Проекти на мільйон або міський конкурс грантів у Вінниці
Вінниця перевертає моє уявлення про звичний стан речей. Де ще вголос казатимуть "нате вам гроші", а у відповідь не буде черги бажаючих. А у Вінниці все саме так: місцеві депутати щедрі, а от містяни не дуже охочі брати участь в проекті міських грантів. Пробую розібратися звідки така пасивність в тих, хто найбільше мав би бути зацікавлений в розвитку своєї малої батьківщини.
Байдужі вінничани?
Зустрічаюся з директором департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради Романом Бочеваром і з його слів розумію, що так - не піклуються. Інакше як пояснити, що цього року на міський конкурс грантів, бюджетом понад 800 000 грн, подалося лише 4 громадські організації. Лише 4. Це в 5 разів менше, аніж минулого року.
- Це мало навіть порівняно з минулим роком, коли подалося близько 15-20 організацій. І це нас турбує, бо чим менше організацій, тим менше і в міської ради бажання щось робити. "Якщо ніхто не хоче брати участь, то навіщо і гроші давати?" кажуть депутати, - сумно резюмує Роман.
Аби з’ясувати, чому вінничани такі пасивні зустрічаюся з координаторкою ГО " Центр UA" у Вінниці Оленою Даниловою.
- Ми вже не вперше занепокоєні тим, що з кожним роком кількість громадських організацій, яка бере участь у конкурсі зменшується, а молодим та молодіжним командам все ще не дозволяють позмагатися за право отримати грант, - каже моя співрозмовниця.
Я слухаю Олену і розумію, що питання участі в конкурсі проектів – це не джерело, з якого може кожен напитися. Адже згідно з умовами конкурсу, у ньому можуть брати участь лише громадські організації, яким є не менше двох років і які обов’язково готові внести 25% від бюджету проекту. А що робити юним чи молодіжним ініціативним групам, які мають круті ідеї, але не знають де на них взяти ту ж чверть вартості? Як розвиватися, якщо місцева влада не хоче йти назустріч?
Тож виявляється, що вінничани геть не байдужі. Просто умови для втілення їхніх ідей настільки складні, що легше вже взагалі не подаватися на конкурс. Олена показує мені документ, у якому прописана процедура подачі заявки на конкурс. Виявляється, що навіть якщо громадська організація досить "зріла" і готова внести 25% вартості бюджету проекту, це ще не означає, що гроші в кишені. Готуйте ще як мінімум 8 довідок. Потім ось так і виходить, що у місті знаходиться лише 4 громадські організації, які готові пройти до кінця відбір, влаштований Вінницькою міськрадою.
- Ми надсилали листа до Міністерства юстиції України щодо постанови уряду, у якій говориться про порядок проведення подібних конкурсів, і про те, що громадські організації мають сплатити 25% власного внеску від бюджету проекту та обов’язково бути "дорослими" командами. І отримали відповідь, що ця постанова несе суто рекомендаційний характер, - говорить Олена.
Альтернатива, якої не варто боятися
Директор департаменту правової політики та якості Вінницької міської ради Роман Бочевар, погоджується, що відповідь Мін’юсту може бути серйозним аргументом, аби переглянути нинішній порядок участі в конкурсі міських грантів.
Щодо того як це можна було б зробити каже, що ідеально було б розділити конкурс на дві частини: один - для більш досвідчених, інший - для молодих. Останнім призначити організацію-куратора, яка б допомагала з бухгалтерією, проводила навчання, допомагала б з інформаційним просуванням. А також зменшити процент внеску до 15% - для дорослих та до 10 % для молоді. Плюс прибрати, що лише організації, яким виповнилося 2 роки можуть брати участь у міському конкурсі грантів.
Роман Бочевар розказує, що депутати міськради бояться плутанини: якщо буде два конкурси, то й звітність повинна бути окрема. Через це й не хочуть змінювати порядок участі в конкурсі.
Залишається також відкритим питання, яка організація і на яких умовах погодиться стати керівником для молодіжних ініціатив, адже все це лише на менторській та благодійній основі. Щоб вияснити це питання звертаюся до одного з організаторів Вінницького iHub-у, платформи для розвитку та взаємодії бізнесу , громад та влади Станіслава Данілова.
- iHUB – це можливість взаємодії, розвитку, проведення воркшопів, освітніх програм для організацій, розвиток діалогу "влада – громада", залучення громади до управління містом. Тому ми звичайно зацікавлені у поширенні конкурсу грантів серед ініціативних груп. Ми вважаємо, що ось це поєднання молодої свіжої крові з більш досвідченими організаціями може дати більш якісний спільний продукт, якийсь новий граунд, - каже він.
За словами Станіслава iHub готовий допомагати юним ініціативним групам та молодіжним організаціям не тільки коучинговою підтримкою, але й взяти на себе роль куратора та створити механізми реалізації їхніх ідей, починаючи від менторської до фінансової допомоги. Я розумію, що це розмова на рівні теорії і готовності, а не розписаний план. Можливо через те, що не можна щось планувати, поки порядок досі залишається не реформованим?
