"Блок Петра Порошенка "Солідарність" – партія, яка має друге за обсягом державне фінансування. Партії бракує постійних донорів. Від приватних осіб і підприємств упродовж 2016-2017 років за 2,5 роки вона залучила лише 12 млн грн. З-поміж найзаможніших українців останніми роками "БПП" фінансував лише засновник агрокорпорації "Нібулон" Олексій Вадатурський.
Будучи залежною від держфінансування, "БПП" витрачає мільйони на випуск газет і, на відміну від парламентських опонентів, майже не розміщує білбордів. Зате зовнішню рекламу використовують для президента, який, якщо й задекларує видатки на неї, то тільки після виборів 2019 року. При цьому у випадку зменшення держфінансування у новому скликанні, у політсилі обіцяють скоротити кількість працівників.
Де гроші олігархів у звітах "БПП"?
На що партійні осередки витрачають державні кошти, які їм перераховують з центру?
Скільки "БПП" платить за рекламу та кому?
Хто купує для "БПП" рекламу в інтернеті?
Хіба "БПП" та інші партії не витрачають грошей на підготовку до виборів?
Білборди Порошенка – теж реклама "БПП"?
Партії можуть вільно розпоряджатися коштами, одержаними від приватних донорів. Утім, мало хто з переліку ТОП-100 найбагатших українців відкрито фінансує політичні сили. З-поміж знаних бізнесменів хіба що Віталій Хомутиннік 2016 року перерахував "Відродженню" понад 3 млн грн, а Сергій Тарута 2017-го профінансував власну "Основу" на 1,28 млн грн.
З родини Порошенків рідній партії пожертвував 260 грн лише син президента Олексій. Серед відомих донорів "БПП" є тільки агропромислова компанія "Нібулон", заснована Олексієм Вадатурським – батьком нардепа від "БПП" Андрія Вадатурського.
У період з 2016-го до першої половини 2018 року "БПП" профінансували 6,5 тис. фізосіб, які переказали на партійні рахунки 8,6 млн грн, і 76 юридичних осіб, що перерахували 3,14 млн грн.
Громадський рух ЧЕСНО раніше знайшов донорів "БПП" і ВО "Батьківщина", які й гадки не мали, що фінансують ці партії, тоді як у фінансових звітах є внески від їхнього імені.
У звітах, поданих партіями до НАЗК, зазначено й персональні дані жертводавців, зокрема ідентифікаційний код, серію і номер паспорта, адресу проживання. На цій підставі 2017 року поліція відкрила проти ВО "Батьківщина" кримінальне провадження.
Що стосується "БПП", то його рівненський осередок нібито масово фінансували педагоги. Майже в кожній школі Рівного було від 1 до 6 учителів, чиї імена фігурували у фінзвітах партії.
Руху ЧЕСНО вдалося поспілкуватися з викладачами 4-х різних шкіл, і всі вони запевняли, що грошей "БПП" не переказували. Водночас майже всі вони були або мали намір стати членами виборчих комісій на виборах 2014-2015 років саме від "БПП", тому передавали партії власні персональні дані. До речі, начальником Управління освіти Рівненського міськвиконкому є Василь Харковець, який 2015 року балотувався до міськради від "БПП".
Після опублікування Рухом ЧЕСНО результатів розслідування у центральному штабі "БПП" начебто провели вибіркову перевірку донорів харківського та рівненського обласних осередків партії і не виявили жодних порушень.
До того ж учителі, які розмовляли з аналітиками Руху ЧЕСНО, змінили свої свідчення. Тепер вони стверджують, що буцімто неправильно зрозуміли поставлені запитання.
Рух ЧЕСНО виключає варіант щодо некоректності запитань чи пов’язаних з ними непорозумінь, адже освітянам показували фінансовий звіт "БПП" із зазначеними в ньому внесками, здійсненими від їхнього імені.
