"Молодіжний землетрус" в Україні: чому політики не метушаться
Молоді люди є найменш стабільним електоратом. Вони роблять революції, виходять на акції прямої дії, створюють громадські організації, пропонують креативні ініціативи щодо вирішення проблем у державі. Але коли справа доходить до виборів, молодих людей на дільницях ми бачимо значно менше, ніж старших.
"Зараз великий запит на справжність. А оскільки більшість наших політиків – пластмасові, то їм важко щось донести до молоді", – пояснює таку закономірність політолог Андрій Круглашов.
Як показує офіційна статистика, в Україні понад 10,7 мільйонів людей віком від 18 до 35 років, не враховуючи населення Автономної Республіки Крим та Севастополя. А за даними реєстру виборців, тих, хто має право голосувати в державі, налічується понад 35 мільйонів, без окупованого півострова – майже 34 мільйони.
Іншими словами, молодь складає майже третину електорату. На думку політологів, саме ця третина ходить на вибори найгірше.
Спецпроект "Вибори вибори" розібрався, чому молоді насправді нецікава участь у виборах, хто в цьому винен і як можна змінити ситуацію.
Чого бажають міленіали?
Сучасна молодь – це саме ті, кого ще називають поколінням Y або міленіалами. Це люди, що народилися між 1980 та 2000 роками. Вони зосереджені на собі, прагнуть до саморозвитку, цікавляться новими технологіями та чимало часу проводять в інтернеті.
Науково-технічна революція зробила це покоління більш незалежним за попередні. Тому серед міленіалів багато охочих оселилися в місті та зайнятися власним бізнесом.
Молоді люди започатковують стартапи та займаються соціальним підприємництвом, вони активні учасники протестів та акцій. Зважаючи на те, що Революція Гідності почалася з виступів студентства, сприймати молодь як пасивних людей не варто. Разом із тим, вони справді мало цікавляться політикою.
Наприкінці минулого року Центр "Нова Європа" та Фонд імені Фрідріха Еберта спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine оприлюднили дослідження ціннісних орієнтирів української молоді. Дані опитування свідчать про те, що лише 13% людей у віці від 14 до 29 років цікавляться політикою. 74% молоді не довіряють чинним політичним лідерам.
Завдяки опитуванню стало відомо, що найбільший страх молодих людей – війна та корупція. Цікаво, що найбільший кредит довіри від міленіалів отримує церква, релігійні установи та волонтерські рухи. Органи влади пасуть задніх. Парламенту України, політичним партіям та президенту довіряють близько 2% опитаних.
Що ж до ціннісних орієнтирів, то молодь найбільше прагне вірності партнерам та друзям, можливості бути незалежним та мати дітей. 24% молодих людей прагнуть брати участь у громадянських ініціативах, 22% – у політичних.
У той час, коли українській молоді більшою мірою байдужа політика, світ переживає так званий "землетрус молоді". Слово "youthquake" у 2017-му навіть визнали словом року Оксфордського словника. Це тренд, котрий набуває популярності в Західній Європі, при якому молоде покоління активно впливає на політику. Однак до України він поки не дійшов.
"Українська молодь є у своїй більшості аполітичною, – пояснює експерт Центру "Нова Європа" Катерина Зарембо. – Рівень громадянської освіти в Україні також дуже низький. Понад 30% не можуть віднести себе ні до лівого, ні до правого табору".
За даними опитування українців, 61% молоді вважає за необхідність ходити голосувати на виборах. Різниця між тими, хто цікавиться політикою, та тими, хто готовий зробити свій вибір, – майже 50%. Можливо, частина майбутніх виборців, здійснюючи своє право обирати, покладатимуться на популізм політиків або рейтинги партій. Можливо, вони уважніше знайомитимуться з програмами партій.
Що пропонують молодим українцям партії?
Перш ніж звинувачувати молодь у пасивності, доцільно подивитися, що пропонують політики цій віковій категорії. Щойно партія розпочинає виборчі перегони, вона презентує виборцям свою програму. У цьому документі політики збирають усі свої обіцянки.
