Громадський рух ЧЕСНО виокремив ТОП-5 найгучніших скандалів минулого року, пов'язаних з харківським місцевим самоврядуванням.
До переліку потрапили кейси, які привернули увагу ЗМІ та громади. Серед них – продовження історії з недопуском громадян на сесійні засідання міськради, утеча до Росії двох депутатів, зрив опалювального сезону та найдорожча новорічна ялинка в Україні.
На сесію міськради через "газову камеру"
Харківські активісти з кінця 2014 року борються за право на вільний доступ представників громадськості на сесійні засідання міськради.
"Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством", – ідеться в законі "Про місцеве самоврядування".
Українське законодавство передбачає підстави для обмеження доступу до засідань місцевих рад лише під час надзвичайного чи воєнного стану.
Утім, попри прямі вимоги законодавства, містян на сесії в Харкові не пускають.
Щоб завадити громадянам потрапити до сесійної зали, представники міськради вдавалися до різних заходів: на попередні письмові заяви активістів регулярно відмовляли їм у присутності на засіданнях, блокували вхід з допомогою працівників КП "Муніципальна охорона" та невідомих осіб спортивної зовнішності, відкручували ручки вхідних дверей будівлі.
Навіть почути річний звіт про діяльність мера Харкова Геннадія Кернеса за 2017 рік на сесії 20 лютого 2018 року харків'янам не вдалося. Напередодні представниця міськради не рекомендувала громадянам приходити на засідання:
"Можете прийти, конечно же, вдруг места появятся. Но не рекомендую это делать – просто потратите свое время".
20 червня 2018 року на акції біля будівлі Харківської міської ради зібралося чимало небайдужих містян. Частина з них змогла потрапити до приміщення мерії, однак пройти до сесійної зали їм завадили співробітники КП "Муніципальна охорона" та невідомі особи спортивної статури.
Почалися сутички, "муніципальники" застосували сльозогінний газ і димові шашки. Вхід до мерії заблокували, тому деякі із затиснутих зусібіч громадян були змушені рятуватися з "газової камери", вистрибуючи надвір крізь вікна.
"Я вкотре організувала акцію "Відкрита рада", яка стосувалася вільного доступу на сесію, і цей ранок планувала провести зовсім не так. Коли ми намагалися потрапити до сесійної зали, нас почали труїти газом якісь хлопці в балаклавах. Його було дуже багато, і щоб не задихнутися, довелося вилазити з вікна", – розповідає активістка Олександра Щукіна.
Вона наголошує, що слідство щодо використання сльозогінного газу в приміщенні міської ради досі триває, але нікого ще не притягнуто до відповідальності.
Активісти вже не перший рік вимагають змін до регламенту міської ради для забезпечення права на вільний доступ представників громадськості до сесій міськради, однак до сьогодні проблему не розв'язано.
Чому Кернес не "загубив" Андрєєва за зрив опалювального сезону
15 жовтня 2018 року в Харкові мав стартувати опалювальний сезон. Перший заступник міського голови Ігор Терехов ще у вересні заявляв, що підготовку внутрішньобудинкових мереж завершено майже на 100%.
Утім, в окремих районах міста тепло в оселях не з'явилося ані на початку опалювального сезону, ані за місяць, ані за два. На знак протесту харків'яни перекривали вулицю та виходили на пікет під будівлю міськради. "Гаряча лінія", запроваджена для усунення проблем з теплопостачанням, не працювала.
На сесії міської ради, яка відбулася 19 грудня, стало відомо, що ще у 104 будинках на той час не було гарячої води. Кернес поцікавився в гендиректора КП "Харківські теплові мережі" Сергія Андрєєва, коли відновиться опалення помешкань містян. І на його обіцянку завершити ремонтні роботи до Нового року очільник Харкова відповів:
"Если вы не сделаете к Новому году (все здесь слышат), я вас потеряю!"
У різних районах міста донині щодня не буває води. Її нібито "відключають для ремонтів". А Сергій Андрєєв усе ще очолює КП "ХТМ".
"Срыв отопительного сезона в Харькове происходит из-за некомпетентности и правового нигилизма самых высоких чиновников – от Министерства финансов до харьковских областных и городских властей", – розповідав журналістам експерт з питань ЖКГ Михайло Гаєвський.
За повідомленням депутата Харківської міськради Ігоря Черняка, у бюджеті Харкова на 2018 рік для ремонту тепломереж у місті було передбачено 3,6 млн грн, тоді як для реконструкції Харківського зоопарку – 742 млн грн. У бюджеті на 2019 рік закладено приблизно стільки ж на зоопарк, а на ремонт тепломереж – лише близько 200 млн грн.
На зоопарк витратили й 57 млн грн субвенції, яку 2017 року отримав округ нардепа-прогульника Валерія Писаренка. Загалом, на реконструкцію цього об'єкта планують спрямувати майже 2 млрд грн.
Графіка, опублікована мерією 2016 року
Ігор Черняк, аналізуючи бюджет Харкова на 2018 рік, зауважив, що на спорудження самої тільки "Планети мавп" закладено вдвічі більше коштів, ніж на всю позашкільну освіту в місті, на будівництво "Королівства слонів" – удвічі більше, ніж на капремонти медичних закладів, а на "Театр природи" – ушестеро більше, ніж на харчування пацієнтів у лікарнях.
У відповідь на ці закиди Кернес заявив, що зоопарк – це надбання Харкова, яке варто зберегти.
"Никто не собирается ни на ком экономить. Мы выделяем достаточно средств для освоения на ЖКХ и другие сферы города Харькова", – зазначив мер.