Нагадаємо, що це вже другий випадок, коли фігуранти журналістських розслідувань з часом змінюють свої свідчення на протилежні. Раніше так сталося з дослідженням джерел фінансування "Опозиційного блоку".
| Як улаштоване фінансування партій з державного бюджету? 28 вересня минуло 3 роки, відколи партії, які на попередніх парламентських виборах здобули понад 5% голосів виборців, отримали державне фінансування. Сталося це завдяки зміні правил фінансування партій. Згідно з новим законом, усі партії (навіть ті, що не одержують грошей від держави) зобов’язані щокварталу звітувати НАЗК про свої доходи, видатки і майно. Після наступних виборів до ВРУ державні кошти матимуть усі партії, які подолають 2%-ий бар’єр. Окрім того, партії почали звітувати НАЗК про внески від фізичних і юридичних осіб, своє майно та видатки. Із 2017 року гроші з держбюджету надходять партіям щоквартально. Якщо ж наприкінці року на партійному рахунку для отримання бюджетних коштів залишається певна сума, то партія повинна повернути її до державної скарбниці.  |
Протягом того часу, що партії звітують про фінансування по-новому, "БПП" переказав своїм місцевим осередкам близько 118 млн грн. З року в рік це найбільша стаття видатків партії. Практично незмінними лідерами тут є Київська міська, Харківська, Вінницька, Луганська, Полтавська й Одеська обласні організації партії.
У середньому близько половини отриманих від центрального штабу грошей осередки витрачають на зарплати, майже чверть – на сплату податків, до 15% – на друк агітаційної продукції та десь 2,4% – на рекламу в медіа.
"У нас бюджет розподілявся відповідно до кількості голосів. Потім ми брали коефіцієнти. Один з головних – це спроможність організаційної структури. Якщо вона розвинута – це одна сума, а якщо вона нерозвинута – це інша цифра. Третій коефіцієнт – це кількість договорів, укладених партією з орендодавцями, і скільки працівників", – пояснює голова політради "БПП", нардеп Максим Саврасов.
За його словами, двічі на рік на з’їзді партії суми видатків на осередки можуть переглядатися.
"Не можна сказати, що в нас є одна якась формула, під яку підпадають усі наші територіальні організації… Коли приходить нова людина на керівництво територіальної організації, а в нас іде заміщення, ротація кадрів, теж переглядається. Тому що якісь показники вони вважають більш важливими, якісь – менш важливими", – зазначає Саврасов.
Упродовж 3 років, відколи партії звітують по-новому, у "БПП" на друк агітаційних матеріалів, рекламу та пропаганду витратили понад 40 млн грн. Найбільше коштував випуск власних газет і буклетів. Із 2016 року осередки "БПП" спрямували на рекламу в медіа близько 2,5 млн грн.
2016 року друковану агітпродукцію на 10 млн грн для партії видало ТОВ "Статус Інвест Інжиніринг". Про директора підприємства Андрія Карнаухова відомо тільки те, що 2012-го він був спостерігачем на виборах нардепів на 220-му окрузі в Києві. Співзасновники цієї компанії – Павло Струков і Павло Семенов. Одну з компаній Струкова очолює Дмитро Орлюк, який 2006-го балотувався до ВРУ за списком Ліберальної партії України.
Про іншого співзасновника ТОВ "Статус Інвест Інжиніринг" Павла Семенова відомо те, що він особисто заснував кілька друкарень і як ФОП теж виготовляє друковану продукцію для "БПП".
У 2017-2018 роках нішу друку агітації зайняло підприємство "Прес-арт" того ж Павла Семенова. Протягом цих двох років йому заплатили 8,3 млн грн. Нардеп від БПП Саврасов запевняє, що ця компанія пропонує найнижчі ціни та найякісніший продукт на ринку.
"Більша кількість – це газета. У нас виходить щомісячно накладом 500 тисяч. Але бувають спецвипуски, присвячені різним подіям. Друкуємо посібники для членів партії, бухгалтерії, друкуємо посібники для членів виборчих дільниць, які представляють нашу партію. Друкували якісь роздаткові матеріали, але в невеликій кількості… Раніше в нас був наклад (газети – авт.) – мільйон, а зараз ми трохи зменшили", – звітує Саврасов.
"БПП" порівняно з "Народним фронтом" та "Опозиційним блоком" складніше звинуватити у витрачанні грошей на приховану рекламу в медіа – так звану джинсу. Проте можна знайти приклади джинси на користь "БПП", особливо в місцевих ЗМІ.
Наприклад, у харківській газеті "Трибуна трудящих". 2016 року партія заплатила виданню 16 тис. грн, а 2018-го – 23,5 тис. грн. Торік газета опублікувала інформацію про "БПП" без позначки "реклама".
Згідно з фінансовими звітами, рекламу в медіа за державні кошти партія розміщувала через ТОВ "Агентство підтримки бізнесу "Хелп.Біз.Уа", якому в грудні 2017 року сплатила 1,97 млн грн, і ТОВ "Правильні комунікації", котрому переказала 1,03 млн грн.
