Чому сотні донорів БПП провели Святвечір в банку?

Четвер, 26 квітня 2018, 14:26
Антон Кривко
аналітик даних руху ЧЕСНО

Цифри говорять краще за слова це аксіома серед аналітиків. Правду можна легко приховати за вигадливими словами, але значно важче  за фінансовою звітністю.

Уперше політичні партії почали звітувати за свої фінанси у липні 2016 року. Відтоді в українців з’явилась можливість перевіряти, чиї ресурси партії витратили на білборди з офіційного бюджету, з особистих коштів політиків, або ж із так званої "тіньової" каси. Фінансова звітність дозволяє аналізувати не лише обсяг, але і періодичність надходження коштів на рахунок партії, що часто стає приводом для запитань. Наприклад, осередок однієї з політичних партій отримав 4 640 окремих внесків лише за перший квартал 2017 року, причому значна кількість із них була здійснена у святкові дні.

 

У цю історію навіть можна було б повірити, якби за один день 6 січня не було здійснено майже 200 платежів по 5, 10, 20 і 40 гривень загальною сумою 6235 гривень. Мало віриться, що близько двохсот людей раптом вирішили провести Святвечір у банківському відділенні і зробити внески саме такими сумами. Якщо піти далі і знайти цих людей, то може з’ясуватися, що ці донори працівники бюджетної сфери, через яких партія "заводила" гроші, що належали комусь із неофіційних спонсорів.

Інша парламентська партія для свого фінансування використовувала не лише бюджетників, а й пенсіонерів, які про свої "внески" навіть не підозрювали. Один з цих "спонсорів" після публікації нашого матеріалу домігся відкриття вже другого кримінального провадження по факту незаконного використання його персональних даних.

 

У звітах відображаються різноманітні цікаві подробиці на кшталт того, що партія придбала дрова у Держказнайчества за статтею "комунальні послуги".

Усе це стало відомо широкому загалу завдяки довгій кропіткій праці аналітиків ЧЕСНО над розшифровкою звітів: до II кварталу 2017 року партії надсилали фінансові звіти до НАЗК у форматі PDF. Іноді навіть у графічному вигляді. Такий формат даних унеможливлює їх автоматичну обробку без стороннього втручання.

 

Після прохання НАЗК (жодного підзаконного акту, який би регулював формати звітів, не існує) партії почали надсилати звіти у табличному форматі XSLX. Проте, не в машинозчитувальному форматі, як це передбачає здоровий глузд, вимоги сучасності та оновлена Постанова Кабміну про відкриті дані. Партійні фахівці беззастережно об’єднують комірки і роблять все можливе, аби таблицю не можна було автоматично опрацювати.

 

Об’єднані комірки дрібниці в порівнянні з фактологічними помилками, які зустрічаються в звітах. Так, наприклад, партії роблять платежі Держказначейству з рахунку самого Казначейства.

 

Іноді партійні представники плутають місцями фізичних та юридичних осіб.

 

Або платять значні суми з незареєстрованих рахунків.

 

Ці скріншоти зроблені зі звітів лише двох парламентських партій за перші два квартали 2017 року. Жодних змін не відбулося і станом на початок травня 2018 року. Проте, цей рудимент можна і треба змінити на сучасну практику використання машиночитної електроної форми для партійної фінансової звітності.

Автоматична обробка інформації сприяє якіснішому, а головне швидшому аналізу даних. Політична партія, яка подаватиме машиночитні фінансові звіти, підтвердить свої намагання стати найбільш прозорою та підзвітною перед виборцями партією.

Рух ЧЕСНО неодноразово заявляв про готовність розробити універсальний шаблон фінансових звітів партій, які автоматизують обробку та імпорт даних. Сподіваємось, Національне агентство з питань запобігання та протидії корупції готове для співпраці задля спрощення аналізу даних партійних звітів, у чому їхні фахівці з аналізу та перевірки звітування, за логікою, мають бути найбільш зацікавлені.

404 Not Found

404 Not Found


nginx
Досить пиляти законодавчу гілку влади
На фінансування партій у 2020 передбачено понад 1 мільярд гривень. Це нормально?
13 кроків на захист прав людини для нового парламенту
У липні низка правозахисних організацій презентувала документ із 13 кроками для нового парламенту, які мають поліпшити становище з правами людини в Україні. Об’єднані в коаліцію «Правозахисний порядок денний» (ППД) правозахисники назвали ключові виклики, з якими не впоралась колишня влада і покладають сподівання на нову. То що ж увійшло у цей документ та чи підтримали його партії?