Наразі журналісти й активісти саме через Харківський зоопарк найбільше скаржаться на бюджет, коли в місті виникають нагальні проблеми, такі як зрив опалювального сезону чи брак фінансування на закупівлю інсуліну для діабетиків.
"E-ticket" не для метро
Про впровадження системи єдиного електронного квитка для наземного та підземного міського електротранспорту "E-ticket" почали вести мову ще наприкінці 2017 року. Орієнтовна вартість проекту – 185,5 млн грн. Інвестором стало ТОВ "ФК "Платіжний центр", яке підозрювали в тому, що воно афілійоване з Кернесом. Договір підписали на 10 років, а вигода для інвестора – 6,5% з кожної поїздки.
У грудні 2017 року цю систему вдалося запустити для трамваїв і тролейбусів, а от з метрополітеном виникли труднощі. Спершу представники міськради обіцяли, що "E-ticket" для підземки запрацює з 1 лютого 2018 року, однак протягом року запуск неодноразово переносили, і на початок лютого 2019 року проблему все ще не розв'язано.
"Потрібно було кожен пристрій пропуску в метрополітен, де стоїть термінал, який здійснює транзакцію, підключити до ядра програми. Для того, щоб це виконати, довелося прокладати нові мережі. Час на прокладання нових мереж (що не було спочатку передбачене технічним проектом) і спричинив відстрочення запровадження цього квитка в метро", – виправдовувався директор Департаменту інфраструктури міськради Сергій Дульфан.
Та й у наземному електротранспорті система функціонує з проблемами. Не в кожному трамваї та тролейбусі розміщені або справно працюють валідатори для зчитування карток, а значна кількість терміналів для поповнення цих карток регулярно виходить з ладу.
"Трубили, кричали: "Вот, мы первые в Украине вводим". А результат – ноль. Ключевой момент – введение электронного билета в метрополитене, а он там до сих пор не запущен. А не происходит это по одной только причине: если ввести эту систему в метрополитене, станут видны реальные объемы перевозок. По моему мнению, это ключевая проблема", – розповідав в інтерв'ю депутат міськради Ігор Черняк, назвавши запуск "E-ticket" "одним з найгучніших епік-фейлів 2018 року".
Наразі дата старту "E-ticket" у харківському метро не відома. А вартість проїзду в підземці із 7 лютого 2019 року зросла до 8 грн.
Тим часом у Тернополі, Житомирі, Чернігові й Івано-Франківську вирішили не витрачати коштів на розміщення терміналів у всьому місті, а запровадили можливість оплати проїзду в громадському транспорті банківською карткою або з допомогою смартфона з технологією NFC. А у Львові та Вінниці за проїзд у наземному транспорті можна сплачувати в мобільному застосунку Privat24.
Двоє харківських депутатів утекли до Росії
Торік харків'яни також активно обговорювали втечу до Росії двох депутатів місцевих рад, підозрюваних у скоєнні злочинів.
25 вересня 2018 року стало відомо, що одного з найбагатших депутатів Харківської облради Альберта Кононенка (фракція "Відродження") підозрюють у розкраданні землі з допомогою "кооперативної схеми". За інформацією обласної прокуратури, Кононенко та його спільники ділили привласнені земельні ділянки на частини по 0,2 га, а потім продавали їх під приватну забудову афілійованим з кооперативом особам; збитки від їхніх махінацій коштували міській громаді близько 400 млн грн. Після оголошення про підозру депутат нібито одразу втік до Росії, легально перетнувши державний кордон.
Про підозру повідомили й голову Холодногірської райадміністрації Харкова, депутата від "Відродження" Максима Мусєєва, який є близьким соратником Кернеса. Його прізвище пов'язане з низкою скандалів: від хабарництва, лобіювання інтересів власного бізнесу і зловживання службовим становищем до наркозалежності та зв'язків з ФСБ РФ.
3 жовтня 2018 року заступник голови СБУ Віктор Кононенко на брифінгу заявив, що Мусєєва 2015 року під час перебування в Криму завербувала ФСБ РФ і він навіть отримав російський паспорт. За даними слідства, чиновник створив фіктивну спілку ветеранів АТО, котра збирала важливі дані (наприклад, списки бійців АТО Харківщини) та начебто передавала їх до Росії. Наразі депутата, щодо якого відкрили кримінальне провадження за "державну зраду" (ст. 111 ККУ), оголошено в розшук.
Читайте також про інших харківських депутатів та чиновників, проти яких відкрито судові провадження.
Найвища ялинка бюджетним коштом
40-метрова новорічна ялинка на площі Свободи коштувала міському бюджету понад 7,7 млн грн. Загальна сума видатків на новорічне оформлення центральної площі Харкова сягнула 15,8 млн грн.
Завдяки своїй висоті (40,5 м) харківська новорічна ялинка потрапила до Книги рекордів України. Друге місце в країні посіла вінницька ялинка (28 м), а третє – київська (27 м).
Ось графіка телеканалу "Лтава".
"Коли ви можете дозволити собі ялинку за такі гроші, а чи побудовані у вас ті підземні переходи, які так потрібні місту? Чи у вас немає інших якихось проблемних питань?" – дивується Іван Лахтіонов, координатор онлайн-платформи громадського контролю держтендерів DoZorro.
На демонтаж цієї конструкції з бюджету міста витратили ще майже 1 млн грн.
Нагадаємо, що до Нового року харків'яни отримали від Кернеса та Порошенка вітальні листівки, на яких було зображено площу з пам'ятником Леніну.