У 2016 та 2017 роках у "БПП" витрачали найбільше бюджетних коштів наприкінці року. Судячи з показників двох кварталів 2018 року, партія освоює практично всі державні гроші та майже не витрачається на рекламу.
"Я б це питання вже адресував керівнику штабу, керівнику виборчої кампанії. Ми в цьому офісі, ті люди, які зараз сидять за столом, займаємося секретаріатом і партійною розбудовою. Вона буде під час виборчої кампанії, після виборчої кампанії. Стабільно", – відповідає Саврасов на запитання, де партія шукатиме гроші на зовнішню рекламу під кінець року. Адже вже є кілька політсил, які за рік до парламентських виборів розміщують білборди в різних частинах України та звітують про це.
Щоправда, у "БПП" змінили підхід до реклами. Так, у червні 2018 року білборди для партії на понад 400 тис. грн розмістила ГО "Солідарність", яка, на відміну від партії, не повинна звітувати НАЗК про походження коштів. Цю схему партії нерідко використовують, аби приховати джерела свого фінансування.
Понад 4,7 млн грн протягом трьох років (тобто більше, ніж мали обласні осередки) від "БПП" отримало ТОВ "Постмен-Україна". Цій компанії гроші переказують виключно з рахунку для отримання державного фінансування.
Список деяких клієнтів "Постмен-Україна":
ТОВ "Постмен-Україна" виконує для "БПП" регулярну медіа-аналітику, відео, налаштування сайту для кращого індексування в інтернеті, веде сторінки партії в соцмережах і купує контекстну й інтернет-рекламу. За даними, наданими до НАЗК, цьогоріч "БПП" витрачав на рекламу у Facebook 72,9 тис. грн на місяць. За ведення сторінок у соцмережах, монтування відео, дизайн графіки партія сплачує окремо – по 180-198 тис. грн майже щомісяця.
У широкому розумінні будь-що, що робить партія чи політики, можна трактувати як діяльність зі здобуття прихильності виборців. Сюди належить й оплата присутності в медіа, і роздавання подарунків, й організація різноманітних заходів від імені партії.
Як пояснює експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков, єдине, що визначає, чи це робота на вибори, а чи поточна статутна діяльність партії, – факт офіційного оголошення виборів.
Якщо вибори оголошено, партія більше не може витрачати кошти, що містяться на її рахунках, для фінансування поточної діяльності, а повинна акумулювати їх у виборчому фонді.
Президентська виборча кампанія розпочнеться 31 грудня 2018 року. І хоча Петро Порошенко, ім’я якого носить партія, імовірно, братиме участь у виборах президента, формально це може не зачепити партії. Кандидат, навіть якщо його висуне власна партія, матиме свій виборчий фонд, звідки й здійснюватимуться видатки на виборчу кампанію.
"Партія казатиме, що це не передвиборча агітація кандидата, а діяльність партії, її популяризація тощо. Тобто на агітацію йтимуть і кошти партії, і гроші з виборчого фонду, але звітуватиме кандидат про те, що виборча агітація здійснювалася виключно з виборчого фонду. Що робити з тими коштами й такими матеріалами, я не знаю. Треба доводити тільки в судовому порядку, що конкретна реклама є агітацією… Реальність така, що, я думаю, суди не визнають це, попри зовнішню схожість на агітацію, і не знайдуть ніяких порушень", – каже Калмиков.
Траплялося, що ТОВ "Постмен-Україна" брало в "БПП" гроші на витрати, які були на межі порушення правила про невитрачання партійних коштів, наданих державою, на вибори. Наприклад, у квітні 2018 року партія заплатила цій компанії 30,8 тис. грн за афіші до виборів в ОТГ.
Витяг з акта приймання-передачі виконаних робіт "БПП" і "Постмен-Україна" від 30 квітня 2017 року
29 квітня 2018 року вибори відбувалися в 40 ОТГ. Згідно із законом, який регулює фінансування партій, видатки, пов’язані з місцевими виборами, поза виборчими фондами прямо заборонені й можуть спричинити позбавлення партії державного фінансування.
Під час розмови в офісі голова політради "БПП" Максим Саврасов сказав:
"Вони пропонували нам і плакати на ОТГ. І плакати зараз пропонують, і сувенірну продукцію на Новий рік, тобто вони можуть його по-різному називати, але не факт, що ми цю продукцію потім використовуємо під час нашої подальшої роботи".
