П'ятниця, 26 квітня 2019, 10:29
Україна, Революція, реформи, Угода з ЄС, війна з Росією, боротьба з бідністю та формування тарифів. Третій закон Ньютона, Томос і духовна свобода.
Про що найчастіше говорив Порошенко з трибуни парламенту до депутатів? Як змінювались акценти у його посланнях до Верховної Ради? Кого він цитував та яких тем уникав у своїх промовах?
ЧЕСНО проаналізував п’ять щорічних послання президента Петра Порошенка до Верховної Ради протягом його президентського терміну.
2014 рік
Щорічно президент України звертається з посланням до парламенту, в якому викладає свою позицію щодо основних напрямів внутрішньої та зовнішньої політики.
Послання президента визначені в 106 статті Конституції України і готуються на основі аналітичної доповіді Національного інституту стратегічних досліджень. Як правило, послання проголошується главою держави з трибуни Верховної Ради перед депутатами та керівниками центральних органів влади.
Але бувають й виключення. Так, наприклад, за президентства Віктора Януковича послання були звернені до народу, а не до парламенту. Крім того, їх надсилали в письмовому вигляді, а президент не з'являвся особисто до Верховної Ради.
У 2014 послання президента Петра Порошенка було позачерговим і було присвячене загрозам, які постали перед державою після російської агресії. У перший рік своєї президентської каденції, 27 листопада 2014 року, Порошенко вперше звернувся до громадян та новообраного парламенту зі словами - "Великий український народе!", в інші роки він звертатиметься - "Дорогі співвітчизники!" або "Дорогий український народе!"
Звернення було проголошено в дні відзначення Революції Гідності, тому перша його частина була присвячена цій темі: "У ці дні українці відзначають річницю Революції Гідності — героїчного повстання проти тиранії. Минуло відтоді лише 365 днів, лише один раз Земля обернулася навколо Сонця. Та, здається, пройшла ціла епоха – так сильно змінилася країна, так сильно змінився світ навколо нас".
Найбільше у своїй промові Порошенко згадував Україну, безпеку, Угоду про асоціацію з ЄС, революцію, проведення реформ, створення у ВРУ проєвропейської коаліції та війну. Однак у промові президент не згадав Крим і анексію півострова росіянами, йшлося лише про Мінський меморандум і встановлення миру на Донбасі. Не згадував він також і соціальної проблематики - тарифів, пенсій, підвищення зарплат та надання субсидій. Про це він буде наголошувати у своєму виступі вже в наступному році.
Хмара слів з першого послання Петра Порошенка до парламенту. 2014 рік. Що більше слово за розміром, то частіше воно звучало у сесійній залі."Ми з вами, шановні новообрані народні депутати, шановний Український народе, живемо в умовах війни. І ця війна, безумовно, гальмує наші плани. Ну, наприклад, як переконати інвесторів вкладати гроші в державу, яка воює? Яким чином можна забезпечити стале зростання, коли значна частина економіки просто зруйнована фізично? І на ці питання ми з вами спільно маємо знайти відповіді", - говорив у 2014 році Порошенко.
Якщо головною зовнішньополітичною загрозою Порошенко назвав Росію та режим Путіна, то ключовим внутрішньодержавним викликом президент назвав корупцію, бідність, безробіття, некомпетентність і неефективність держуправління: "Корупція – куди сильніший внутрішній союзник нашого зовнішнього ворога, ніж його ідеологічно вмотивована п’ята колона".
У своєму зверненні Порошенко згадував українські приказки, третій закон Ньютона, цитував В'ячеслава Чорновола і класика українського інтегрального націоналізму Дмитра Донцова: "Історичний факт, – писав Дмитро Донцов у „Підставах нашої політики", – що жодна нація не визволялася лише власними силами. Здійснити їм свої політичні цілі вдавалося лише тоді, коли вони втягали цю справу в круг ідей загальнішого характеру, пов’язували її з інтересами інших держав". І саме це зараз ми будемо робити".
