Вінницька та Закарпатська області входять до десятки областей, які 2018 року отримали з державного бюджету найбільші суми субвенцій на соціально-економічний розвиток. Так, Вінниччині уряд надав 326 мільйонів гривень, а Закарпаттю – 207 мільйонів.
Виділення субвенцій на округ мають змогу ініціювати як самі народні депутати, так й інші суб'єкти.
Другий рік поспіль аналіз, здійснений Рухом ЧЕСНО, показує, що кошти на соціально-економічний розвиток Кабмін розподіляє нерівномірно, що свідчить про політичну заангажованість цих видатків. Так, минулорічне дослідження показало зв'язок з лояльністю депутатів до бюджету. Другою проблемою залишається піар мажоритарників на субвенційних коштах, через що у виборців може скластися неправильне уявлення про функції народних депутатів.
На Вінниччині найбільше державних субвенцій з-поміж округів нардепів-мажоритарників одержав округ Олексія Порошенка – 59,5 мільйона гривень.
Левову частку цих коштів спрямували на добудову головного корпусу клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на вул. Київській, 68 у Вінниці та закупівлю для неї медичного обладнання. Загалом медзаклад отримав торік 51,3 мільйона гривень.
Майже половину цієї суми, а саме 24,5 мільйона, заплатили ТОВ "Віас Плюс", яке виграло три тендери на постачання медобладнання – на 13 мільйонів, 7,98 мільйона та 3,5 мільйона гривень. Усі закупівлі відбулися 19 вересня минулого року. Ця компанія вже має відкриті проти неї кримінальні провадження за підозрою у привласненні бюджетних коштів у змові з працівниками Хмельницького обласного онкологічного диспансеру. Слідчі запідозрили, що гроші роздерибанили під час закупівлі діагностичної рентгенівської системи для мамографії. Про це свідчить ухвала Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 жовтня 2017 року.
Замовником добудови корпусу лікарні був Департамент капітального будівництва Вінницької міської ради. Тендер оголосили ще 2017 року. Його загальна вартість – 63,78 мільйона. На торгах погодилися на 45,98 мільйона. З-поміж пропозицій трьох фіналістів Департамент обрав найдорожчу. Про це йдеться в документах відкритих торгів на майданчику системи закупівель "ProZorro". Переможцем тендера стало ТОВ "КБК", хоча його пропозиція була на 460 тисяч дорожчою за решту.
Під час торгів субпідрядник переможця начебто заявив, що жодних угод про субпідряд він з фірмою "КБК" не укладав, але згодом питання було знято.
Станом на кінець березня 2019 року ТОВ "КБК" виграло державних тендерів на 375 мільйонів гривень і має вже кілька кримінальних проваджень, які стосуються використання бюджетних коштів. Так, слідчі СБУ в Закарпатській області підозрюють, що ця компанія, отримавши від Ужгородської та Мукачівської міських рад 76,5 мільйона, переказувала їх фірмам, жодним чином не пов'язаним з будівництвом. Про це йдеться в ухвалі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 березня 2018 року.
Кошти, одержані з місцевих бюджетів за будівельні роботи, ТОВ "КБК" віддавало підприємствам, котрі торгують молочними продуктами, текстильними виробами, алкогольними напоями й тютюном. Ніяких будівельних матеріалів ці фірми-прокладки не купували, а отже, не могли перепродати їх ТОВ "КБК". Деякі з цих компаній узагалі не мали жодного співробітника.
Директор ТОВ "Тревіс Групп" і ТОВ "Воркхорс", яким перераховували бюджетні кошти, працює в харківському залізничному депо й не має жодного стосунку до будь-якої господарської діяльності.
Керівниками ТОВ "Першоремонт-С" і ТОВ "Агро-Вимпел" є підставні особи, котрі 2014 року набули громадянства РФ та виїхали з України. Директором ПП "Вега-Ремстрой" є громадянин Росії, який для реєстрації підприємства подав підроблену посвідку на постійне проживання. За словами слідчого, ПП "Демаркет" зареєстроване організованою групою з метою прикриття незаконної діяльності з обготівковування коштів. Доказом цього слідство називає те, що очільниця компанії погодилася зареєструвати її на себе за матеріальну винагороду без наміру вести бізнес.
Усі ці перекази, здійснені ТОВ "КБК", можуть свідчити про нецільове використання бюджетних коштів, які фірма й далі спокійно отримує.