Програма – це своєрідна тендерна заявка. Уявімо, що вибори – такий собі тендер, на якому замовник, український народ, обирає найкращу партію, яка представлятиме його інтереси.
"Програма партії – це дуже важливо, вона показує, чи партія має уявлення, що вона буде робити в парламенті, чи є в неї бачення майбутнього країни. Наявність хорошої програми не гарантує, що партія, яка її пропонує, справді готова її втілювати, але відсутність програми гарантує, що партія щонайменше сама не до кінця розуміє, що пропонує виборцям", – пояснює експерт з виборчої реформи Єгор Поляков.
Партії, які представлені в парламенті власними фракціями, у своїх програмах здебільшого проігнорували молодь. Практично всі політичні сили на останніх виборах включили до програм обіцянки миру та високих соціальних стандартів. Це цілком закономірно, зважаючи на те, що вибори відбувалися в перший рік війни.
Програма Блоку Петра Порошенка "Жити по-новому" не має послань, адресованих безпосередньо молодому поколінню. Звичайно, її текст зосереджений на принципах незалежності, безпеки та достатку. Такі цінності культивувалися перед виборами до парламенту у 2014 році. Вони ж залишаються актуальними для більшості населення й дотепер.
Трохи менше року існує молодіжне крило БПП "Солідарна молодь". Однак, за словами представників партії, осередок їм потрібен не для вивчення потреб молодого покоління, а для популяризації програми партії серед молоді та пошуку нових облич.
Відсутність згадки про молодь у програмі нардеп від БПП Максим Саврасов коментує так:
"Програма партії – це живий організм, який постійно змінюється і постійно розвивається. Я думаю, що будуть напрацювання від нашої молодіжної організації, які ми побачимо в наступній редакції програми".
Разом із тим депутат підкреслює: партія голосує за всі інноваційні законопроекти, подані на розгляд парламенту. Щоправда, не уточнює, за які саме.
Конкретної згадки про молодь немає і в програмі "Народного фронту". Однак на фоні БПП вони виглядають переконливіше – цілі та інструменти звучать конкретніше, автори програми згадали і про новітні технології, і про всебічний розвиток культурної індустрії, і про виробництво якісного україномовного продукту.
У "Народного фронту" також є свій молодіжний осередок, який відслідковує тенденції молоді. На думку голови фракції Максима Бурбака, прописувати це в передвиборчих програмах зовсім не обов’язково.
"Скажіть, будь ласка, а вам мало вже наших дій? Не те, що в пунктах прописано, а реальних дій? Міністр освіти Лілія Гриневич від "Народного фронту" чим переймається? Реформуванням середньої освіти і початкової освіти. Ми маємо створити умови, щоб наші українці не їхали за кордон, а лишалися тут працювати й вчитися. Я не говорю про програми, це реальні дії", – коментує нардеп.
У програмі партії "Самопоміч" апелювання до молоді також немає.
"Я би не розглядав молодих людей як електорат. Молода людина – це сила майбутнього. І ця сила має жити в державі, вчитися в державі, працювати в державі і через 15-20 років управляти цією державою," – переконаний народний депутат від "Самопомочі" Олег Березюк.
Депутати обіцяють зміни в кількох ключових галузях: оборонній, правоохоронній, державного управління, правосуддя, економічній та прав людини. На думку представників партії в парламенті, зберегти державу незалежною – це єдина мета, якої вони мають досягти заради молоді.
За словами Березюка, партія підтримує молодь, організовуючи форуми, стартап-майданчики та створенням груп для розвитку громадських просторів.
У передвиборчій програмі партії "Батьківщина" молодь таки згадується. "Партія вважає обов’язком допомогти молоді отримати успішний старт", – зазначено в документі. Депутати від "Батьківщини" обіцяли впровадження першого робочого місця молодим фахівцям та розширення переліку професій, на які існує державне замовлення.
"Наша фракція напрацювала і подала до Верховної Ради комплексний законопроект про молодь, який вирішує проблеми соціального характеру для молоді, дає мотивацію для молоді працювати і бути в Україні, – коментує народний депутат Іван Крулько. – У цьому законі всі ці питання вирішуються: і як мають працювати молодіжні організації, і як дати молоді мотивацію першого робочого місця, і як допомогти молоді сформувати молодіжні центри, як молода людина може претендувати на те, щоб отримувати кредитування молодіжного житла".