У 2014 році Порошенко вперше з трибуни ВРУ заявив про надання права залучати на держслужбу іноземців включно аж до членства в Уряді. Після цього Петро Порошенко надав українське громадянство американці Наталії Яресько (очолила міністерство фінансів), грузину Олександрові Квіташвілі (очолив міністерство охорони здоров’я) і литовцю Айварасу Абромавічусу (очолив міністерство економічного розвитку і торгівлі).
Своє звернення до парламенту Порошенко закінчив словами про єдність та реформи: "Будьмо ж єдиними, бо настав момент гуртуватися у боротьбі за Україну, а не чубитися у вовтузні один проти одного. Час єднатися навколо миру і навколо реформ".
2015 рік
У своєму другому зверненні Петро Порошенко більш за все згадував війну, реформи, корупцію, безпеку, Росію та історію.
Нардепам у Верховній Раді до початку виступу президента видали флешки, на яких містилася аналітична доповідь до звернення.
"Дозвольте звернути увагу на маленьку, але показову деталь. Аналітичні матеріали від Національного інституту стратегічних досліджень вперше роздані вам не у вигляді паперових гросбухів, а на компактних флешках. Це не лише свідчить про стурбованість екологічними проблемами, але й символізує перехід до електронного урядування", наголосив у виступі Порошенко.
На початку свого виступу президент нагадав про анексію Криму і захоплення бойовиками більшої частини Донбасу: "Підбурювані Москвою сепаратисти розпалюють проросійські повстання в Харкові, Одесі, Миколаєві, Херсоні, в багатьох інших містах. Кремль готувався до розчленування України, знав, що його п'ята колона остаточно знищила українську армію, обеззброїла її, залишила голою та босою".
Під час свого другого звернення Порошенко згадував і цитував Василя Симоненка, Володимира Винниченка, Андрея Шептицького, Маргарет Тетчер. Крім того, Петро Порошенко запевняв, що буде діяти з рішучістю Теодора Рузвельта для впровадження найкращих антимонопольних практик.
Сам Петро Порошенко наголосив, що ключовим у його зверненні є тема реформ, деолігархізації та боротьба з корупцією: "Кожен, хто підлягає деолігархізації, озброєний великим загальнонаціональним каналом і, обороняючись, гатить по мені з усіх інформаційних "градів". Чи не у кожного з них є ручний, залежний і лояльний політичний проектик, з якого вони мріють виростити спокійну перспективу для себе і жахливе майбутнє для України".
У 2015 році Петро Порошенко вперше заговорив про соціально-економічну проблематику тарифи на газ, запровадження адресних субсидій, індексацію зарплат і пенсій.
"Рушниця, яка висить на стіні, рано чи пізно вистрілює", – в стилі принципу драматургії Чехова нагадав депутатам у кінці свого звернення Порошенко про можливе поновлення широкомасштабних бойових дій з боку РФ та концентрацію російських військових поблизу держкордону. Крім того, Петро Порошенко озвучив з трибуни парламенту про втрати України серед військових та мирних мешканців: "Понад 1 700 українських воїнів-героїв і більше 6 400 мирних громадян… У військовій статистиці це називається "безповоротними втратами", а в серці – це тисячі рубців".
У 2015 Порошенко наголошував депутатам, що під час війни влада мала "повне моральне та юридичне право на обмеження прав і свобод у вигляді закону про воєнний стан", але свідомо не зробили цього. "Я, попри політичний тиск з усіх боків, попри те, що правовий режим воєнного стану надавав значно більше влади особисто мені, не міг на це піти. Я розумів, яким шоком і випробуванням його запровадження стане для моїх співвітчизників. Лише уявіть, що цей стан допускає і цензуру, і заборону діяльності партій, і обмеження на пересування по країні, і комендантську годину, і загальну мобілізацію, і конфіскацію майна та грошей на потреби оборони".
