Наша пісня гарна й нова: Як "Нарфронт" на виборах збирається перемагати
Перший день після президентських виборів – неофіційний старт парламентської кампанії. Деякі партії розпочали її ще торік. Для окремих політсил передвиборча ситуація невтішна через рейтинги й перетікання партійців до новообраного президента як наслідок невдалого партбудівництва попередніх років. Рух ЧЕСНО поспілкувався у Верховній Раді з депутатами від "Народного фронту", що переміг 2014 року, а зараз є майже непрохідним. Хоча партія здобула найбільше держфінансування й цих коштів донедавна практично завжди вистачало на рекламу, офіси та утримання 633 співробітників.
Що ж негаразд з партбудівництвом "Народного фронту"? Як партія реагуватиме на рекордне зниження підтримки виборців? Чому "нарфронтівці" ініціюють виборчу реформу, але шукають порятунку в мажоритарці? Хто в "Народному фронті" перебуває у рішучій опозиції до Володимира Зеленського?
Зеленський і відцентрові сили
2014 року на парламентських виборах "Народний фронт" переміг з неочікуваним результатом – 22,14% голосів, випередивши навіть "Блок Петра Порошенка", і провів до ВРУ 81 депутата (19% парламентарів). У мажоритарних округах партія здобула лише 18 мандатів. Саме через рекордну кількість нардепів політсила отримала найбільше держфінансування.
На депутатів від "Нарфронту" припадає найвища сума субвенційних коштів на 1 мажоритарника – близько 35,12 млн грн.
Незважаючи на це, сьогодні партія має замалу підтримку виборців – менш ніж 1%. Основною причиною зниження її рейтингу стало зростання тарифів на послуги ЖКГ за прем'єрства лідера політсили Арсенія Яценюка. Однак "нарфронтівці" все одно впевнені, що потраплять до Верховної Ради наступного скликання. А лідер партії вирішив не відставати від трендів соцмереж і викладає відео з тренувань у спортзалі.
"Нам 2014 року "малювали", що ми не пройдемо, а ми взяли майже 23%. І ще раз це зробимо! Я депутат-мажоритарник. Про мій округ ви питаєте мене щороку. Якщо там зроблено так багато, то чому ні?" – коментує Руху ЧЕСНО голова фракції "Нарфронту" Максим Бурбак.
Аналогічну позицію має і його заступник Андрій Іванчук:
"Зараз нічого нового. Треба йти до людей, розказувати їм, спілкуватися, і вони дадуть свою оцінку".
Хоча сам Іванчук, схоже, не дуже вірить у партію. Списочник уже почав інтенсивну роботу на окрузі в Коломиї.
У "Нарфронті" запевняють, що їхня фракція монолітна, але й не заперечують, що в парламенті партійці діляться на три основні групи впливу: Арсенія Яценюка, Андрія Парубія та Арсена Авакова.
Сотник 10-ої сотні "Самооборони Майдану", доброволець Михайло Бондар запевняє, що, попри це, розколу немає, а є дискусія:
"Після президентських виборів, напевно, у кожного десь є своє бачення. Така сама дискусія є під час обговорення того чи іншого законопроекту, коли, наприклад, не всі погоджуються щодо поправок чи, загалом, за текстом закону – ухвалювати чи не ухвалювати. Під час виборів, під час формування політсил, з ким потім іти на парламентські вибори – усе це залежить від настроїв у тій чи іншій області".
Те, що частина депутатів-"нарфронтівців", які разом з "БПП" формують коаліцію, уже публічно підтримала новообраного президента Володимира Зеленського, у фракції не засуджують, кажучи, що в них відсутня жорстка партійна дисципліна.
"Фракція "Нарфронту" найдемократичніша у Верховній Раді, і те, що ми п'ятий рік поспіль тримаємо цей парламент укупі й не дали його розвалити… Якщо у членів нашої фракції є особисте бачення, я його поважаю, як і поважаю 73% українців, які проголосували за Володимира Зеленського", – запевняє голова фракції Бурбак.
Про відсутність суворої дисципліни каже й заступник голови фракції Андрій Іванчук, якого Рух ЧЕСНО неодноразово ловив на кнопкодавстві:
"До того, що частина "нарфронтівців" підтримує новообраного президента, я абсолютно нормально ставлюся. Ми демократична партія, у нас немає жорсткої дисципліни".
Хоча на початку президентських перегонів мажоритарника-"нарфронтівця" Юрія Тимошенка виключили з фракції, зокрема і через рішення балотуватись у президенти: "За втрату зв'язку з депутатською фракцією, неодноразове порушення дисципліни, ігнорування рішень депутатської фракції, які стосуються важливих політико-економічних питань".
