110 мільйонів гривень застави сумарно сплатили до бюджету України 44 зареєстровані ЦВК кандидати в президенти. Це лише 4% загальної суми, закладеної в держбюджеті-2019 на президентську кампанію. Гроші повернуть тільки тому, хто пройде у другий тур або стане президентом у першому.
Частина кандидатів є офіційними мільйонерами й можуть вільно внести суму застави з власних коштів. Інші ж таких грошей не мають, тому збирають їх в однопартійців або своїх прихильників. Хтось із кандидатів для сплати застави продав магазин, дехто заліз у борги і для їх повернення продаватиме майно, хтось організував публічний фандрейзинг, а комусь допомогли бізнесмени.
Громадський рух ЧЕСНО розпитав кандидатів у президенти, які є чинними депутатами Верховної Ради, звідки ті взяли 2,5 млн грн для офіційної застави.
За даними декларацій за 2017 рік, грошових активів і доходів недостатньо для застави лише в нардепа-кандидата Дмитра Добродомова – 1,99 млн грн.
Лідер партії "Громадський рух "Народний контроль" Дмитро Добродомов у коментарі Руху ЧЕСНО каже, що на офіційну заставу пішли як його власні, так і партійні кошти:
"Я є керівником політичної партії, тому гроші для президентської застави публічно збирали серед однопартійців та прихильників. Частка моїх особистих коштів у заставі становила 140 тисяч гривень, решту зібрала партія. Усі прибутки й видатки виборчого фонду, згідно із законодавством, будуть відображені у звіті".
Лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко не змогла прокоментувати ЧЕСНО, як збирали кошти на заставу. За словами її прес-секретарки Марини Сороки, наразі в Тимошенко немає часу, адже вона з однопартійцями перебуває в турі регіонами України, але раніше речниця казала, що заставу планують зібрати серед членів та прихильників партії.
У прес-службі депутатки з фракції "БПП", кандидатки в президенти Ольги Богомолець повідомили, що вона у відрядженні за кордоном, тому від коментаря утрималися. Щодо фінансового звіту президентської кампанії, то в прес-службі зазначили, що подаватимуть звітність у строки, передбачені законодавством.
Лідер "Радикальної партії" Олег Ляшко в кулуарах ВРУ відмовився коментувати Руху ЧЕСНО збір коштів для своєї застави. У прес-службі "РПЛ" також нічого конкретного не змогли сказати, але наше запитання переадресували нардепу Андрію Лозовому, який у президентській кампанії Ляшка відповідає за фінансову частину. Однак він спершу відмовив у коментарі, пояснюючи це втомою від виборчого туру Україною, а наступного дня не відповідав.
Кандидат у президенти від Соціал-демократичної партії, депутат-мажоритарник від "БПП" Сергій Каплін переконаний: якщо в політика відсутні гроші на заставу, то нема чого балотуватись у президенти. Однак самому Капліну їх допомагали збирати однопартійці та прихильники:
"Це не мої гроші. Ви знаєте, я є керівником партії, яка має велику кількість членів. Ми можемо зібрати достатньо на заставу. Крім того, є профспілки, громадські діячі, а також ті, хто був зі мною на всіх революціях і кого зрадили нинішні прем'єри та президенти. Тому це питання вирішено. Якщо в тебе немає застави, тобі нема чого робити в президентах".
Кандидат у президенти від партії "УКРОП", позафракційний депутат та екс-директор курорту "Буковель" Олександр Шевченко зазначає, що має власні кошти, але очікує на пожертви:
"По-перше, я сам не бідна людина, у мене є гроші в декларації. По-друге, зараз є можливість, згідно із законом, отримувати пожертви від різноманітних осіб – як юридичних, так і фізичних. От відповідно до цього я Рух ЧЕСНО поінформую, звідки брав ці кошти – від кого, шо і як. Так само готовий прозвітувати про надходження та видатки виборчого фонду".
Закон зобов'язує кандидатів подати до ЦВК проміжні фінансові звіти за 5 днів до виборів. Оскільки такі звіти будуть оприлюднені останньої миті, виборці не матимуть змоги вчасно ознайомитись із цими даними, а отже, зробити під час волевиявлення виважений, поінформований вибір.
Саме тому Рух ЧЕСНО закликав усіх кандидатів, які сповідують принципи прозорості та підзвітності, щотижня оприлюднювати на власних веб-сайтах та/чи в соцмережах інформацію про походження коштів на ведення виборчої кампанії вже зараз, не чекаючи на визначений законом термін.