Однак у листопаді 2018 року вперше в історії незалежної України було запроваджено воєнний стан після інциденту в Керченській протоці, коли російські прикордонники атакували, обстріляли та захопили в полон три українські військові судна разом з екіпажами.
Після екстреного засідання РНБО президент Порошенко звернувся до парламенту з пропозицією запровадити воєнний стан. 26 листопада Верховна Рада 276 голосами "за" проголосувала за запровадження воєнного стану терміном на 30 днів.
Наостанок свого виступу Порошенко вкотре наполіг на ухваленні остаточного рішення про скасування депутатської недоторканності та обмеження недоторканності суддівської: "Каста недоторканих має бути ліквідована!"
2016 рік
Щорічне послання до парламенту в 2016 році Порошенко розпочав привітанням з 25-річницею відновлення державної самостійності України і нагадав про агресію Росії та воєнну загрозу зі Сходу "це, власне, головне, що я хотів би сьогодні сказати".
Найчастіше Порошенко у своєму виступі згадував Україну, армію, мобілізацію, дипломатію, Донбас і Росію.
Значну частину виступу Порошенко присвятив темі оборони - модернізації армії, підтримці західних партнерів (надання першої військової техніки), підняття відсотку (з 1% до 3%) від ВВП на оборону та співпраці з НАТО.
Порошенко з трибуни парламенту оголосив чисельність російських військ на Донбасі: "У складі угруповання російсько-терористичних військ на Донбасі – майже 38,5 тисяч осіб, понад 600 танків і 1250 бойових бронемашин, 750 одиниць артилерійських систем, більше 300 реактивних систем залпового вогню".
Наголосив Порошенко під час виступу і про запуск НАБУ, САП та ProZorro, а також старт електронного декларування.
У посланні 2016 року президент цитував гасло "свій до свого по своє" та Євангеліє "Боже, прости їм, бо не відають, що коять" (Луки, 23).
Вже у 2016 році Петро Порошенко казав про змагання на майбутніх президентських виборах:
"Трохи менше трьох років нас відділяють від чергових президентських виборів, і трохи більше трьох, які залишаються до планових парламентських виборів. Це дає, нарешті, можливість позмагатися не в тому, хто краще обіцяє, а в тому, хто краще зробить".
Наприкінці Порошенко подякував депутатам за звернення Верховної Ради до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні.
2017 рік
У 2017 році послання Порошенка було виголошене у вересні під старт нового політичного сезону. З перших рядків Президент говорив про небезпеки і загрози для держави: "Ми з вами вибралися із глибокої і смертельно небезпечної прірви – це є очевидне наше досягнення. Ясно й чітко бачимо далеку, поки що, вершину, яку маємо підкорити, – це наша велика мета. Та ми, на жаль, все ще близько до урвища, можемо схибити і оступитися. Лише один неправильний крок – і ми знову внизу. На жаль, це є наш головний ризик. Із-за перевалу над нами нависає хижа орда – це небезпечна і довготривала загроза".
Найчастіше Порошенко у своєму посланні згадував Україну, Євросоюз, ООН, досягнення, можливості та зміни.
У своєму виступі Порошенко нагадував депутатам про наближення старту президентських перегонів, вплив олігархів, реванш проросійських сил і популістів, яких порівняв із партійцями Наталії Вітренко: "Одним із найбільш небезпечних став виклик популізму. Популісти неначе вправні кухарі збивають вершки на хвилі об’єктивного невдоволення людей… Над їхніми штабами – прапори синьо-жовті, а от соціальні гасла запозичені із архівів комуністів та Прогресивно-соціалістичної партії. І в ролі захисників народу вони виглядають доволі переконливо – поки не зазирнеш в їхні електронні декларації".
У посланні 2017 року Порошенко цитував слова американського сенатора Джона Маккейна про небезпеку Росії, наводив вислів Конфуція, нагадав українську молитву та приказку.
Згадав голова держави про шість хвиль мобілізації у 2014–2015 роках, через які, за словами президента, пройшли близько 200 тисяч громадян.