Як з'ясував Рух ЧЕСНО, довірені особи Тимошенка, котрого ЧЕСНО вважав техкандидатом, були з Донецької області і пов'язані з нардепом від "БПП" Максимом Єфімовим.
Усі депутати від "Нарфронту", з якими вдалося поспілкуватися, наголошують, що чекають від Зеленського на чіткі позиції в зовнішньополітичній сфері, кадрові призначення та візит до Верховної Ради.
"Він пройде інавгурацію, і тоді ми побачимо його ставлення до збереження інтеграції в ЄС і НАТО, посилення безпекового сектору та ін. "Народний фронт" це, звісно, підтримає, бо це наша позиція. Якщо раптом він намагатиметься підігрувати політиці Кремля, якщо Зеленський легалізуватиме посіпак Кремля й кума Путіна Медведчука у своїй діяльності, то це зустрічатиме жорсткий спротив нашої партії", – зазначає перший заступник голови фракції "Нарфронту" Андрій Тетерук.
"Нарфронтівець"-мажоритарник з Полтавщини Андрій Река певен, що програш Петра Порошенка був прогнозованим, бо "люди не хочуть президента, який сам себе баригою вважає, кругом оточив себе баригами й через них керує":
"Порошенко як одів корону в 2014 році, то так її і не знімав, а корона ж потрібна на один день, а потім її потрібно знімати й сунути голову в те лайно, яке є в нашій Україні. От у Верховній Раді "БПП" – вони або не ходять, або не голосують, а декілька чоловік керують усім, що відбувається. Цього блоку й не було ніколи, зібрали усіх за гроші…"
Уже першого пленарного тижня після другого туру президентських виборів нардеп з групи "Відродження" Валерій Писаренко, який співпрацює із Зеленським, почав збирати у Верховній Раді підписи за відставку голови парламенту – представника "Народного фронту" Андрія Парубія. Хоча сам Писаренко у своєму дописі запевняє, що це не пов'язано із Зеленським.
У фракції "Нарфронту" на ініціативу Писаренка відреагували спокійно, а Парубій доручив видати підписні листи:
"Я сьогодні почув спікера, представника "Народного фронту" Парубія, що він дав термінове доручення секретаріату видати підписні листи і – "Вперед, хлопці! Ми побачимо список реваншистів", – зазначає Максим Бурбак.
Не вірять "нарфронтівці" й у достроковий розпуск Верховної Ради, який почали активно обговорювати одразу після закінчення президентських перегонів.
"Андрій Парубій сказав, що цього не допустить. Я розумію, чому це треба, наприклад, "Опоблоку". На хвилі президентських виборів вони вважають, що можуть зайти в Раду. Підстав для розпуску парламенту немає, можливості для реваншу ми не дамо. Майданівці, АТОвці, які тут є, до останнього плечем до плеча стоятимемо, щоб цього не зробити", – каже Михайло Бондар.
Парламентські плани
Наприкінці минулого року "нарфронтівці" вирішили скинутися на партійну рекламу. Від листопада до кінця грудня 40 нардепів від "Нарфронту" переказали на рахунок партії 1,67 млн грн. Аж мільйон виділив народний депутат Андрій Іванчук, а лідер політсили Арсеній Яценюк поділився сотнею тисяч гривень.
Решта нардепів-"нарфронтівців" разово віддали партії третину зарплати – так вирішили на засіданні фракції.
Майже 700 тисяч із перерахованих ними коштів уже витратили наприкінці минулого року на рекламу.
Хоча "Народний фронт" на останньому з'їзді ухвалив, що самостійно йтиме на парламентські вибори восени, самі депутати не впевнені у форматі участі партії у виборах.
"Наприкінці травня чи на початку червня в нас буде з'їзд, і ми вирішимо остаточно про формат участі в парламентських виборах. Я особисто балотуватимусь, але ще не знаю, чи на мажоритарці, чи за списком. Як партія вирішить, куди відправлять… Відправлять на фронт – піду на фронт, скажуть сидіти в тилу – сидітиму в тилу", – запевняє Іванчук.
Однак насправді заступники голови фракції "Нарфронту", списочники Сергій Пашинський та Андрій Іванчук уже активізувалися на мажоритарних округах у Житомирській та Івано-Франківській областях відповідно, де вони використовують для "засівання" свої благодійні фонди: Пашинський – на окрузі №64, а Іванчук – на окрузі №88 (м.Коломия, Коломийський і Городенківський райони), де на попередніх виборах переміг екс-"нарфронтівець" Юрій Тимошенко.
