Як мажоритарники Сумщини “прикормлюють” виборців на окрузі

Наталія Норіцина
Вівторок, 11 вересня 2018, 11:48

Сумщину в Верховній Раді представляють 6 депутатів-мажоритарників. Найменше коштів отримав округ "батьківщинівця" Бухарєва — 17,5 млн грн. Нардеп припускає, що причиною цього може бути його опозиційність. Медуниця з "Народного фронту" бідкається, що його лаври по субвенції пішли до нардепа від БПП Сугоняки. Молоток з "Волі народу" піариться на субвенціях за рік до виборів.

Виділення субвенції на округ можуть ініціювати самі депутати. Мажоритарна система стимулює прямий і непрямий підкуп виборців, у результаті якого до влади в Україні приходять політики, що мають свої бізнес-інтереси й не готові працювати на народ.

Є проблеми з мажоритарною системою. Перша — чимало мажоритарників значно менше цікавляться загальнодержавними проблемами, ніж інтересами округу. Парламент не працює ефективно, коли 50% займаються субвенціями, щоб переобратися. Друга проблема — безкарний підкуп виборців. Мажоритарні округи невеликі, тож роздача гречки чи грошей впливає на результати. Тому чинна коаліція й обіцяла виборчу реформу — перехід на відкриті регіональні списки, де всі депутати будуть пов’язані спільною партійною програмою", — каже Єгор Поляков, полісі-аналітик з питань виборчої реформи ГО "Центр UA".

Громадський рух ЧЕСНО виявив, що найбільше коштів отримують округи, депутати від яких є членами партій влади — "Народного фронту" і БПП — або ж груп мажоритарників "Воля народу" та "Відродження".

Найбільше субвенцій отримав округ нардепа-кнопкодава Ігоря Молотка з "Волі народу", якого неодноразово ловили на кнопкодавстві. Отримати від нардепа коментар, як йому вдалося залучити таку суму коштів, не вийшло.

Відкриття спортивних майданчиків, ремонти шкіл, реконструкцію стадіону й інші роботи, які ведуться за рахунок субвенційних коштів, Молоток висвітлює на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Слово і діло" писали про те, що Молоток минулого року дав 24 обіцянки піклуватися про свій округ, не всі з яких виконав. Зокрема, Молоток обіцяв зробити у 2017 році капітальний ремонт кількох прибудинкових територій у Конотопі. Однак, як повідомили в управлінні Конотопської міської ради журналістам "Слова і діла", до кінця грудня 2017 року за вказаними адресами ремонт не проводився, а запити або звернення від нардепа Молотка не надходили.

На другому місці за сумою отриманих субвенцій — округ нардепа-кнопкодава з "Народного фронту" Олега Медуниці. Сам нардеп зазначає, що звертається до Кабміну з проханнями виділити гроші на конкретні потреби. Однак складно сказати, які з коштів залучив особисто він, а які — його колега Олександр Сугоняко. Адже місто Суми поділене на два округи: 157-й та 158-й.

Получила десята школа гроші. Вроді би я залучив. А те, що Сугонякина дочка туди ходить, — про це ніхто не знає. Або мене попросили всі містечка якусь дорогу. Я автоматично переслав на Гройсмана. І вони получили гроші. І думають, що це Сугоняка. А це не Сугоняка. Там лінєйно так не можна дослідити, скільки хто що залучив", — говорить Медуниця.

Сугоняко каже, що на окрузі проводять громадські опитування. Потім найболючіші питання виносять на сесію місцевої ради і готують звернення до нього як до депутата-мажоритарника від цього округу. Сугоняко, у свою чергу, звертається до Кабінету Міністрів.

Щоправда, на сторінці нардепа на сайті Верховної Ради запитів до Кабміну щодо виділення коштів немає. Та і серед рішень Сумської обласної, Білопільської, Краснопільської та Сумської районних рад (саме ці райони формують 158 виборчий округ) журналістам ЧЕСНО не вдалося знайти звернень до Сугоняка з проханням посприяти виділенню коштів.

Округ його колеги по партії Миколи Лаврика отримав трохи більше 25 млн грн. На питання, чи особисто він ініціював виділення коштів на округ, Лаврик не дає однозначної відповіді.

У 2017 році екс-регіонал Лаврик потрапив у поле зору журналістів-антикорупціонерів.

Після виборів 2014 року ТОВ "Таланлегпром", записане на доньку і сина нардепа, стало фактично єдиним підприємством, котре поставляло військове і спеціальне взуття для Міноборони, "Укрзалізниці" і Нацполіції. Взуття продавали за завищеними цінами. Збитки держбюджету називають на рівні від 70 мільйонів гривень.

У зв'язку з цим була відкрита кримінальна справа про зловживання посадовців Міноборони з наданням привілеїв для фірми народного депутата. Однак розслідування завмерло.

Округ позафракційного Андрія Деркача отримав майже 30 млн грн. За результатами досліджень, які раніше проводив Громадський рух ЧЕСНО, Деркач потрапив до рейтингу мажоритарників, котрі "засівають" виборців подарунками через свої благодійні фонди.

Екс-член фракції "Воля народу" Деркач має в декларації благодійний фонд Андрія Деркача "Наше майбутнє" і "Серце на долоні". Використання благодійних організацій для "обдаровування" виборців та підвищення власного авторитету уже стало звичною практикою для народних обранців і кандидатів. Окремі фонди нардепів навіть примудряються звітувати за субвенційні кошти. Журналісти ЧЕСНО знайшли такий в Одеській області.

На своїй сторінці у "Фейсбуці" нардеп розповідає про роботу фонду. На особистому сайті нардепа є окрема сторінка фонду "Наше майбутнє". На ній — хвалебні відгуки про депутата.