Кандидат у президенти від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул, якого Генпрокуратура хотіла позбавити недоторканності, каже, що небідний і гроші для застави має: "Могу сам заплатить, у меня в декларации деньги есть".
Колишній колега Вілкула по фракції, а тепер позафракційний депутат-прогульник, кандидат у президенти від партії "Наші" Євгеній Мураєв каже, що він також не є бідною людиною, тож для застави має власні кошти: "У меня есть декларация. Если вы захотите, то откройте ее – я небедный человек".
Самовисуванець Юрій Тимошенко, якого нещодавно виключили з фракції "Народний фронт" у ВРУ за "втрату зв'язку з депутатською фракцією, неодноразове порушення дисципліни, ігнорування рішень депутатської фракції, які стосуються важливих політико-економічних питань", написав на своїй сторінці у Facebook, що кошти для застави йому позичили друзі:
"Позичив ці гроші в тих єдиних з моїх друзів, які… не ЗЛЯКАЛИСЯ їх позичити, на відміну від тих багатьох, навіть коломиян, які, наперед багато обіцяючи, в останню хвилину просто злякалися. Злякалися тих сотень найвпливовіших людей у державі, які в одну хвилину стали моїми смертельними ворогами. Кошти всі до копійки я зобов‘язаний згодом повернути. Люди, що їх позичили, прості, хоч і небідні фермери. Усі дані щодо коштів – у відкритому Єдиному реєстрі електронних декларацій. Усе під контролем НАЗК, якому готовий відповісти на всі питання будь-якої миті".
На запитання в коментарях до допису про те, яким чином планує повертати гроші, Тимошенко відповів, що продаватиме майно: "Доведеться багато чого продавати… Але ж який то адреналін – отак усе одразу поставити на кін".
Водночас іще одна претендентка на посаду президента Юлія Тимошенко вважає, що її колега-нардеп – це технічний кандидат-тезко, якого влада висунула, аби забрати в неї голоси.
А її однопартієць Сергій Власенко написав, що Тимошенка, нардепа-мажоритарника з Івано-Франківщини, чомусь фінансово підтримують люди, "більшість із яких проживає в Ширяївському районі Одеської області":
"Нові факти про Юрія Тимошенка. Перед тим, як зареєструватися кандидатом у президенти, Юрій Тимошенко за півгодини вніс до бази е-декларацій 14 повідомлень про те, що він уклав з різними людьми 14 цивільно-правових договорів на суми від 100 тисяч до 200 тисяч гривень кожен. Так він "легалізував" кошти на заставу. Однак більшість цих людей проживає в Ширяївському районі Одеської області, який, за моєю інформацією, "курирує" депутат від "БПП" Олексій Гончаренко".
Кандидат у президенти від партії "Народний рух України", позафракційний депутат Віктор Кривенко зазначає, що для нього гроші на заставу почали збирати ще на партійному з'їзді, однак із сімейного бюджету родина доклала трохи більш ніж 130 тисяч гривень:
"Щодо моєї застави, то ви можете зайти на сторінку й подивитися під постом, скільки стоїть плюсиків – десь 130-140 осіб сумарно. Це різні люди: і члени партії "Народний рух", і просто прихильники. Є й частина моїх особистих коштів. Кошти моєї родини – 130 300 гривень. Я готовий показати фінансовий звіт кампанії. Буде виборчий фонд (він буде найближчими днями зареєстрований) – і ми починаємо до нього збирати кошти на кампанію".
Самовисуванець, позафракційний депутат-мажоритарник із Січеславщини Віталій Купрій, який донедавна був одним з лідерів партії "УКРОП", каже, що задля внесення застави продав власну крамницю:
"На заставу пішли і мої, і підприємницькі кошти. Але президентська кампанія – це ж не тільки застава… Я продав магазин, у мене 3 мільйони задекларованих коштів, але реально зараз внески робитимуть підприємці".
Прізвища цих підприємців Купрій назвати відмовився, бо боїться переслідувань:
"Наприклад, у відомого підприємця Альберта Точиловського, якого зараз переслідує військова прокуратура. Вони стверджують, що він ухиляється від сплати податків за те, що надав мені безкоштовно офіс для штабної діяльності. Зараз ця будівля, де розміщений офіс, арештована у сфабрикованій справі та передана до АРМА (Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів – прим. ЧЕСНО). Тепер туди введено інше управління. Мені навіть забороняли заходити до приміщення".
