Реформа децентралізації вважається однією з найуспішніших реформ, втілених в Україні з 2014 року. За даними КМІСу, 58% населення України вважають реформу місцевого самоврядування потрібною. А 61,5% – відчули покращення від збільшення можливостей місцевої влади.
Це й не дивно. Повноваження та ресурси, які отримали органи місцевого самоврядування, дозволяють ефективніше вирішувати локальні проблеми та забезпечувати втілення секторальних реформ.
Реформа децентралізації в Україні була успішно розпочата. А зараз на часі втілення другого етапу, який передбачає формування спроможних громад, подальше об'єднання ОТГ, зміну територіального устрою на рівні районів та громад, чітке розмежування повноважень та функцій контролю різних рівнів управління, а також розвиток прямої демократії на місцях.
Як підуть справи з децентралізацією далі – залежить від парламенту, який ми оберемо 21 липня. Саме Верховна Рада через внесення змін до Конституції визначає адміністративно-територіальний устрій України, законодавчо регулює засади місцевого самоврядування, статус міст Києва та Севастополя, спеціальний статус інших міст, а також правовий режим державного кордону, організацію та діяльність місцевих органів виконавчої влади.
Спецпроект "Вибори вибори" та NGO Centre UA в межах серії матеріалів про обіцянки партій у різних сферах вирішили виокремити децентралізацію. Адже те, яку політику вестиме новий парламент, можемо вже прогнозувати з передвиборчих програм партій.
Ми проаналізували 12 партій, які посідають топ-10 місць у загальнонаціональних рейтингах. Чи планують вони продовжувати реформу – в нашому матеріалі.
Децентралізації бути?
У передвиборчих програмах політиків реформа децентралізації є однією з найпопулярніших. Її пообіцяли виборцям 7 з 12 досліджених партій: "Європейська солідарність", "Слуга народу", "Українська стратегія Гройсмана", "Самопоміч", "Опозиційний блок", "Опозиційна платформа – За життя" та "Сила і честь".
Програмні обіцянки партій
У партії "Слуга народу" обіцяють робити децентралізацію по-європейськи. Тобто передати місцевим радам максимум повноважень. За розширення повноважень для органів місцевого самоврядування виступають і в партіях "Опозиційна платформа" та "Сила і честь".
Не тільки повноваження, але й ресурси нададуть громадам партії "Європейська солідарність", "Самопоміч", "Опоблок" та "Українська стратегія Гройсмана".
В "Опозиційному блоці" налаштовані на максимальну децентралізацію та повну незалежність регіонів від центральної влади. Партія обіцяє в програмі передати на місця 100% податків на доходи фізичних осіб, екологічного податку, рентних платежів, акцизних зборів, 75% податку на прибуток підприємств.
Експерт з регіональної політики Анатолій Ткачук вважає, що у разі виконання цієї обіцянки держава буде втрачена: "Ключовим податком, який тримає державу в будь-якій країні світу, є податок на доходи фізичних осіб. Тому частина цього податку залишається на місцевому рівні, частина – на державному. Щодо податку на прибуток підприємств – у нас, наприклад, є Дніпропетровська і Вінницька області, у яких різниця у сумі податку на прибуток підприємств на одну особу відрізняється в 10 разів на користь Дніпропетровської. Тобто асиметрія буде неймовірна".
Також фахівець обурений ідеєю залишити на місцях рентні платежі, адже корисні копалини вважаються надбанням нації, а не окремого регіону, де їх видобувають.
На противагу Опоблоку, партії "Свобода" та "Сила і честь" планують докладати зусиль, щоб зберегти унітарний державний устрій.
У "Свободі" кардинально проти будь-якої автономії, спеціального статусу чи особливого порядку місцевого самоврядування для всіх регіонів.
"Сила і честь" планує повністю розмежувати три гілки влади: законодавчу, виконавчу та судову. У партії також наполягають на збереженні унітарного устрою держави, додаючи, що він супроводжуватиметься "глибокою" децентралізацією.
