Як пояснити дітям, що таке вибори?

Наявність права демократичного вибору накладає на людину певну відповідальність, від розуміння якої часто залежить майбутнє країни. Люди бувають різні, і тому, в силу тих чи інших причин, варіюється і розуміння міри цієї відповідальності. Один з найкращих способів, які дозволяють сформувати свідомого виборця, – це пояснити механізми цього процесу ще у ранньому віці, коли людина лише формує свій світогляд.

Напередодні виборів Читомо разом із Рухом ЧЕСНО розпочинають серію матеріалів, у яких ми спробуємо розібратися у наших громадянських правах, а також розказати про видання, які варто прочитати перед тим, як зробити свій вибір у 2019-му році. Цього разу ми вирішили подумати, яким чином через літературу розповісти дітям про вибори. І в цьому нам – і, сподіваємося, декому з батьків – допоміг комікс "Король Смурф".

1. Навіщо потрібен Президент?

Україна – дуже велика держава, у якій живуть сотні тисяч людей. Наша країна – демократична. Це означає, що у кожного українця (у тебе, у мами і у тата) порівну прав та обов’язків. Наприклад, ви маєте однакові права на смачне морозиво, а ваш однаковий обов’язок – їсти його потроху, щоби не заболіло горло і не довелось пропускати дитячий садок (а батькам – роботу).

Ти вже знаєш, що у дитячому садку головна – вихователька. Вона досвідчена, і встановлює для всіх дітей спеціальні правила: сідаємо обідати лише після того, як помили руки, лягаємо спати після обіду, а о шостій вечора з батьками розбігаємось по своїх домівках.

Хто ж тоді головний у великій Україні? Тут вихователька вже не допоможе, бо по всій країні можуть бути сотні таких же виховательок. Що ж робити?

Із цією проблемою зіштовхнулися і брати-смурфи, коли їхній батько поїхав зі Смурфляндії у справах. Смурфи так сперечалися між собою, хто з них головний, що навіть безсоромно влаштували величезну бійку.

Звичайно, бійкою у демократичній Смурфляндії головного не вибереш. Тому смурфи вирішили провести вибори та обрати поміж себе одного смурфа, який встановлюватиме правила для всіх інших (наприклад, чи треба смурфам йти спати після обіду).

Так само відбуваються вибори і в нашій країні: один раз на п’ять років ми обираємо президента – "головного смурфа", який протягом наступних п’яти років буде встановлювати правила для всіх-всіх мешканців нашої держави.

2. Чим відрізняються передвиборчі програми від обіцянок?

Перед виборами кожен, хто хоче стати президентом, має презентувати свій список хороших справ, які він чи вона обіцяє виконати: купити нові іграшки, безкоштовно роздавати морозиво на День захисту дітей, зобов’язати кожну сім’ю прихистити котика чи собачку. Такий список називається – передвиборчою програмою.

Кандидати у президенти намагаються передбачити, чого бракує людям: хороших шкіл і садочків для дітей, можливості щороку їздити на море, цікавої роботи для батьків, турботи про тих, у кого немає дому, або мами й тата поруч. Тобто думають, як покращити життя людей. Проте інколи трапляється так, що ті, хто аж надто хочуть стати головними, обіцяють людям те, що потім буде дуже важко виконати – наприклад, подарувати кожному українцю по цілому мільйону гривень. На жаль, це неможливо, бо на всіх мільйонів не вистачить.

Так сталось і в Смурфляндії. Один смурф вирішив, що переконати решту смурфів проголосувати за нього можна, пообіцявши їм те, що вони хочуть, а не те, що він дійсно може для них зробити. Довірливі смурфи вирішили віддати йому свої голоси.

