Народних депутатів 8-го скликання, на перший погляд, можна назвати "ударниками праці".
Схоже, вони чомусь переконані, що найкращим показником їхньої роботи є її кількість, а не якість. Тому буквально завалюють парламент купою різних ініціатив.
Наприклад, наші обранці полюбляють "спамити" законопроектами. У середньому за рік вони реєструють 1,8 тисяч законопроектів, у той час як за всю каденцію Верховної Ради восьмого скликання було подано майже 12 тисяч проектів законів. Для порівняння, парламент Франції подає близько 377 законопроектів на рік, Великої Британії – 66, а в Норвегії взагалі – 5.
Працелюбні українські нардепи не тільки в законотворчості. У нинішній Верховній Раді можна спостерігати і величезну кількість міжфракційних депутатських об’єднань (далі – МДО), яких уже назбиралося більше ста.
Що це за об'єднання, хто їхні учасники та чим вони займаються – інформація не публічна. Переважно все, що ми можемо прочитати про МДО в медіа, – це сам факт їхнього чергового утворення, а також хизування деяких політиків, що в рамках цих депутатських об'єднань вони борються з корупцією, високими тарифами тощо. От тільки після гучних заяв подальшу долю МДО і в чому конкретно їхня ефективність ніхто не відстежує.
Спецпроект "Вибори вибори" дослідив, які міжфракційні об'єднання утворюють депутати, знайшов найцікавіші їхні назви і дізнався, чи є від них реальна користь.
Імітація бурхливої діяльності
"Ви українську мову вчили? Тобто логіку побудови речення можете зрозуміти. Давайте прочитаємо ще раз із вами: "Або реально допомагати людям, або розпуститися!", – у кулуарах Верховної Ради роздратований депутат від "Опозиційного блоку" Михайло Папієв розповідає, у чому суть МДО, до якого він входить.
За його словами, народні обранці збираються в об'єднання для вирішення якоїсь конкретної проблеми. Яку конкретно проблему вирішує "Або реально допомагати людям, або розпуститися!", Папієв пояснює на підвищеному тоні й доволі абстрактно:
"Я є автором більше 40 соціальних законопроектів, які стосуються прожиткового мінімуму, мінімальної заробітної плати, пенсійного забезпечення і так далі. І постійно звертаюся до голови Верховної Ради, що він не виконує 6 пункт рекомендацій місії Пета Кокса по реформуванню Верховної Ради. У ньому йдеться, що в порядок денний треба вносити законопроекти пропорційно чисельності кожної фракції. У нас було 7 пленарних тижнів поспіль, коли жодного законопроекту від "Опозиційного блоку" не було. Саме тому ми в цьому об'єднанні постійно звертаємося до пана Парубія, щоб він виконував рекомендації ПАРЄ і Пета Кокса. Цього не робиться".
На питання, чи не вважає Папієв МДО "Або реально допомагати людям, або розпуститися!" надто популістичним, обранець, який відповідає за депутатську етику в Комітеті з питань регламенту, роздратувався ще більше:
"Або вам так хочеться, або в нас є інститути, де можна зробити лінгвістичне роз'яснення, щоб вам чітко ясно пояснили, що мається на увазі в побудові цього речення, і стосовно чого ця назва так зроблена".
За даними VoxUkraine, станом на січень 2018 року у Верховній Раді існувало 116 міжфракційних депутатських об’єднань. Водночас Комітет виборців України цього травня нарахував уже 125 МДО, звернувши увагу, що щотижня в Раді реєструються два нові об’єднання.
Метою МДО передусім є об'єднання депутатів з різних фракцій заради того, щоб спільно працювати над якоюсь проблемою. Наприклад, напрацьовувати законопроекти, висловлювати спільні політичні позиції, зрештою – налагоджувати ефективну співпрацю між парламентарями.
Але депутатські об'єднання не мають серйозних прав та повноважень, і на їхню діяльність не виділяються кошти з бюджету. По суті, МДО – це депутатські "клуби за інтересами", які створюються добровільно і функціонують як бажають – над ними немає жодного контролю, вони нікому не підзвітні.
Для чого ж тоді обранцям об'єднуватися?