Деякі з пунктів "доброчинності" фонду перегукуються з виділеними на округ субвенціями. Наприклад, купівля комп’ютерного обладнання для навчальних закладів чи ремонт Путивльської ЗОШ. Відповідати на питання журналістів Деркач погодився лише письмово — електронною або звичайною поштою. На момент виходу матеріалу нардеп не прокоментував факт такого "подвійного" фінансування окремих об’єктів.

Також Деркач полюбляє вітати жителів свого округу зі святами, у тому числі й професійними. Інформація про це висвітлюється і на сайті нардепа, і в мережі "Фейсбук".

Андрій Деркач вітає вчителів (джерело — соцмережі)

Округ "батьківщинівця" Владислава Бухарєва отримав найменше коштів. Гроші пішли переважно на облаштування систем опалення.

Нардеп наголошує, що письмово звертається до уряду з питань, для вирішення яких потрібні кошти.

На округ конкретно — це, я так розумію, підкуп виборців, якщо я беру на округ. Я залучав гроші на потреби мешканців Сумщини. Не на округ, а на потреби Сумщини".

Нардеп говорить, що не знає, які потреби Кабмін задовольнив, а які ні. Що його округ отримав найменше коштів в області, він також не в курсі. Каже, можливо, до нього найменше звертаються виборці. А можливо, так сталося тому, що він перебуває в опозиції.

Зазначимо також, що ще частина коштів з держбюджету була виділена не на конкретні округи, а просто до обласного бюджету чи на окремий район в цілому. Деякі райони — наприклад, Конотопський — входять до кількох округів.

Мажоритарники та Виборчий кодекс

Восени минулого року ВР прийняла за основу проект Виборчого кодексу, який передбачає кардинальну зміну моделі виборчої системи — вибори депутатів Верховної Ради за відкритими "регіональними" списками, без мажоритарки. Документ підтримали троє депутатів-мажоритарників із Сумщини.

Владислав Бухарєв говорить, що вважає за необхідне змінювати правила виборчої гри, адже чинний кодекс, на його думку, не дуже правильний.

Треба міняти, треба демократизувати цей (чинний — прим. авт) кодекс. Треба його робити більш прозорим, щоб люди бачили, за кого вони голосують. Щоб не було "темних лошадок" і впливу олігархів на місця в парламенті".

Щодо мажоритарної системи виборів, Бухарєв зазначає, що вона містить великі корупційні ризики. Нардеп стверджує, що йому все одно, залишиться мажоритарка чи ні. Адже, за його словами, особисто він за мажоритарку не тримається, оскільки не користується схемами підкупу.

Щоправда, у грудні 2017 року Бухарєв вітав школярів Сумщини з Днем Св. Миколая. Про це нардеп сповістив на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Скріншот запису зі сторінки Бухарєва у "Фейсбуці"

На фото можна помітити, що діти в руках тримають пакети з зображенням, що дуже нагадує символіку "Батьківщини".

Фото зі сторінки Бухарєва у "Фейсбуці"

Таким чином спотворюється роль народного депутата, який має бути законотворцем, працювати над створенням законів, які поліпшать життя всіх українців. Нардепи ж зосереджують свою роботу на одному окрузі, всіма правдами і неправдами мотивуючи, а то і просто підкуповуючи виборців проголосувати за себе. Субвенції ж стають одним із інструментів для перемоги.

Підтримує зміну кодексу і Микола Лаврик:

У законопроекті про зміни виборчого законодавства, який передбачає пропорційні відкриті списки, народний депутат України Лаврик Микола Іванович голосував "за". Я вважаю, що я поступив правильно. Я своїм голосуванням висловив свою позицію. Народний депутат Лаврик Микола Іванович вважає, що такі зміни в виборчому законодавстві потрібні".

Сугоняко переконаний, що голосував "за" проект Виборчого кодексу. Хоча, згідно з даними поіменного голосування, він був відсутній.

Відкриті партійні списки — це певний крок уперед. Якщо суспільство і держава здатні навести лад у політичних камандах. Щоб це були не політпроекти під вибори (бо в нас 99% — це політпроекти олігархів), а справді політичні команди — ідеологічні, світоглядні, які формуються знизу, сплачують членські внески, мають свої представництва в кожному місті і районі і мають певні погляди, якою має бути держава: або ліберальною, або соціал-демократичною. Але я за те, щоб робити крок по європейському шляху і йти до виборів за відкритими партійними списками".

Щодо скасування мажоритарки, Сугоняко вважає, що треба провести щось на кшталт референдуму і спитати думку громадян. Мажоритарна система, за його словами, має як недоліки, так і переваги.

А от Медуниця виступає категорично проти мажоритарної системи:

Мажоритарка в нинішніх умовах — зло, коли купуються округи. У тому числі і в той спосіб, який ви досліджуєте".

Нагадаємо, що впровадження пропорційної системи з відкритими списками закріплене в Угоді про Коаліцію, яку підписали, серед інших, голови фракцій партій БПП "Солідарність" та "Народний фронт".

6 вересня о 9:00 під парламентом Громадський рух ЧЕСНО проводить всеукраїнську акцію на підтримку виборчої реформи.

Нагадаємо, що громадський рух ЧЕСНО аналізував роботу Сумської міської ради та виявив прогульників і кандидатів на відкликання.



Спецпроєкт "Вибори вибори". Наш останній матеріал
Борис Тарасюк: "До зустрічі з Путіним треба готуватись і розуміти його КДБівську свідомість"
Домовились домовлятись: варіанти закінчення війни
Народовладдя від Слуг: про що поговорити за новорічним столом
Усі публікації