Інклюзія чи ілюзія? Впровадження інклюзивної освіти у Житомирі

Для багатьох людей звичайний похід до магазину чи прогулянка містом є важким марафоном, адже в Україні не всі міста мають спеціальне обладнання для людей з інвалідністю. Чи комфортно людям з особливими потребами проживати у Житомирі? Житлові будинки, громадський транспорт та магазини без пандусів або з такими, що непридатні до експлуатації, високі тротуари, та відсутність спеціальних підписів та табличок ускладнюють життя багатьох житомирян. А одна з найважливіших проблем – те, що не у всіх навчальних закладах впроваджене інклюзивне навчання. Для привернення уваги до цієї теми, залучення усіх груп інтересів до пошуку шляхів вирішення, Громадська організація "Центр UA" проводить в Житомирі публічні консультації за участі представників громади та місцевого самоврядування.

Що ж таке інклюзивне навчання?

"Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей" – читаємо в законі. Водночас, дітей, що потребують інклюзивного навчання у Житомирі дуже багато, але виникають певні проблеми з відсутністю додаткового фінансування цієї сфери.

"На сьогоднішній день у нашій організації 25 сімей, які приходять на заняття та беруть участь у організації процесу. За 6 років роботи у нас з’явилися усі фахівці: логопед, психолог, арт-педагог, музичний керівник, а також театральна та хореографічна студії. Це все, на жаль, поки що оплачується тільки батьками, але так як вже є певні зміни, я гадаю, що у майбутньому, поступово ми все ж будемо співпрацювати з владою, і ці соціальні послуги вже будемо надавати через міську раду",- повідомляє Сніжана Кісішвілі, Президент Житомирської обласної ГО "Діти Сонця.

Ще одна проблема - це те, що не всі люди підтримують інклюзивну освіту, хоча більше 60% населення Житомира обізнані і готові допомагати у вирішенні питань, особливо - молодь. Центр практичної психології "For Life" проводив дослідження щодо того чи готові навчальні заклади до нововведень та чи готове суспільство до впровадження інклюзивного навчання.

"Ми опитували дуже різні верстви населення, а не тільки педагогічний склад. Всього у нашому дослідженні було понад 700 опитаних, і ми його провели у 10 районах Житомирщини і у самому Житомирі. Можу сказати, що рівень обізнаності населення досить непоганий, більше 50% знають що це таке, а близько 65% говорять про те, що вони підтримують ідею інклюзивної освіти. Тішить, що серед опитаних було чимало педагогічних працівників. Близько половини готові бути навіть волонтерами у наших проектах, але треба сказати, що іноді ці відповіді носили декларативний, показовий характер, бо насправді ж, коли ми запитували про те, що ж конкретно вони готові робити, чи як вони готові співпрацювати з дітками , то відсоток тих, хто погоджувався був значно нижчим. Найбільше готові студенти, адже університети завжди ідуть попереду",- розповідає Тетяна Майстренко, Представниця ГО "Центр практичної психології "For Life".

Для того , щоб нагальні питання вирішувалися швидше, був створений формат публічних консультацій. Одна із громадських організацій, яка вводить такий метод вирішення проблеми – "Центр UA". У минулому році ця громадська організація провела 160 публічних консультацій у 63 містах України. Як повідомляє Times.ZT, публічна консультація – це відкрите обговорення актуальної для громади проблеми, в рамках якого представники органу прийняття рішень виносять на обговорення своє бачення проблеми та способів її вирішення, а учасники – представники зацікавлених осіб, тобто всіх груп, інтереси яких проблема та її вирішення зачіпають, - пропонують свої альтернативні способи вирішення проблеми та аргументують їх доцільність. Публічна консультація дає можливість усім зацікавленим висловитись та почути аргументацію інших сторін.

19 квітня на публічній консультації були присутні представники влади Житомира : Сергій Сухомлин – міський голова Житомира та Раїса Кошевич – заступник начальника управління освіти Житомирської міської ради.

"Інколи спостерігається неприязне ставлення ровесників до особливих дітей. Ми маємо це змінити, бо створення умов та сприятливого освітнього середовища є важливим для розвитку дітей. Звісно, простіше змінити технічні параметри будівель — збільшити дверні пройоми, встановити ліфти, перебудувати санвузли — , але надважливо сфокусуватись і на просвітницькому аспекті реформи", — наголосив міський голова Сергій Сухомлин.

У 2017 році до Житомира завітала перша леді – Марина Порошенко разом із міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Генадієм Зубком для того, щоб відкрити першу медіатеку для інклюзивного навчання у школі №28, в якій третій рік поспіль навчаються діти з особливими потребами. Вже за декілька місяців Марина Порошенко відвідала тренінг для спеціалістів психолого-медико-педагогічних консультацій. Перша леді підписала меморандум з губернатором Гундичем, а він пообіцяв вивести Житомирську область в лідери по інклюзивній освіті.