3. День голосування

Зазвичай вибори президента України відбуваються навесні, в останню неділю березня. Проголосувати зможуть лише ті, кому виповнилося 18 років. Виборець бере свій паспорт і йде до спеціального місця голосування – виборчої дільниці. Там йому видають перелік імен тих, хто вирішив стати президентом. Для того, щоби проголосувати, виборець йде до спеціальної таємної кабінки, щоби ніхто не зміг підглянути, як він голосує та ставить "галочку" чи "хрестик" навпроти імені кандидата, список добрих справ якого йому подобається. Якщо виборець поставить кілька галочок, намалює квіточку чи напише зізнання у коханні на бюлетені – такий голос не буде зарахований, а бюлетень вважатиметься зіпсованим.

Так само голосують і мешканці Смурфляндії. Не вдалося проголосувати лише одному смурфу, бо його бюлетень був залитий чорнилами і зіпсований.

Зрештою, більшість голосів отримав кандидат Смурф – який наобіцяв іншим смурфам найбільше.

Смурф тріумфував – він переможець! На радощах він перевдягнувся у золоті шати і проголосив себе королем.

4. Яка різниця між президентом і королем

Як ми пам’ятаємо з казок, королі – одноосібні правителі, які не вибираються на виборах та тримають свій народ у покорі. Але сучасні королі не схожі на своїх казкових братів. У країнах, де вони є, теж відбуваються вибори, на яких обирають головних смурфів – прем’єр-міністрів – які і керують державою. Тож зараз королі – це швидше символ країни та нагадування про її історію, ніж справжні правителі.

У Смурфляндії відбулись демократичні президентські вибори, але кандидат Смурф швидко запишався собою та забув, у чому полягають обов’язки президента, хто його обрав і що саме він обіцяв тим, хто віддав за нього свої голоси. Ні з ким не порадившись, він самостійно вирішив, що буде королем і наказуватиме своїм підданим робити все, що забажає. Така зухвалість не сподобалась багатьом смурфам.

5. Відповідальність за зроблений вибір

Якщо ви хоча б колись обирали собі цукерку з дуже красивою обгорткою, але на смак вона виявилась так собі – ви прекрасно зрозумієте, як почувається виборець, який проголосував за кандидата, який не виконує своїх обіцянкок. Але навіть таку помилку можна виправити – на наступних виборах. Але не треба забувати, що коли кандидат не виконує своїх обіцянок кожен раз, коли його обирають головним, він, швидше за все, ніколи їх так і не виконає. Тож за такого кандидата краще не голосувати у майбутньому.

Новоспечений король Смурф виконувати обіцяне теж не поспішав. Зрештою, смурфи почали на нього ображатись і домовились не чекати п’ять років, на які вони обрали Смурфа, і одразу скинути його з посади. Нікому, навіть блакитним гномам, не потрібен голова- брехун.

Так сталось і під час Революції Гідності в Україні взимку 2014 року, коли президент багато пообіцяв українцям, проте обіцянок не дотримався, тому під тиском людей і страшних подій ганебно втік із держави.

Після запеклих баталій Смурф врешті-решт пішов з посади короля. Йому стало дуже соромно за те, що він наробив, і він заходився залагоджувати свою провину перед смурфами – тобто нести політичну відповідальність. Чи пробачать вони йому?

Смурф зрозумів: не можна було йти кандидатом на вибори, обіцяючи те, чого ніколи не виконаєш. Інші смурфи теж отримали урок: не можна голосувати за кандидата, який обіцяє нереальні речі.

На цьому історія Короля Смурфа закінчується. Проте, ми переконані, що на наступних виборах розумні смурфи проголосують за гідного кандидата, який протягом п’яти років працюватиме заради Смурфляндії, а не власної пихи чи грошей простих смурфів.

_____________

Дуже скоро (час летить так швидко!) наші діти будуть виборцями і постануть перед питанням, за кого ж віддати свій голос. Наше завдання – завчасно розповісти їм, як саме працює держава, навіщо нам вибори, як обирати, щоб потім не шкодувати. Книги – один із найкращих, на нашу думку, способів виховувати відповідального виборця. Але ще краще – показувати все на своєму хорошому прикладі. Почати можна вже наприкінці цього березня.