Народний депутат Сергій Лещенко, який за сумісництвом є співкоординатором найвідомішого міжфракційного об'єднання "Єврооптимісти", розповідає, що принципом створення їхнього МДО було згуртувати людей "зі схожими цінностями, без досвіду у великій політиці і не інфікованих корупцією".
"Єврооптимісти" активно працюють, фактично, з першого дня роботи парламенту. А саме – роблять спільні заяви, організовують заходи, зустрічі, де порушують актуальні суспільно-політичні теми. "У минулому півріччі в нас був навіть тур, коли група депутатів їздила в регіони спілкуватися з людьми", – каже нардеп.
Водночас, за оцінкою Лещенка, активною діяльністю займаються лише 10% від усіх МДО в Раді. Він зазначає, що більшість депутатських об'єднань є такими собі квазі-інститутами для розкрутки та реалізації особистих амбіцій:
"Є МДО, які мають дуже вузький профіль і фактично нічим не займаються, крім як дозволяють депутату самопіаритися, виступати, що він не тільки голова і член якогось комітету, а ще й очолює міжфракційне об'єднання, яке часто, по суті, є диванним".
Скажи, з якого ти МДО, і я скажу тобі, хто ти
Але МДО можуть створюватися не тільки задля статусності. Однією з причин може бути лобіювання інтересів у певних сферах чи галузях, просування регіонів. Особливо яскраво це простежується в трьох принципах, за якими можуть об'єднуватися депутати.
Перший – тематичний. Наприклад, "Залучення та захист інвестицій", "За справедливі податки", "За розвиток місцевого самоврядування".
Другий – регіональний. Наприклад, "За Харків! За Слобожанщину!", "Рідна Чернігівщина", "Львівщина", "Одещина". Часто членами таких об'єднань є мажоритарники, які говорять від імені своїх округів і навіть областей. Тим самим демонструють виборцям, що опікуються їхніми регіонами.
Третій – партійний. Наприклад, "ВО Свобода", "Народний контроль", "УКРОП". Зазвичай, сюди теж входять мажоритарники, які поодинці пройшли в парламент, але мають партійну приналежність.
Решту МДО важко класифікувати, їх не можна віднести до жодного з цих блоків.
Водночас аналітик VoxUkraine Олександр Надельнюк, який досліджував міжфракційні об'єднання і є автором цього поділу, звернув увагу, що депутати-члени МДО нечасто спільно голосують за законопроекти.
Дослідивши 1600 голосувань, він виявив, що депутати голосують за законопроекти разом, якщо попередньо вони просували їх в об’єднанні. У решті випадків – участь у МДО практично ніяк не впливає на голосування.
Із цього правила є винятки. Надельнюк пояснює: "Найбільш ефективне голосування ми знайшли в міжфракційного об’єднання "За Харків! за Слобожанщину!". Вони у 83% випадків голосують однаково. Але варто зазначити, що 3 з 5 членів цього об’єднання – це депутати від групи "Відродження". Тобто, у принципі, вони як консолідована група повинні голосувати завжди разом".
За щастя, за здоров`я, за Новий рік!
Часто назви МДО дуже схожі на партійні лозунги, заклики і навіть тости. Наприклад, "За справедливі податки", "За духовність, моральність та здоров’я України", "За розвиток річок України" тощо.
Є об'єднання, у назвах яких порушуються дійсно актуальні проблеми, як "За Єдину Українську Помісну Православну Церкву", "За збереження життя людей на дорогах", "Рівні можливості", "Парламентська платформа для боротьби з туберкульозом" та інші.
Спецпроект "Вибори вибори", ознайомившись із доступними в інтернеті переліками МДО, зацікавився деякими особливо незвичними об'єднаннями. У кулуарах Верховної Ради ми поспілкувалися з їхніми учасниками, щоб дізнатися, у чому їхня сутність і користь.
Найбільшим за чисельністю у Верховній Раді є депутатське об’єднання "За тверезе майбутнє". Хоч його назва і звучить як тост, члени МДО категорично проти алкоголю, тютюну та наркотиків. Голова об’єднання Михайло Головко чисельність пояснює так:
"Для здорового суспільства ми пропагуємо здоровий спосіб життя. Я спеціально затягнув якомога більше членів. Це не означає, що вони всі живуть".
"У сенсі?", – не розуміємо ми.
"Маю на увазі, живуть тверезо".