Ті, хто роблять зміни
Думку тих, хто бореться за зміни, я вже почула, тому відправляюся до громадських організацій, молодих та більш досвідчених, аби почути їхнє ставлення до потенційних змін.
Номер перший у моєму списку студентська громадська організація "Енактус". Нас зустрічає молода, усміхнена, та відкрита дівчина Яна. На подвір’ї міської Ради під однією з рожевих сакур активістка захоплено розповідає мені про роботу своєї організації.
- Ми вже брали участь у маленьких грантах. Спочатку хлопець із нашої команди виграв проект з енергоефективності, ми тоді подавалися від ГО "Гармонія" , потім ще один учасник нашої команди виграв із ідеєю "еко-парку" . Це були окремі ініціативи, але до їх реалізації долучалися усі, - хвалиться вона перемогами "Енактуса".
Зараз громадська організація працює над 4-ма проектами. Зокрема, тісно співпрацює зі Жмеринським центром психологічної реабілітації дітей із неблагополучних сімей, розробляє проект утилізації кавових горняток, бо вони потребують особливої переробки, займається сортування сміття та переймається проблемою забруднення Південного Бугу, бо він дуже засмічена. Проте "Енактус" взяти участь у більших місцевих конкурсах грантів досі не може:
- Ми зараз не можемо подаватися на участь у грантах як окрема громадська організація, бо ніде не зареєстровані, ми молодіжна ініціативна група , тому не маємо такої можливості. Можливо, воно і на краще, адже є більш дорослі організації, а значить і більше досвідчені. Поступовість вона потрібна у всьому. У цьому є сенс. Більші суми – більша відповідальність у цій сфері, - пояснює Яна.
Я дякую їй за бесіду та поспішаю з Оленою на зустріч із головою обласної громадської організації молоді з обмеженими фізичними можливостями „Гармонія" Раїсою Панасюк. Цікаво, що думають стосовно міського конкурсу грантів ветерани у покращенні життя вінничан.
- Ці зміни – вони необхідні. Це шлях для молоді, для розвитку нашого міста, і я дуже щаслива, що наша організація, якій вже 16 років, може ділитися досвідом , і що до нас вже приходять молоді та ініціативні люди та знаходять підтримку , адже ми не відмовляємо нікому , тому що ми розуміємо як на початку дуже важливо щоб в тебе хтось повірив, – захоплено ділиться Раїса.
Запитую, чи готова ГО " Гармонія" стати тим самим куратором, який би взяв на себе відповідальність за молодих та перспективних. Однак Раїса відповідає неоднозначно. Каже, що у "Гармонії" і так є цей статус, вона і так цю роль виконує. І якщо вже зовсім не буде кому, то звісно вони прийдуть на допомогу , але взагалі "Гармонія" це вже пройшла і їй зараз цікаво робити щось нове та інше.
"То хто ж тоді?", - цікавлюся я.
-Я рекомендую, щоб це було місце, куди мають приходити молоді організації отримувати консультації і досвід, і підтримку, і нові знання , і це мають робити працівники майданчику – іHub. Я впевнена, що саме вони. Ми можемо допомогати. Але іHub саме і створювався, щоб бути центром розвитку громадських організацій, тож вони і мають нести цю відповідальність, - відповідає Раїса.
Послухавши різні думки та занурившись у проблему, відправляюся на публічну консультацію, на якій і має вирішитися доля міського конкурсу грантів для громадських організацій.
На консультації зустрічаю усіх співрозмовників, із ким я спілкувалася сьогодні. На самому заході виникала суперечка довкола того, хто ж все-таки має взяти на себе кураторську роль. Врешті вирішили, що так звана організація-куратор буде обрана на конкурсній основі і вона ж отримає частину коштів з бюджету конкурсу за цю діяльність.
Остаточно прийняли рішення удосконалити процедуру міського конкурсу грантів для громадських організацій . Серед потенційних нововведень є пропозиція збільшення бюджету конкурсу до 1000 000 гривень, розподілення цих коштів між двома конкурсами : одного для дорослих організацій, іншого – для молодих організацій . Відповідно до цього сума великих грантів буде становити 25-100 тисяч гривень, а маленьких 10-25 тисяч гривень. Також активісти домовляються зменшити процент власного внеску до 15% - для дорослих і до 10% - для молодих, як і обговорювалося.
- Я підготую листа на міського голову з узагальненими пропозиціями. Ми зберемо підписи організацій і будемо сподіватись, що в 2019 році конкурс відбудеться за прогресивними правилами, адже до їх написання долучились всі заінтересовані сторони, - підсумовує Олена, яка сьогодні виступає модератором заходу.
Основні моменти обговорені, зміни підтримані, залишилась лише їхня реалізація. А я прощаюся із цим чудовим містом та його колоритними мешканцями і йду дивитися на шоу фонтанів. Йду та сподіваюся, що коли повернуся сюди наступного року, то Вінниця стане ще кращою завдяки нововведенням, які щойно обговорювалися, завдяки новим та яскравим проектам громадських організацій.