Купрій також запевняє, що всі надходження й видатки будуть відображені у звіті:
"Усе, що стосується виборчого фонду, буде відображено у фінансовому звіті. Щодо офіційної застави, то зараз не вимагається показувати джерела, але я хочу наголосити, що я гривневий мільйонер, у мене достатньо коштів для застави й навіть більше".
Кандидат у президенти від партії "Воля", позафракційний депутат-мажоритарник Юрій Дерев'янко певен, що заставу кандидат має сплачувати з власних коштів. Проте команда Дерев'янка також здійснює публічне збирання грошей для наповнення виборчого фонду:
"Я вніс заставу власними коштами. Я вірю в те, що роблю. Я вважаю, що людина повинна мати змогу внести кошти за ті ідеї та переконання, у які вона вірить. Тому я це так і зробив. Ми зараз проводимо фандрейзинг, щоб вести кампанію, бо є величезна кількість різних витрат, які потрібно оплачувати. Але коли йдеться про заставу, то це безпосередньо стосується кандидата – мене, моєї позиції й віри. У нас є шанс запропонувати альтернативу сьогоднішній банді, усім цим олігархам та їхнім клоунам".
Кандидат-самовисуванець, мажоритарник з Миколаївщини Аркадій Корнацький каже, що заставу сплатив виключно з власних коштів: "Це все мої особисті кошти, подивіться мою декларацію на сайті НАЗК. Ніяких додаткових зборів не проводилось. Усі кошти – мої".
Заставу за кандидата, мажоритарника з Донеччини Сергія Таруту внесла партія "Основа", хоча ще декілька місяців тому він запевняв, що, всупереч поширеній думці, він не лідер політсили, а лише її "ідейний натхненник".
"Офіційну заставу за кандидата Таруту С.О. внесла політична партія "ОСНОВА". Фінансування діяльності політичної партії "ОСНОВА" здійснюється відповідно до визначених Законом України "Про політичні партії в Україні" норм. Зі звітами партії можна ознайомитися на сайті НАЗК", – повідомили Рух ЧЕСНО у прес-службі партії.
Отримати коментар щодо офіційної застави від самовисуванця Юрія Бойка, а також кандидата від партії "Відродження" Віктора Бондаря не вдалося. У прес-службах обох кандидатів пообіцяли підготувати інформацію та оперативно надіслати, однак протягом декількох днів відповіді так і не надійшло.
Хоча випадок стосується не депутата ВРУ, однак найгучнішим стало збирання коштів для застави кандидата в президенти від "Сили людей" Дмитра Гнапа, якому під час публічного фандрейзингу вдалося зібрати близько 3 мільйонів гривень. Інших варіантів одержання грошей для застави Гнап не розглядав.
Проте кандидат потрапив у скандал. У 2015 році "Слідство.Інфо", керівником якого був Гнап, виграло журналістську премію у розмірі 15 тисяч євро, які Гнап від імені колективу обіцяв передати на "потреби наших бійців на фронті".
Згодом з'ясувалося, що частину грошей справді передали роті розвідників, ще 3 917 євро витратили на поточні потреби проекту "Слідство.Інфо", а ще трохи більше 9 тисяч євро залишилися "кешем" у банківській скринці самого Гнапа.
Ці кошти він пообіцяв віддати "Слідству.Інфо", але партія "Сила людей", від якої він висувався, зажадала аби Гнап повернув заставні 2,5 млн грн, а також закликала "відкликати свою заяву про згоду балотуватися кандидатом на пост президента України від ПП "Сила людей" задля демонстрації політичної зрілості та відповідальності, а також забезпечення повернення грошей застави на рахунок партії".
Натомість юристи зазначають, що, якщо ЦВК зареєструвала кандидата, то повернути грошову заставу партії чи прихильникам уже неможливо:
"Застава повертається в разі, якщо ЦВК відмовила особі в реєстрації кандидатом. Тож, якщо кандидата зареєстрували, а потім він відмовився від балотування, то грошова застава не повертається", – пояснює юрист Центру демократії та верховенства права Максим Хаврат.
Рух ЧЕСНО звернувся до кандидатів у президенти з вимогою опублікувати:
Ми закликаємо кандидатів щотижня оприлюднювати на власних веб-сайтах та/чи в соцмережах інформацію про походження коштів на ведення виборчої кампанії вже зараз, не чекаючи на визначений законом термін.