Не обійшлося у виступі Порошенка без теми корупції, яку він назвав "найболючішим і найскладнішим питанням" і наголосив, що "тут важко поставити хештег "перемога", але й таврувати питання хештегом "зрада" – теж неправильно. "Протягом шістнадцятого – сімнадцятого років ГПУ, НАБУ, СБУ та МВС передали до судів більше п’яти тисяч антикорупційних кримінальних проваджень. І всі вони скаржаться на те, що суди відкладають у той довгий ящик, а то й взагалі кладуть під сукно справи проти високопоставлених корупціонерів", зазначив Порошенко.
В цьому році президент знову дякував депутатам про звернення до Вселенського Патріарха із проханням надати автокефалію Православній Церкві в Україні.
Наприкінці свого послання Порошенко нагадав нардепам про століття Української національної революції 1917-21 років та її невдачі, закликав не розхитувати Україну, а об’єднуватись і працювати для перемоги.
2018 рік
У 2018 році щорічне послання до парламенту президент Порошенко виголошував у день, коли депутати мали голосуватимуть за зміни до Конституції про закріплення курсу на набуття членства України в ЄС та НАТО. "Ми нарешті вибралися із лабіринтів багатовекторності. Ледве вискочили із смертельно небезпечної пастки позаблоковості. І від чотирнадцятого року твердо прямуємо своїм шляхом, і це шлях до Європейського Союзу та НАТО", зазначив Порошенко під час виступу.
Найбільше під час виступу президент говорив про шляхи досягнення миру, армію, російську агресію та оборону.
Порошенко згадав і роз’яснив депутатам значення свого передвиборчого гасла "Армія, мова і віра": "Це – формула сучасної української ідентичності. Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу".
Він нагадав і про помилки влади та його особисту відповідальність: "На жаль, влада допустила чимало прорахунків у кадровій політиці, а сміливі експерименти у цій сфері виявилися недостатньо ефективними. Темпи реформ зовсім не такі, як та швидкість, яку ми проектували на старті. Проблеми виявилися глибшими, спротив – сильнішим, рішення – складнішими… Сьогодні як ніколи потрібна відверта розмова. Тільки не ховаючи голову у пісок, тільки визнаючи реальні проблеми, ми можемо запропонувати суспільству реальний шлях їхнього подолання".
У своєму останньому посланні президент зробив акцент на досягненнях влади розбудові збройних сил, зовнішній політиці, війні на Донбасі, надання Томосу українській православній автокефалії.Читайте також
У посланні 2018 року Порошенко не цитував українських поетів чи філософів, не наводив приклад видатних політиків, але він нагадав депутатам Святе Письмо, яке вчить "не поклонятись чужим богам".
Своє останнє послання до Верховної Ради президент Порошенко завершив словами: "Наступному поколінню українців маємо передати успішну європейську Україну. І саме так і станеться, якщо лише не віддамо країну до рук реваншистів, популістів і демагогів. Слава Україні!"
Як бачимо з аналізу послань Президента Порошенка до парламенту, основні стовпи його виборчої кампанії "Армія, мова і віра" – то тут Порошенко найбільш послідовно підтримував тему армії та української мови вони були присутніми у всіх його посланнях. Щодо церковних проблем, то у 2014 році він побіжно наголосив, що це також і питання нацбезпеки: "Це надто чутлива сфера, яка потребує обережності, де протипоказані різкі рухи, де перш, ніж раз відрізати, міряють не сім, а сімдесят сім разів. Але із досвіду останніх років ми ніколи не забудемо, що інколи підготовка до поглинання країни починається нібито зі спільних молитов або хресних ходів". Більш конкретно про автокефалію української церкви і Томосу він сказав у 2016 році.
Щодо теми формування тарифів, індексації зарплат і пенсій це теми, які з’явились у посланнях Порошенка не в останній рік каденції, про це він говорив ще у 2016 році. Помітно також, що соціально-економічна проблематика чергувалась у посланнях через рік.