Однак для повної реалізації програми, за словами нардепа, у парламенту не вистачає часу та політичної волі. У цьому в "Батьківщині" звинувачують владу, ймовірно, маючи на увазі правлячу коаліцію.
"Радикальна партія" також згадала молодь у своїй програмі, однак лише в її економічній частині, обіцяючи створення робочих місць.
"Сьогодні проблема в тому якраз, що, наприклад, сфера, яка найбільше є привабливою для студентів, – це сфера ай-ті, але в нас недостатньо ні інвестиційних сил, ні ресурсів власних, які би давали можливість стартапам розвиватися, тобто просто фізично нема грошей, – коментує представник партії Дмитро Лінько. – Інше питання – професійно-технічна освіта та спеціальності робітничі, які сьогодні втратили свою популярність".
"Радикали" розповідають: заради інтересів молоді розробили, але ще не подали на розгляд законопроект про молодіжне кредитування. Водночас у партії також є свій молодіжний осередок, який вивчає потреби молодих українців.
"Опозиційний блок" обійшов увагою молодь у своїй програмі. Натомість партія обіцяє мир дипломатичним шляхом, стабільність економіки та відновлення довіри до влади. Але нардепи від партії переконують: вони мають чітку стратегію, якої дотримуються і успішно впроваджують.
"Ми єдина політична сила, яка як декларує в програмі, так і має чіткий план дій, що стосується захисту та забезпечення прав дітей та молоді. Є законопроекти, які стосуються і першого робочого місця, і взагалі робочого місця, програми пропозиції з точки зору підтримки сім’ї в частині житла. Окремо в нас є власне бачення громадської активності та підтримки сільської молоді", – розповідає нардеп Юрій Павленко.
Що думає про пропозиції партій молодь?
Ми поцікавилися в молодих людей, що активно ходять на вибори, які ініціативи їх справді цікавлять. Вони беруть участь у громадському житті України – працюють у медіа, у сфері зв’язків з громадськістю або задіяні в антикорупційних проектах. Це – ядро та одна з найбільш активних груп молодих виборців.
Ми поставили хлопцям і дівчатам два простих питання: які ініціативи партій, задекларовані в програмах, ви готові підтримати на виборах до парламенту, та чи важливі для вас соціальні питання, на яких акцентують увагу партії, складаючи програми. Ось які відповіді ми отримали:
"Я виступаю за ліберальні цінності (права ЛГБТ, право на евтаназію й так далі), вільний ринок (скасування мораторію на продаж землі), комп’ютеризацію й дебюрократизацію, повний перехід на страхову медицину й накопичувальну пенсію та експериментальні сміливі рішення.
Я втомився від політиків, які лише позичають ідеї в інших держав (хоча я й підтримую це) і з радістю підтримав би когось, хто висунув власні шалені ідеї.
Житло – це одноразова акція, соціальний захист – це розмита фігня, а робочі місця не можна забезпечити законодавчо. Вирішувати потрібно не симптом, а саму хворобу. Загалом, думаю, молодь радо підтримає того, в кому побачить Ілона Маска від політики, а не того, хто буде 27-й рік задвигати про доступне житло".
"Я б не голосувала за якісь програми саме для молоді. Мені це не цікаво. Краще нехай реформують суди і зроблять судовий процес менш абсурдним (у плані можливостей затягування судового процесу). Хочу, щоб запрацював антикорупційний суд.
Зважаючи на те, що найближчим часом я не планувала створювати власну сім'ю, про житло навіть не думаю. Поки для мене абсолютно нормально винаймати квартиру. Але! Усі мої одружені друзі тільки й думають про власне житло. Тому, так, це однозначно важливо".
"На загальнонаціональному рівні я б голосував за демонополізацію та реформу правоохоронних органів. Соціальні стандарти – це важливо і цього потребує молодь. До цього також додам дешеві кредити".