Єдиним власником, а також директором ТОВ "КБК" є Ігор Петрик із села Замостище Пирятинського району Полтавської області. Також він зазначений як співзасновник ще однієї ужгородської фірми, зареєстрованої 2017 року, – ТОВ "Компанія "АСФА-Постач". Разом з ним її співвласником є Іван Лялик, чия компанія виступає в ролі конкурента під час торгів з державних закупівель. Про це писали "Наші гроші". Співвласницею новоствореної фірми є також Віта Струкова, яка 2015 року була заступницею директора ПрАТ "Київводоканал" і яку пов'язують з родиною екс-президента Януковича.
Щодо ініціювання надання субвенції на лікарню, то на запит Громадського руху ЧЕСНО в Кабміні відповіли, що жодного такого звернення від народного депутата Олексія Порошенка до них не надходило.
І хоча Олексій Порошенко не був ініціатором виділення субвенцій на свій округ, він наголошував на важливості контролю використання бюджетних коштів, аби їх не було розкрадено. Так, ще 2016 року він звертався до територіальних громад, які отримали гроші з бюджету, із закликом контролювати, як витрачаються субвенції, та повідомляти про порушення до його громадської приймальні й офісу "БПП "Солідарність" за адресою: м. Вінниця, вул. Гагаріна, 4. Про це писали місцеві ЗМІ.
Щодо ТОВ "КБК", то 2018 року воно одержало 20 мільйонів гривень субвенційних коштів на капітальне будівництво вже на Закарпатті.
Ініціатором став ще один народний депутат від "БПП" – Роберт Горват. Гроші виділили на капітальний ремонт набережної Незалежності в Ужгороді. Про це йдеться у відповіді КМУ на запит Громадського руху ЧЕСНО.
Інформацію про цю закупівлю опубліковано на майданчику "ProZorro".
Проте місцеві активісти почали блокувати ремонт набережної, вимагаючи обговорення детального плану реконструкції. У вересні минулого року нардеп Горват був присутній на одній із зустрічей активістів з міською владою, де наголосив: "Мені буде соромно перед народними депутатами, що гроші не освоїли". Про це писало "Депо. Закарпаття".
Цікаво, що ТОВ "КБК" має справу з тендерними закупівлями за бюджетні кошти переважно у Вінницькій та Закарпатській областях.
А закарпатський нардеп Горват пов'язаний зі ще одним своїм однопартійцем – депутатом Вінницької міської ради від "БПП" Андрієм Андрєєвим.
У декларації за 2016 рік Андрєєв зазначив, що позичив 29 мільйонів гривень у Сергія Заставнюка, який був помічником народного депутата Роберта Горвата. А сам нардеп свого часу працював директором ТОВ "Дастор-Ужгород" (найбільшого торговельного центру Закарпатської області) та ТОВ "А.В.П.", власником котрих, згідно з декларацією, є депутат Вінницької міськради Андрій Андрєєв. Про це писав Громадський рух ЧЕСНО.
Роберт Горват, як і Олексій Порошенко, теж закликав контролювати освоєння субвенцій і навіть звернувся до правоохоронних органів з проханням простежити, щоб міська влада й забудовник не роздерибанили бюджетні кошти. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.
Загалом 2018 року ужгородський округ, від якого нардепом є Горват, отримав 32,6 мільйона гривень. З них 21 мільйон спрямували саме на капітальний ремонт набережної Незалежності в Ужгороді.
Ще 5 мільйонів з державного бюджету витратили на реконструкцію Ужгородської районної лікарні та 3,65 мільйона – на придбання ендоскопічної апаратури для дитячої хірургії. Як повідомляється в системі державних закупівель "ProZorro", на торги вийшли лише дві фірми, які зовсім не торгувались і не знизили ціну на жодну копійку. У результаті вибрали дешевшу пропозицію – від київської компанії "Прайммед" зі статутним капіталом у розмірі 300 гривень, що зареєстрована в житловому будинку.
Про закупівлю медобладнання народний депутат Горват похвалився на своїй особистій сторінці у Facebook.
Отже, попри заклики депутатів контролювати витрачання державних субвенцій, бюджетні кошти потрапляють на рахунки фірм із сумнівною репутацією та відкритими проти них кримінальними провадженнями.
Нагадаємо, що минулого року Громадський рух ЧЕСНО аналізував звітність депутатів Верховної Ради й не знайшов звіту про депутатську діяльність народного депутата Олексія Порошенка.