За три дні партійний юрист Борис Сікліцький прокоментував ситуацію інакше:
"Зазначені афіші мають виключно інформаційний характер, розроблялись і розміщувались на партійних інформаційних ресурсах виключно з метою інформування громадян України про перебіг виборів в об’єднаних територіальних громадах у дні голосування.
Так, на вказаних афішах містились в основному інформаційні повідомлення про порушення виборчого законодавства, які були зафіксовані офіційними спостерігачами та громадськими організаціями (КВУ, "ОПОРА" тощо), про явку виборців на виборчі дільниці в різних регіонах України, а також про кількість виборців у тому чи іншому регіоні".
Остаточно розсудити, чи є ця сплата коштів ТОВ "Постмен-Україна" фінансуванням виборів, у компетенції НАЗК. Агентство поцікавилося про це в партії, і там у відповіді навели схожі на висловлені Сікліцьким формулювання.
Приклади афіш, які в "БПП" надали НАЗК для обґрунтування того, що вони не витрачають кошти на вибори
"Блок Петра Порошенка", якщо не враховувати привітань до Дня Конституції України, які розмістила для партії ГО, останнім часом майже не використовує зовнішньої реклами. Однак ім’я президента світиться в різних куточках країни на білбордах, що їх розміщують місцеві державні адміністрації. А на територіях, де працюють Донецька та Луганська військово-цивільні адміністрації, рекламні щити з Порошенком є наразі ледь не єдиними. У "БПП" заперечують, що мають відношення до білбордів із президентом.
В Адміністрації президента відмовляються повідомити, хто веде сторінку гаранта у Facebook, і скільки це коштує.
Розмах рекламної кампанії Петра Порошенка можна зіставити хіба що з рекламою "Нового курсу" Юлії Тимошенко, на яку за ІІ-ІІІ квартали витратили 23 млн грн. І про ці видатки ВО "Батьківщина" прозвітувало НАЗК.
В АП пообіцяли, що президент зазначить у своїй декларації за 2018 рік витрати на рекламу на телебаченні. А от видатки на агітацію в інтернеті та з допомогою білбордів на п’ятому році "життя по-новому" ризикують залишитися у тіні.
Окрім імені та прізвища в назві, партія зобов’язана Порошенкові ще й юридичною адресою – вул. Електриків, 29-А, що на Рибальському острові в Києві. Там розміщений спортивний клуб "5 елемент".
Власниками компанії, яка керує клубом, є Петро Порошенко та Ігор Кононенко. За цією самою адресою зареєстроване ПАТ "ЗНКІФ "Прайм Ессетс Кепітал", що теж належить Порошенку та володіє половиною акцій "Міжнародного інвестиційного банку", у якому відкрито частину партійних рахунків, включно з рахунком для отримання державного фінансування. Офіційна адреса банку збігається з місцем розташування секретаріату партії: м. Київ, вул. Лаврська, 16.
До того, як партіям почали давати державні кошти, вони звітували про нестачу співробітників. У регіональних осередках "БПП" у першому кварталі 2016 року офіційно працювали тільки 10 осіб. Після отримання в IV кварталі держфінансування обласні організації партії прозвітували вже про 262 співробітників.
Тенденція до зростання кількості працівників у "БПП" збереглася й надалі. У другому кварталі 2018 року в регіональних осередках партії працювали вже 686 осіб, а за даними голови політради "БПП" Максима Саврасова, – 684 людини, з них 10 сумісників.
Середні заробітні плати працівників майже всіх осередків нижчі за середні в цих регіонах України. Винятками є Київська міська, Дніпропетровська обласна організації партії та центральний штаб.
"Наразі питання щодо підвищення заробітної плати для персоналу партії не розглядається. Водночас у разі підвищення мінімальної заробітної плати в Україні та середніх заробітних плат у відповідних регіонах це питання може бути розглянуте керівництвом партії", – запевняє Саврасов.
Кількість працівників і середні зарплати в центральних штабах парламентських партій
"Будемо скорочувати. Усі працівники про це знають", – відповідає Саврасов на запитання, що буде з їхніми співробітниками, якщо партія за результатами наступних парламентських виборів не отримає достатнього державного фінансування для утримання понад 600 працівників.
Партійний юрист Сікліцький додає, що всі договори зі співробітниками та щодо оренди приміщень укладено до кінця 2019 року – доти партія матиме держфінансування.
