Партійці Миколаївщини: Виборчий кодекс – великий крок вперед, але до нього потрібно чимало правок

10 листопада в Миколаєві в рамках другого етапу всеукраїнського туру "ЗміниТИ" відбувся публічний діалог "ВиБОРИ: нові правила", під час якого представники регіональних осередків політичних партій і громадські активісти обговорили перспективи виборчої реформи в Україні.

Слово на заході взяли Руслан Пересунько (голова обласного осередку "Радикальної Партії Олега Ляшка"), Денис Жело (голова обласного осередку "Соціал-демократичної партії"), Катерина Стоколяс (голова обласного осередку партії "Демократичний Альянс"), Тетяна Суслова (депутатка Миколаївської міськради від партії "Об’єднання "Самопоміч") та Дмитро Баштовий (регіональний координатор Громадянської мережі ОПОРА у Миколаївській області).

У фокусі обговорення був прийнятий 7 листопада у першому читанні Виборчий кодекс. Законопроектом передбачається, що депутати Верховної Ради будуть обиратися за відритими регіональними списками, а виборчий бар’єр знижується з 5% до 4%. Аналогічна система пропонується для виборів депутатів АР Крим, обласних рад та рад великих міст. На виборах до інших місцевих рад – багатомандатна мажоритарна система. Учасники заходу загалом позитивно оцінили зміни, що пропонуються, – передусім скасування парламентської "мажоритарки", – але підкреслювали, що чимало проблем залишаються невирішеними.

Я радий, що стара мажоритарна система відійде. Буде ще маса правок, але це глобальний крок у бік Європи. Чи будуть свої ж партійці критикувати кандидатів, які "засіватимуть" округи? Я в цьому не впевнений. Тим не менше, сподіваюсь, що зміни до другого читання будуть тільки конструктивними і не торкатимуться виборчої системи, – підкреслив Денис Жело.

Дмитро Баштовий відзначив:

Згоден, що треба пильно стежити за прийняттям правок, врахувати нюанси по виборах в ОТГ. Крім цього – внести зміни до Кримінального кодексу, щоб забезпечити невідворотність покарання за порушення, подумати, чи вистачить у нас організацій, спроможних швидко навчити всіх членів виборчих комісій. Треба бути оптимістом, але роботи попереду чимало.

Виборчий кодекс передбачає окремі зміни і в політичній агітації, зокрема запровадження мінімальної тривалості рекламного ролика на телебаченні – 3 хвилини. Мета цієї норми – зробити політичну рекламу більш інформативною порівняно з 20-секундними закликами голосувати за ту чи ту парію. Представники політичних партій підкреслили, що цього недостатньо, аби урівняти можливості партій щодо агітації, що потрібні додаткові обмеження і запровадження більш інформативних форматів агітації – наприклад, передвиборчих дебатів.

Треба зменшувати бюджети виборчих кампаній, зменшити прохідний бар’єр. Зараз виборча реклама, агітація залишаються незмінними. Ми виступаємо за обмеження реклами на телебаченні, щоб були рівні можливості у партій, – зазначила Катерина Стоколяс.

В рамках діалогу ставилося також питання про зняття депутатської недоторканності. Більшість учасників погодилися, що її слід не знімати, а лише обмежити для випадків серйозних порушень.

Недоторканість має бути обмежена, але має бути. Я пам’ятаю людей, які були в опозиції до діючої влади, а потім опинилися в СІЗО, – коротко резюмував Руслан Пересунько.

На завершення заходу представник ГО "Центр UA" Андрій Андрушків підкреслив, що виборча реформа може відбутися тільки під тиском громадськості і представників партій у регіонах:

В умовах, коли політизуються посади губернаторів та голів РДА, треба вдвічі уважніше стежити за змінами у виборчому законодавстві, запускати внутрішньопартійну конкуренцію. Якщо нардепи будуть відчувати, що від них нічого не вимагають, то так і підемо на наступні вибори за законом Януковича.

До діалогу Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів-мажоритарників від Миколаївщини.

Миколаївську область у Верховній Раді представляють шестеро депутатів. Громадський рух ЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробити поінформовані висновки.

Депутати Миколаївщини доволі дисципліновано реєструються на пленарних засіданнях (15,3% пропущених засідань за даними електронної реєстрації порівняно з 22,4% по Верховній Раді загалом), але навіть у разі присутності дуже часто ігнорують голосування. Половина мажоритарників Миколаївщини пропустила понад половину голосувань: Аркадій Корнацький ("Блок Петра Порошенка") – 70,7%, Артем Ільюк (група "Відродження") – 63,5%, Олександр Жолобецький ("Блок Петра Порошенка") – 50,3%.

Троє депутатів – Борис Козир, Олександр Лівік та Артем Ільюк – були помічені за неособистим голосуванням, причому Козир "кнопкодавив" щонайменше сім разів, а Лівік – щонайменше шість разів. Обидва депутати є членами фракції "Блоку Петра Порошенка".

Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, двоє депутатів-мажоритарників Миколаївщини – Андрій Вадатурський та Олександр Жолобецький – згадувалися в таких розслідуваннях, причому перший із них – двічі. Зокрема, згідно з розслідуванням журналістів "Наших грошей", компанія Вадатурського "Нібулон" у 2013 р. зібрала врожай на 450 га державної землі, а моніторинг громадянської мережі ОПОРА виявив використання Жолобецьким адмінресурсу на виборах.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рух ЧЕСНО обрав 7 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-го скликання: Закон про публічні закупівлі, Закон про добровільне об’єднання територіальних громад, Закон про національну поліцію, Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації, Закон про освіту, Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів і Закон про вибори народних депутатів України. Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Четверо депутатів-мажоритарників від Миколаївщини підтримали більшість цих законопроектів (Андрій Вадатурський, Борис Козир і Олександр Лівік – по шість, Олександр Жолобецький – п’ять). Аркадій Корнацький і Артем Ільюк проголосували лише за два законопроекти із семи. Найменш популярною серед представників Миколаївської області виявилася виявилася медична реформа – її підтримали лише два депутати.