Розмежування функцій виконавчої влади на місцевому рівні та органів місцевого самоврядування входить у плани "Самопомочі", "Слуги народу" та "Опозиційного блоку".
Політична сила мера Львова Андрія Садового працюватиме над ліквідацією обласних та районних державних адміністрацій, а президентська партія планує замінити ОДА та РДА на префектури європейського зразка. Нагадаємо, що на сьогодні президент призначає та звільняє керівників областей та районів та має безпосередній вплив на формування політики регіону.
"За життя" у своїй програмі обіцяє надати місцевим радам можливість створювати виконавчі комітети.
"Є концепція реформи, яка передбачає на останньому етапі децентралізації створити виконавчі органи на обласному рівні. Тоді облдержадміністрації отримають більше повноважень для виконання державних програм і для нагляду за законністю рішень органами місцевого самоврядування, – пояснює Ткачук.
І додає, що обіцянки бездумно ліквідовувати місцеві органи не мають змісту:
"Ліквідація адміністрацій без створення якогось іншого державного наглядового органу загальної юрисдикції – це розпад держави, руйнування правового поля і перехід на слабкі федеративні зв'язки".
Подібне в історії України вже було. У 1994-му році запровадили прямі вибори голів обласних та районних рад і скасували представників президента.
"Одні області ввели купони, в іншій області – не ввели, Херсонаська область заборонила вивозити пісок в Одеську область, а Донецька область заборонила купувати масло в Чернівецькій області, – згадує Ткачук. – Це призвело до того, що негайно було відновлено вертикаль держадміністрацій. Нівелювати контроль держави на локальному рівні дуже небезпечно в умовах, коли нас розхитують наші "закляті друзі" з Кремля".
Хто забув про децентралізацію?
У передвиборчій програмі партії "Голос", опублікованій на сайті ЦВК (програма містить лінк на опубліковану на сайті партії повну версію програми, яка в даному дослідженні не аналізувалася), позиція щодо децентралізації відсутня. Однак на уточнення аналітиків Центр UA партійці відповіли, що їхня політика полягатиме у наданні органам місцевого самоврядування і повноважень, і ресурсів для розвитку громад. Партія також планує "закріпити децентралізацію та новий територіальний устрій у Конституції".
"Громадянська позиція" також не внесла питання місцевого самоврядування у свою програму. А у відповідь на запит обмежилась загальною обіцянкою надати місцевим громадам можливість самостійно будувати своє життя.
А от "Батьківщина" та "Радикальна партія Олега Ляшка", які не згадали про децентралізацію у своїх програмах, проігнорували і запит на уточнення від аналітиків. Тож чого очікувати від цих політсил щодо впровадження децентралізації – невідомо.
Місцеве самоврядування 2019-2024
З огляду на те, що Україна зараз бореться за відновлення своєї територіальної цілісності, важливо, щоб усі децентралізаційні процеси були пронизані ідеєю державної єдності. Більшість партій впевнено заявили про свої плани щодо втілення децентралізації в Україні та розвитку місцевого самоврядування.
Реформа децентралізації потребує подальшого втілення та впровадження її наступного етапу. Будемо сподіватись, що "найпотрібніша" реформа стане і "найпослідовнішою" реформою, незважаючи на зміну складу парламенту та уряду.
Наскільки партії пам'ятатимуть про свої декларації та послідовно втілюватимуть свою програму, матимемо нагоду переконатись вже в наступному політичному сезоні.
У рамках дослідження аналізувалися партії "Батьківщина", "Голос", "Громадянська позиція", "Європейська солідарність", Об'єднання "Самопоміч", "Опозиційна платформа – За життя", "Опозиційний блок", "Радикальна партія Олега Ляшка", "Свобода", "Сила і честь", "Слуга народу" та "Українська стратегія Гройсмана".
*Соціологічна група "Рейтинг", КМІС та Центр "Соціальний моніторинг"