Крім того, народний депутат переконує: об’єднання справді регулярно вносить ініціативи до парламенту: "Є багато зараз ініціатив, у тому числі щодо збільшення віку та обмеження місць продажу алкоголю. Ми добилися, що пиво раніше не вважали алкоголем, можна було продавати навіть у школах, а зараз пиво вже визнається алкоголем".
Народний депутат Борислав Береза входить у 12 МДО. Серед них, наприклад, "Рішуче", яке збігається з назвою його "Партії рішучих громадян". "У нашому об'єднанні четверо киян-мажоритарників, – пояснює Береза. – Ми займаємося питаннями столиці. Найбільша проблема – це забудови, часто звертаються по питаннях вирубки скверів, парків, зелених насаджень".
За словами депутата, об'єднання збирається лише тоді, коли є потреба. А от свою участь в МДО "Стоп тарифам", яке очолює Вадим Рабінович, Борислав Береза називає "цікавою історією" і зізнається, що об'єднання фактично не працює:
"До мене звернулися, мовляв, чи хочу я допомагати, щоб для киян були знижені тарифи. Я увійшов у це об'єднання, але поки воно так і не запрацювало. Більше того, воно займається чимось іншим. Тому, мабуть, з нього вийду".
До об’єднання "Стоп тарифам" входить і народний депутат від групи "Воля народу" Євген Рибчинський. Однак він також не був на жодному засіданні. Більше того, схоже, депутат і сам не знає, чим займається МДО:
"Є тисячі заяв виборців про те, що вони не в змозі платити по 8 грн за проїзд в один кінець. Вони готові платити, умовно кажучи, за квиток раунд-тріп, але ця ціна неприпустима для виживання будь-якої сім’ї, бо 30% працюючих у Києві не живуть у самому Києві. Тому я пішов у цю групу. Рудик проводив кілька разів засідання, я просто не був на них".
Однак так халатно депутат ставиться не до всіх своїх об’єднань. Розповідає, що МДО "Атлантичний рух" просуває ідею вступу України в НАТО, а вже не дієве "Прозоре Євробачення" – стежить за корупцією на пісенному конкурсі.
"Це об’єднання подало кілька звернень у Генпрокуратуру та прокуратуру Києва про відкриття кримінальних проваджень по Євробаченню. Вони відкрили, допитували, але зрештою це нічим не завершилося, хоча ми чітко показали, що до 6 млн євро було просто вкрадено", – зауважує нардеп.
Місією МДО "Питна вода" її очільник Андрій Река називає піклування про воду в Україні: "Є така шутка, що людський організм складається на 90% із рідини. Так от ми боремося, щоб він не з тормозної рідини складався, а з людської уваги до води", – жартує депутат.
У рамках об'єднання українською водою опікуються 13 нардепів. Река розповідає, що з колегами проводять засідання, готують законопроекти, займаються контролем водних технологій: "Ми кожного кварталу збираємо начальників водоканалів, мерів міст, і вони дуже глибоко вникають не тільки в проблему якості, а й нестачі якісної води в регіонах".
На питання, якими конкретно результатами може похвалитися МДО "Питна вода", Река знову віджартувався: "Кожного дня кожен українець із кожної секунди може розпочати змінювати світ. Так от ми змінюємо світ у свідомості людей і керівників".
Чи об'єднуватися заради об’єднання?
На відміну від парламентських фракцій, МДО ніяк не контролюються й офіційно не несуть відповідальності за свою діяльність/бездіяльність. Це і призвело до величезної кількості депутатських об’єднань. Аналітик Олександр Надельнюк підрахував, що в середньому 1 депутат має стосунок до 4 МДО, і, як бачимо з опитування у Верховній Раді, народні обранці часом навіть поняття не мають, чим займаються їхні об'єднання.
"Міжфракційні об’єднання – це вільні об’єднання, – констатує Надельнюк. – Депутати за це ніяких стимулів у вигляді грошей чи ще якихось плюшок не отримують. Тому і використовують МДО, як їм заманеться. Практично якоїсь користі від цього в масовому форматі не видно".
"Що занадто, то не здраво", – йдеться у відомій українській приказці. Тож поки українські депутати будуть надавати перевагу кількісній роботі, а не якісним змінам, то жодні МДО не покращать в Україні ситуацію з тверезістю, мораллю чи справедливими податками, за які так хвилюються народні обранці.