"Наша держава реагує на ті потреби, які є у суспільстві, на потреби дітей з особливостями, бо дійсно для цього є час. Марина Порошенко стала підтримувати дітей з особливими потребами, і це набуло ширшого розповсюдження. Але те, що потреба в цьому є і вона є нагальною, то це абсолютно беззаперечний факт. Держава справді йде назустріч. По-перше, вже виділена державна субвенція на освіту дітей з особливими потребами ще в лютому минулого року. Також відбувається забезпечення оплати праці педагогам, надбавка в 20% у 2018 році, педагоги бачать мотивацію.", – каже Лілія Михайлівна Коврігіна, завідувачка кафедри суспільно-гуманітарних наук, кандидат філологічних наук.

"Моя дитина ходить уже 4 роки на інклюзивну освіту і можу сказати, що інклюзія була тільки на папері, а тільки зараз потихесеньку починають підписуватись закони, приділяється більше уваги до цього питання. Житомирщина стала пілотним регіоном у впровадженні інклюзивної освіти, тому потроху це йде в життя. Важко, але невеличкими кроками все таки йде",- додає Сніжана Кісішвілі, Президент Житомирської обласної ГО "Діти Сонця".

Які ж заходи має здійснити школа для того щоб бути готовою до нововведень?

"Перш за все, педагоги мають бути психологічно і професійно готові до впровадження інклюзивної освіти. Також має бути змінене фізичне середовище школи: встановлене відповідне обладнання, діти мають бути забезпечені підручниками, має бути створений психологічний клімат не лише з боку педагогів, а і батьків усіх дітей, що навчаються у школі. Одна із умов успішного впровадження інклюзивного навчання –  здійснення диференційованого викладання, індивідуального підходу до кожної дитини та уміння працювати в команді",- зауважує Лілія Михайлівна Коврігіна, завідувачка кафедри суспільно-гуманітарних наук.

"Варто видкрити свої серця, бути добрішими та терпимішими. Для нас, батьків, наші діти - найкращі, ми переймаємося через їхнє майбутнє. Ми хочемо, щоб дітей з особливими потребами теж любили, адже вони мають дуже відкрите серце. Як вчитель поставить роботу у класі та як буде ставитися до дитини, так будуть ставитися і діти",- розповідає Сніжана Кісішвілі, Президент Житомирської обласної ГО "Діти Сонця.

"Перша моя порада дуже специфічна, але варто змиритися з тим, що інклюзивна освіта буде, і діти з особливими потребами будуть приходити до школи ,треба себе налаштовувати. При відборі вчителів я б радила зважати на те чи готовий вчитель це робити. Якщо є вчителі, які вважають, що це неприпустимо і таким дітям місце в спеціалізованих школах (а такі є), то не варто до такого вчителя відправляти дітей. Себе не перебореш. Вчителі потребують фахового навчання і здебільшого вони не мають спеціальних знань. Також варто не виокремлювати дітей, щоб вони не почували себе іншими," – мовить Тетяна Майстренко, Представниця ГО "Центр практичної психології "For Life".

"Треба починати з просвітництва, а вже потім переходити до  оснащення. Важливо, щоб у дитини був рівний доступ до освітніх процесів. Навіть здоровій дитині, що проживає у селі важко дістатися школи, бо іноді вони знаходяться у декількох кілометрах. У селищі дитинка може бути дуже талановитою, але, на жаль, її чекатимуть певні перепони." –  зазначає Тетяна Бялківська, головний редактор видання "Житомир Daily.

Тетяна, свого часу сама потребувала інклюзивної освіти, тому радо передає досвід та ділиться пропозиціями під час публічних консультацій:"У той час коли я навчалась (2000-і роки) не було взагалі розуміння інклюзивності. У мене була гарно побудована комунікація з однокласниками і вчителями . Я не можу сказати, що було якесь упереджене ставлення до мене , але, я вважаю, що будь-який вчительський рівень потребує спеціалізованої підготовки. Моя порада стосуватиметься усіх дітей та жінок. Успіх –  явище, яке не падає ніколи на голову. Мій успіх – щоденна праця і навіть багато здорових людей не можуть добитися успіху, адже не хочуть працювати. Успіх починається з роботи над собою, перш за все. А успішна людина починається з добрих справ".

За підсумками публічної консультації можна сказати, що процес активно йде. Але треба час. "Якщо ми бачимо ціль , ми маємо йти до неї. Якщо ми хочемо щось змінити, перш за все, ми маємо змінити спочатку наше ставлення до цього. Люди , дивлячись на нас, поступово теж будуть змінюватись, і все буде добре. Ми теж ще вчимося. Є ще дуже багато питань, недоробок, але тільки в команді, співпрацюючи з владою і громадою ми зможемо до чогось прийти, поодиноко буде тяжко, – підсумувала Сніжана Кісішвілі, Президент Житомирської обласної ГО "Діти Сонця.