"Нарфронтівець" із групи Арсена Авакова Ігор Бриченко, який "засіває" через свій благодійний фонд "Крокуємо з турботою" округ на Миколаївщині, каже, що ще зарано "списувати" "Нарфронт", бо він поки що активно не задіяний у виборчому процесі:
"Якщо вийде Арсеній Яценюк і VIP-агітатори донесуть нашу позицію, то ми повернемо свій електорат. Ми були "холодним душем" для Порошенка. Арсеній Петрович був його ангелом-охоронцем, а він його збрив і сожрав, точно также доїдав увесь "Народний фронт".
Команді новообраного президента нардеп Бриченко готовий підставити плече, але, "якщо він буде поворачивать голоблі, то будуть, як і Петра Олексійовича, поливать холодним душем: "Парєнь, не роби помилок".
На окрузі на Сумщині планує висуватися "нарфронтівець" Олег Медуниця:
"Ми, як і більшість партій, перебуваємо у стані діалогів. Я особисто йтиму на окрузі на Сумщині. Там багато конкурентів, сєпари в основному. Наприклад, колишній регіонал, екс-губернатор і заступник голови АП Януковича Юрій Чмирь".
Балотуватися на своєму окрузі на Полтавщині планує й "нарфронтівець" Андрій Река.
Через слабкі позиції на округах нардепів-мажоритарників від "Нарфронту" представники інших партій намагаються переманити їхніх виборців. Так, Ігор Кононенко з "БПП" "засіває" округ "нарфронтівця" Віктора Романюка, що на Київщині.
"Я заявив на засіданні фракції, що потрібно терміново робити ребрендинг партії, трансформувати нашу команду та об'єднуватися з кимось. У себе на окрузі раніше я воював із Засухою, тепер – з Ігорем Кононенком. Я особисто виступаю за виборчу реформу та відкриті списки. Переходити в якусь іншу політичну силу не збираюся, бо лише "Народний фронт" дотримується збалансованої політики, хоча мені й дещо не подобається. Наприклад, я не підтримав призначення Шокіна, не підтримував Луценка та Білоуса", – коментує Руху ЧЕСНО мажоритарник Віктор Романюк.
Ще один представник "БПП" Олександр Грановський почав активно рекламуватися на 169-му окрузі "нарфронтівця" Олександра Кірша в Харкові.
Однак Кірш у коментарі Руху ЧЕСНО твердить, що Грановський лише допомагає йому своєю активністю на окрузі, забираючи голоси в його основного конкурента:
"Я проводил замеры: у меня преимущество над Скоробагачом (это главный конкурент) где-то в районе 2-4% погрешности, а у Грановского – 7%. Если бы у меня были деньги, я бы дал взятку Грановскому, чтобы он не снимался с округа, а шёл, ведь именно он отнимает голоса у моего главного конкурента. Грановский мне не мешает, а, наоборот, помогает. Дай ему Бог здоровья!" – розповідає Кірш.
Балотуватися знову планує й депутатка Тетяна Чорновол. Каже, що збирається й надалі бути з цією ж командою, однак яким чином вона йтиме на вибори, ще не знає. Припускає, що це може бути й не "Нарфронт". У разі невдачі вже має інші плани:
"Я, наприклад, офіцер запасу. Можу піти на фронт. Чесно кажучи, я б узяла тайм-аут, щоб сісти за свої картини. Це більш ніж хобі, але з нього можна жити. Як колишній розслідувач можу знайти собі застосування в різних сферах: це не тільки журналістика, це може бути й детективна справа. Рішення остаточного немає, бо зараз ненормальна ситуація в Україні, українське суспільство дало себе обдурити, і ми чекаємо, коли в нього розплющаться очі. Я в жорсткій опозиції до Зеленського".
"Нарфронтівці" кажуть про ребрендинг, зміну меседжів та оновлення команди. Дехто з них розглядає можливість спільної участі у виборах з політсилою теперішнього прем'єра Володимира Гройсмана. Ще один зі сценаріїв (хоча депутати й визнають його малоймовірним) – такий, за якого Андрій Парубій як політик з багаторічним досвідом і спікер Майдану може стати новим лідером правоцентристської партії на противагу "Свободі" та "Нацкорпусу".
