несуть відповідальності за контент.
"Виборці схильні голосувати за тих кого вони "знають", тобто за тих про кого читали, за тих кого бачили у новинах чи за тих про кого хоч колись чули. Для когось використання цього інструменту не спрацьовує, але є й успішні медійні кампанії. Народний фронт, БПП, та Опозиційний блок були створені незадовго до виборів 2014 року, але завдяки постійній присутності у ЗМІ, в тому числі через джинсу, пройшли до парламенту", – пояснює Ігор Фещенко.
Сучасні політики системно вдаються до подібної технології, додає аналітик: "Радикальну партію" системною публікацією джинси підтримує медіахолдинг Ріната Ахметова (канал Україна, сайт Сегодня та газета Сегодня), тож рейтинг партії та її лідера тримається на достатньо високому рівні. Найсвіжіший приклад того як працює джинса це приклад партії "За життя" Вадима Рабіновича. Нещодавно цієї партії не існувало, а зараз за неї готові проголосувати мільйони людей. Звідки взявся цей рейтинг? Завдяки ЗМІ. 122 канал, News One, низка новинних сайтів і газет".
Друга тенденція – "переодягання" політиків у телеведучих. Так роблять нардні депутати Вадим Рабінович, Нестор Шуфрич, Віталій Купрій, Володимр Ар’єв, Дмитро Добродомов, Микола Княжицький. Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, Роман Семенуха, Єгор Соболєв, Тетяна Острікова. Вони ведуть на каналах свої відеоблоги та авторські програми.
Крім того, на джинсу політики витрачають державні кошти. Так, наприклад, Кабінет міністрів розіграв низку тендерів на публікації в ЗМІ на загальну суму 1,5 млн гривень. Однак перша хвиля матеріалів свідчить, що вони спрямовані на популяризацію особи Володимира Гройсмана. А "Радикальна партія" з травня 2017–го по червень 2018–го року витратив на це близько 3 млн гривень.
Протидіяти цій проблемі можна, якщо громадський сектор та державні органи будуть взаємодіяти, зазначила завдувіч відділу контролю за використанням коштів Секретаріату ЦВК Наталія Вадімова.
"Звичайно, ми чекаємо звернень стосовно результатів моніторингу. Ми не можемо застосувати різних санкцій, але маємо право звертатися до різних правоохоронних органів", – пояснила чиновниця.
З нею погоджується і заступниця голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення Уляна Фещук. Але додає – органам контролю потрібні повноваження для моніторингу та підтримка ззовні для юридичної підтримки та лобіювання законів.
"Потрібна підтримка в юридичній частині. Ми втручаємося, і кажемо, що якась інформація з ознаками джинси, а ЗМІ кажуть, що ми втручаємося в редакційну політику".
По закінченню дискусії громадський сектор та представники державних органів домовилися про комунікацію та співпрацю в частині моніторингу джинси.