Фінальний акорд - чи ліквідують нардепи кнопкодавство?
22 травня парламент розгляне зміни до закону про вибори. Збираються ліквідувати мажоритарну систему. Саме цього багато років вимагає громадянське суспільство. Найбільш ймовірно, Верховна Рада призначить і дату позачергових парламентських виборів. Через 2 місяці народ вже матиме нову раду, але проблеми можуть залишитися старі. Навіть оновлене після Революції Гідності восьме скликання парламенту, не побороло кнопкодавство. Більше того, порушують Конституцію навіть ті, хто прийшов саме на хвилі Майдану.
У депутатів VIII скликання перед дочасними парламентськими виборами є чудова нагода наостанок вирішити одну з найбільших проблем українського парламенту - кнопкодавство. Викорінення кнопкодавства зі стін Верховної Ради може стати фінальним акордом нардепів, які були обрані після Революції Гідності. Для цього достатньо ввести в дію сенсорну кнопку.
Президент Володимир Зеленський під час інавгураційної промови закликав Раду скасувати недоторканність, запровадити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Але у цьому переліку першочергових завдань не вистачає знищення кнопкодавства — ганьби українського парламентаризму. Хоча це є одним із пунктів виборчої програми Зеленського - "Кнопкодавство", "депутатські прогули" – автоматична підстава до позбавлення депутатського мандату". Неперсональне голосування - це порушення Конституції України.
Абсурдно, але факт: для того, щоб ухвалити закон, досить часто депутати нехтують Конституцією – найвищим законом держави. Боротьбу з кнопкодавством обіцяли більшість парламентських партій, як і окремі представники коаліції "Європейська Україна". У 2015 році низка депутатів тоді ще коаліції навіть зареєстрували законопроект №1895, який передбачав санкції для народного депутата за порушення вимог щодо особистого голосування. Однак законопроект ухвалили лише у першому читанні, Комітет з питань Регламенту рекомендував його до другого читання, але через відсутність голосів його так і не винесли на голосування в сесійну залу.
Через відсутність достатньої кількості депутатів для ухвалення рішення кнопкодавство стало "рятівною паличкою" для залишків коаліції. Тенденція кнопкодавства у Верховній Раді VIII скликання з кожною сесією лише посилювалася. До кнопкодавства під час голосувань удаються майже кожного пленарного дня. Якщо на початку каденції Рух ЧЕСНО фіксував поодинокі випадки порушень, а нардепи застосовували доволі оригінальні способи кнопкодавства, то 2018 року найзухваліші з-поміж кнопкодавів натискали на кнопки цілими рядами.
Найбільший відсоток порушень процедури особистого голосування було у "БПП" та "Народного фронту", які сформували коаліцію, а також групи мажоритарників з партії "Відродження".
Метаморфози стаються навіть з тими нардепами, які прийшли на хвилі майдану. Так спіймали на порушенні Конституції колишню журналістку Тетяну Чорновіл.
Кнопкодавлять не лише рядові партійці чи депутати-новачки, а й партійне керівництво, очільники комітетів ВРУ, мільйонери й навіть голови фракцій.
Так, зокрема, ювілейним, сотим, кнопкодавом ВРУ VIII скликання став лідер фракції "РПЛ" Олег Ляшко, неодноразово кнопкодавили представниця президента Ірина Луценко, заступник голови фракції "Народний фронт" Андрій Іванчук, співголови депутатської групи "Партія "Відродження" Віталій Хомутиннік і Віктор Бондар, а також їхній колега-мільйонер, президент футбольного клубу "Зоря" (м. Луганськ) Євгеній Гєллєр, нардепи-мільйонери брати Дубневичі та брати Добкіни й інші.
Уже є два рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності "мовного закону Ківалова-Колесніченка" та закону про референдум. Однак, попри це, депутати-кнопкодави у ВРУ переконують, що "змушені порушувати, бо, якщо вони не голосуватимуть за колег-прогульників, парламент не зможе працювати".
У свою чергу в КСУ побоюються, що визнання неконституційними законів може призвести до колапсу правової системи, оскільки багато законопроектів ухвалювали з порушенням приписів статті 84 Конституції.
Ще за спікерства Арсенія Яценюка у 2008 році розпочали модернізацію системи голосування - в уже обладнану систему "Рада ІІІ" вмонтували сенсорну кнопку, на що витратили з бюджету 461 тис. грн, однак її, чомусь, так і не впровадили. Хоча ця система голосування вже декілька років працює у Київраді. Очевидно, що для викорінення кнопкодавства в парламенті немає політичної волі.
***
Читайте також: "Закон – усе, Конституція – ніщо: Як нардепи кнопкодавлять закони"
Кнопкодавство – це підстава для оскарження законів, ухвалених з порушенням процедури. Будь-який прогресивний, реформаторський закон можуть визнати неконституційним, якщо під час його ухвалення хтось із депутатів "рятував" своїх відсутніх колег і голосував їхніми картками.
Якщо український парламент останнім часом повернувся до реформаторської риторики, а депутати почали пригадувати свої невиконані обіцянки, то саме час вирішити й наболілу проблему кнопкодавства. Зараз чудова нагода ухвалити не "косметичні рішення" і запровадити санкції за порушення, а повністю викорінити проблему, запровадивши сенсорну кнопку для голосування, або ж зробити конституційні зміни і перейти на голосування більшістю від присутніх. Ці рішення позбавлять можливості депутатів наступного скликання ВРУ порушувати процедуру голосування і Конституцію України.