"Після Майдану був план створити партію – "Партія Майдану", "Самооборона Майдану"... Але ми всі розуміємо, що за кожною політичною силою стоять фінанси. Тому 2014 року вирішили, що "Самооборона" піде з "Народним фронтом". Зараз ми задекларували, що, можливо, надалі підемо окремою політсилою. Як вона називатиметься – "Захисти Україну" чи якось інакше – ще обговорюється", – розповідає депутат-мажоритарник від 119-го округу на Львівщині Михайло Бондар.
Інший учасник ініціативи "Захисти Україну", нардеп Андрій Левус запевняє, що розмови про перетворення громадської ініціативи на політичну партію – перебільшення:
"Цій ініціативі лише кілька тижнів. Багато учасників цього руху вже пов'язані з іншими політичними силами, як-от "Правий сектор" чи "Свобода". Позиція Андрія Парубія полягає в тому, що ми маємо сформувати проєвропейську більшість на виборах. Особисто в мене великого бажання балотуватися немає. Єдине – якщо сформується цікава команда, де я буду на 100% упевнений у людях і принципах її роботи, тоді можна спробувати".
Ще один "нарфронтівець", кадровий офіцер Іван Савка, який нещодавно потрапив до Ради, а в черзі претендентів на мандат був аж третім, як і Андрій Іванчук, готовий бути там, де скажуть:
"Я кадровий офіцер, з лав ЗСУ не звільнився, перебуваю в розпорядженні міністра оборони України. Тому, де скажуть, там і буду. Хай хто є президентом, верховним головнокомандувачем – це волевиявлення людей. Але є принципи, закріплений у Конституції шлях до ЄС та НАТО – і це найважливіше. Якщо ці принципи не порушуватимуть, в АП ухвалюватимуть рішення на користь України, я завжди простягну руку. Зараз найважливіше – ми маємо бути як одна сім'я, бо будь-яке послаблення на руку нашому ворогу – Московія це використовує".
Схожу позицію щодо Зеленського має й Іванчук:
"Фракції об'єднуються в коаліцію чи опозицію на основі якихось принципів, тобто, якщо збігатимуться погляди, то ми, звісно, готові співпрацювати. Якогось принципового несприйняття "Слуги народу" чи ідеологічних незбігів у нас немає. Принципові розбіжності в нас були тільки з Януковичем".
Інший заступник голови фракції "Нарфронту" Андрій Тетерук теж каже, що фракція готова співпрацювати з партією Зеленського, якщо вона сповідуватиме такі самі цінності:
"Нам байдуже до прізвищ, ми керуємося насамперед інтересами української нації та держави. Але ми не будемо ні під кого підлаштовуватися, вести діалог з адептами Кремля, представниками "Опозиційного блоку".
Кодексом по мажоритарці
Ініціаторами Виборчого кодексу – закону, який скасовує мажоритарку та запроваджує відкриті регіональні списки, є й "нарфронтівці" – спікер ВРУ Андрій Парубій та київський мажоритарник Леонід Ємець. Кодекс у першому читанні Верховна Рада 226 голосами "за" ухвалила ще в листопаді 2017 року, хоча самі депутати називають це голосування "дивом" або "випадковістю". Фракція "Народного фронту" тоді віддала 69% голосів депутатів. Після цього до проекту Кодексу подали 4400 поправок, розгляд яких лише нещодавно закінчила робоча група.
"Уже кілька років я щосили працюю над тим, аби було змінено виборчу систему. Я дуже сподіваюся, що новий президент стане потужним інструментом примусу цього парламенту, щоб знайти голоси. Порошенко виступав категорично проти зміни виборчої системи. Якщо ще кілька місяців тому значної підтримки цього законопроекту серед депутатів не було, то зараз ситуація змінилася. Щодо мене, то я ні до кого не ходив, не просився й не робитиму цього. Якщо надходитимуть якісь пропозиції, розглядатиму їх: програму партії, її історію, чи є в неї державницький зміст", – зазначає Ємець.
Загалом, ми бачимо, як "Народний фронт" не зумів ефективно конвертувати значні ресурси – високу електоральну підтримку й перемогу на минулих виборах, наявність другої за чисельністю фракції в парламенті, найбільше держфінансування та найвищі субвенції своїх депутатів на округах – у партійне будівництво. Навряд "Нарфронту" вдасться за кілька місяців до парламентських виборів реформувати партію так, що це дасть їй змогу завести своїх депутатів до сесійної зали. Уже зараз через малу ймовірність такого сценарію частина нардепів-"нарфронтівців" шукає порятунку в мажоритарці.
Фото на кавері: nfront.org.ua