Руслан Сидорович: Щоб ухвалити Виборчий кодекс, достатньо одного дня
Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя розповів спецпроекту "Вибори вибори", чи реально за 2 місяці ухвалити виборчу реформу, яка маніпуляція із закритими списками сталася на позачерговому засіданні парламенту і чому саме зараз потрібно голосувати за відкриті списки.
– Сьогодні на погоджувальній раді ви показали доопрацьований проект Виборчого кодексу. Він готовий для розгляду у сесійній залі та голосування?
– На сьогоднішній день опрацьовано 4,5 тисячі поправок до Виборчого кодексу і є фіналізований текст для кінцевого голосування. Якщо ставити задачу перетворити сесійну залу на місце для пустих балачок, то, безумовно, що Виборчий кодекс прийнятий не буде. Якщо націлитися на роботу, то кодекс можна прийняти за декілька днів.
– Чи може Верховна Рада ухвалити виборчу реформу за 2 місяці роботи?
– Критично важливо ухвалити це саме зараз. Чому? Бо усі поправки, які були опрацьовані робочою групою за, фактично, два роки роботи, буде втрачено, оскільки у наступне скликання усі ці поправки не переходять. Тобто ми повернемося до редакції, яка була напрацьована ще задовго до даного скликання, де потрібно буде дуже багато чого міняти. Фактично, ми повернемося в точку нуль.
Друге – якщо ми не приймемо Виборчий кодекс зараз, то я не вірю що наступні чергові парламентські вибори, які відбудуться у жовтні 2023-го року зможуть пройти за відкритими списками.
Крім того, потрібно не забувати, що Виборчий кодекс це не тільки парламентські, це і президентські, і місцеві вибори. Місцеві по всій Україні відбудуться вже у 2020-му році. Тому, приймаючи Виборчий кодекс зараз, ми запустимо його до місцевих виборів по всій країні буквально вже наступного року.
З початку березня готовий текст, фіналізований, проаналізований лежить у комітеті. Потрібно зробити дві речі – прийняти рішення комітету про підтримання тих пропозицій, які надійшли від робочої групи, і винести це для голосування в зал. Не для дискутування – дискутувати потрібно було в межах робочої групи, яка засідала півтора року. Можна по окремих поправках переговорити, подискутувати, але це має бути обмежена кількість. Але треба виносити кодекс у зал і приймати, голосувати.
– Скільки часу потрібно, щоб ухвалити кодекс?
– Я абсолютно переконаний, що для цього достатньо не більше одного дня. Якщо доходити консенсусу, то можна, наприклад, розпочати в середу і закінчити в четвер – проголосувати в цілому, щоб голова Верховної Ради підписав і направив чинному президенту на підпис.
– Але ж, як відомо, депутати не приходять на засідання комітету...
– Це є питання відповідальності народних депутатів, які не ходять. Голова Верховної Ради може скористатися тими повноваженнями, які в нього є і скликати засідання комітету самостійно. Це теж може бути варіантом.
– Чому на позачерговому засіданні Верховної Ради 22-го травня не вдалося змінити виборче законодавство?
– Була велика маніпуляція щодо закритих списків.
На сьогоднішній день існує змішана виборча система. Половина парламенту формується за пропорційною системою, списки кандидатів публікуються на сайті Центральної виборчої комісії. Друга половина формується за рахунок мажоритарників.
Пропонувалися дві дуже прості речі – ліквідувати мажоритарку і знизити прохідний бар'єр з 5 % до 3 % . Ніхто ніяких закритих списків у законопроекті не пропонував.
Ще одне дуже важливе – зверніть увагу, що найбільше рвали на грудях сорочку за відкриті списки ті, які не дали можливості їх прийняти. От я, хоч і не погоджуюся, але поважаю позицію депутата від БПП Ігоря Гриніва, який сказав, що проти ліквідації мажоритарної складової. Це його публічна чесна позиція. А коли депутати від БПП виходять на трибуну і починають розказувати, що вони за відкриті списки, то у мене це викликає когнітивний дисонанс.
– Це була маніпуляція з боку Верховної Ради чи Адміністрації президента?
– Як на мене, маніпулювали всі. Але давайте не про маніпуляції, а про правду. В Адміністрації президента за один день підготувати проект Виборчого кодексу не могли – це нереалістично, це занадто великий документ. Оскільки вони люди у політиці нові, не розуміють що тут відбувається, підозрюю, що у них не було інформації, що Виборчий кодекс готовий до прийняття в цілому. Тому запропонували те, що запропонували.
Коли всі говорять про відкриті і закриті списки, то відволікають увагу людей . Це класична маніпуляція шляхом зміни фокусу дискусії. На позачерговому засіданні парламенту йшла мова виключно про ліквідацію мажоритарки, порядок формування пропорційних частин ніхто не рухав. Що стало результатом такого рішення парламенту? Ми залишили ту виборчу модель як є.
То, виходить, що ті, хто виступали проти закритих списків і мажоритарки, зберегли діючу систему.
– Які надалі потрібні дії щодо Виборчого кодексу?
– Тепер потрібно забезпечити прийняття рішення комітетом Верховної Ради. Тому я буду спілкуватися зі своїми колегами по комітету, щоб вони прийшли на засідання, з головою ВРУ, щоб він, як очільник парламенту, вплинув на наших колег депутатів.
Після того, коли ми доб'ємося рішення комітету, будемо вимагати першочергового винесення кодексу до сесійної зали. Тут не потрібно окремого голосування за включення до порядку денного, бо це друге читання, потрібно лише розпорядження голови Верховної Ради. А далі нехай кожен депутат покаже своє обличчя, бо багато говорять, але не роблять, на жаль.
Раніше зазначалося, що Володимир Зеленський в інавгураційній промові закликав депутатів ухвалити Виборчий кодекс та відкриті списки на виборах до парламенту.
17,8% українців очікують від нового президента виборчої реформи. Її обіцяли і президент, і парламент у коаліційній угоді. Попри це, новий Виборчий кодекс досі чекає розгляду в другому читанні.