"Топ-завданням назвав би реальну і масову боротьбу з корупцією (і не лише посадки, а й нормальну дерегуляцію). Також – реформу і люстрацію силового блоку та судової системи. І коли покарання за корупцію стане невідворотним на будь-якому рівні, тоді і бізнес-клімат покращиться, і реформи (медична, наприклад) будуть успішними.
Ще один важливий блок – зміцнення ЗСУ і оборони (кібербезпека також), бо без цього держави просто не буде. І, зрештою, науково-технічний розвиток: світ входить в еру роботизації і штучного інтелекту, тож або ми будемо на цьому заробляти, або продавати сировину, щоб купувати хоч щось технологічне.
Це важливо, але молодь не в вакуумі живе, тож якщо навіть ви дасте всім житло і соціальний захист, але в країні тотальна корупція і низька якість життя, люди все одно емігруватимуть".
"Якщо відповідати прямо на питання, то я за пропозиції по реформуванню військово-промислового сектору та оборонного сектору, що стосується зменшення частки засекречених оборонних закупівель, запровадження дієвого демократичного контролю над сектором безпеки і оборони, за пропозиції щодо Антикорупційного суду, та медичної реформи.
Вважаю, що питання житла має більшу актуальність, якщо говорити про молодь з регіонів, так як для них це питання стоїть гостро, і часто неможливість знайти житло перешкоджає прагненням отримати бажану роботу, і самим зменшує шанси професійно реалізуватись.
Найважливішим вважаю робочі місця для молоді. Не маючи можливість влаштуватися за спеціальністю, багато хто з молоді починає працювати в тіньовій економіці, не сплачуючи податки, з чого сама держава і втрачає".
Якщо порівнювати коментарі молодих людей з програмами політиків, то тематично багато партій близькі до перемоги. Однак їм бракує точності, а саме вона визначає, чи готове піти молоде покоління за політичною силою.
Замкнене коло української політики
Молодь та політики формують таке собі замкнене коло. Одні не цікавляться політикою, тому інші не враховують їхні інтереси у своїх передвиборчих програмах – мовляв, усе одно не голосуватимуть. З другого боку, одні не зважають на молодь, інші не віддають їм своїх голосів – мовляв, усе одно мої інтереси не будуть враховані.
Практично кожна партія на сьогодні має свій молодіжний осередок. Вони створюються для того, щоб начебто інтегрувати молодь у політику та досліджувати реальні інтереси молоді. Однак політолог Андрій Круглашов переконаний: їхня мета – забезпечити інтерес партії, а не виборців:
"Це спосіб не допустити молодь до прийняття рішень. Тому молоді категорично не варто вестися на "молодіжку". У нормальних західних країнах молодь на рівні з усіма балотується на виборах, бере участь у партійному житті, перемагає", – пояснює Круглашов.
Попри те, що програми політиків – це дуже важливий документ, українські партії загалом складають їх неякісно. Трохи болючих питань і популізму – і програма готова. Аналіз передвиборчих програм проекту VoxUkraine показав: жодна з програм не є якісною.
За кілька днів до парламентських виборів у 2014 році 13 економістів проаналізували програми претендентів на владу за такими критеріями: конкретність, можливість виконання й практичність, економічна доцільність, послідовність та логічна зв'язність.
Експерти оцінювали документи за 10-бальною шкалою. Найпритомнішою тоді визнали програму "Народного фронту", але навіть вона отримала оцінку 5,4. Найнижче економісти оцінили "Радикальну партію" – їхня програма набрала всього 2,5 бали. БПП та "Батьківщина" отримали по 4,8 бали, "Самопоміч" – 4,4, "Опозиційний блок" – 3,3.
Аналіз показав: програми партій дуже схожі між собою. Здебільшого ця схожість проявляється в тому, що вони не містять конкретних механізмів дії, дедлайнів, а також будь-яких показників вимірюваності виконання тієї чи іншої обіцянки.
"Цінність не в тому, що молодь якось проголосує. Це історія другорядна. Важливо те, що молодь здатна довести до старших, щоб вони проголосували. Молодь мобілізує", – пояснює Андрій Круглашов.