Чим хворіє українська політика? Чи дослухається Порошенко до порад своїх радників? Чи існує конфлікт між наукою та церквою?
Спецпроект "Вибори вибори" разом з програмою "Складна розмова" (UA: Перший) пропонує вам дізнатися відповіді на ці питання, а також згадати все та всіх, хто зробив Україну такою, якою вона є сьогодні.
Ольга Богомолець – відома лікарка та громадська діячка. З 2014 року – депутатка Верховної Ради, голова комітету з питань охорони здоров’я та радниця президента Петра Порошенка з гуманітарних питань.
Богомолець зізнається: раніше думка про політичну кар’єру була для неї неприйнятною. Але після Майдану, на якому вона була в авангарді медичної спільноти, вирішила спробувати сили в парламенті – для впровадження системних змін.
Що вдалося зробити, що розчарувало і що важливіше – політичні схеми чи добробут людей? Розповідає Ольга Богомолець.
Про сумісництво політики та бізнесу:
Я є представником держави, але ніколи не була представником бізнесу. Якщо ми говоримо про управління грошима і заробляння на грошах, я ніколи не мала філіалів, мереж, не займалася монополізацією ринку, використанням державних грошей.
Я була управлінцем, завжди створювала. Мені цікаво було створювати клініку, завозити нові технології, робити музей і ще багато проектів, які я реалізувала з нуля і довела до логічного завершення, до перемоги.
Про власний медичний бізнес:
Ніколи не відчувала себе бізнесвумен. Я займалася підприємництвом. Коли ти сам робиш своїми руками, це не є бізнес. Бізнес – це коли ти управляєш грошима. Художник, який малює картину, не є бізнесменом.
Я створювала клініку, яка сьогодні є однією з найкращих в Україні. Перші лазерні технології – це ми робили. День меланоми, який ми підняли самі, і знизили смертність по всій державі на 15% за останні 5 років – це те, що не змогла зробити держава. Це результат моєї попередньої роботи.
Наразі я не займаюся своїм підприємством. Не буваю там. Але продовжую читати лекції і навчати людей.
Про хвороби української політики:
Українській політиці потрібно встановити діагноз. Причому масово.
Люди мають усвідомлювати, що з нашою політикою не просто не все гаразд, ми рухаємося в протилежний бік від того, куди б ми мали рухатися.
Я була медичним учасником трьох революцій, починаючи від Революції на граніті, де надавала допомогу тим, кому відмовилися надавати допомогу; у 2004 році, коли не заходила до влади, бо вважала, що це такий бруд, у який просто не варто "маратися". І Революція Гідності, після якої я вже не могла залишатися осторонь, не мала права.
Вважаю, що в нас не відбулося того очищення, якого ми прагнули,. Що мало відбутися? Повне відмежування бізнесу від влади. Влада – це управління. На сьогодні в нас продовжує бізнес бути у владі.
Про роботу в "Блоці Петра Порошенка":
Я уявляла, що буде інакше. Що ті люди, які пережили смерті, які бачили реально тих хлопців, які з дерев’яними щитами помирали, просто йшли під кулі заради змін… що це психологічно мало би змінити ментальність людей.
Вони ж мають усвідомлювати, що заробляти гроші й управляти країною – це дві різні речі. Управління державою – це створення моделі справедливості, щоб бізнес міг заробляти, сплачувати податки, а люди, які не мають засобів для існування, щоб їх держава підтримувала. Сьогодні це не відбувається.
Про роботу радниці Петра Порошенка з гуманітарних питань:
Я можу сказати, що поради, які я надавала в письмовій формі і не тільки, президентом не враховуються.
Чи мені вдалося щось досягнути як раднику президента?
Так. Повністю увесь реєстр ДНК-ідентифікації зниклих безвісти і загиблих – це моя робота як радника президента. Сьогодні понад півтисячі родин отримали виплати тільки тому, що запрацював цей реєстр і нам це вдалося зробити. І понад 350 ДНК-профілей у нас ще не ідентифіковано.
Це був результат не парламентської роботи, а роботи всередині Адміністрації президента. Тоді мені вдалося змобілізувати структури, які раніше ніколи не працювали – Міністерство охорони здоров'я, Міністерство внутрішніх справ, Генеральну прокуратуру, Службу безпеки, Міністерство з надзвичайних ситуацій і громадськість.
Усе це почало працювати як єдиний механізм. Без цього цей реєстр не запрацював би.
Про можливе політичне зближення з Юлією Тимошенко:
Я не буду говорити про політичне зближення з будь-якими силами. Чому? Тому що політика – це ситуативне реагування.
От сьогодні вигідно говорити про спільну проблему. Завтра, наприклад, якщо Юлія Тимошенко скаже, що вона підтримує загальнообов'язкове медичне страхування, але, як підтримує це "Народний фронт", щоб фонд був не державним, а акціонерним товариством – то наші дороги кардинально розійдуться, адже я за державний фонд медичного страхування.
Чому цей закон не виносять? Тому що досі сподіваються домовитися про створення нової олігархічної моделі, нового джерела.
Тому що якщо буде створено фонд медичного страхування з акціонерними товариствами, як це планується, то ті люди, які зайдуть туди, будуть мати пожиттєвий доступ до коштів.
Сьогодні в нас сто мільярдів у системі охорони здоров'я. Протягом наступних десяти років кількість грошей у системі може збільшитися в десять разів. Йдеться про неймовірне джерело для збагачення. Тому зараз іде боротьба.
Якщо боротьба розведе нас у різні боки… У мене є принципи, я відстоюю соціально справедливу державу. Якщо сьогодні всі політики, які готові це підтримати, "Опозиційний блок" – будь ласка, "Радикальна партія Олега Ляшка" – будь ласка.
Усі, хто готові підтримувати, вони всі мої ситуативні партнери. Для мене інтереси українського народу більше, ніж політичні схеми.
Про часи, коли була персональним лікарем Віктора Ющенка:
Я ніколи не була в особистих стосунках з нашим екс-президентом. Я була лікарем, і це було нелегке випробування. Тому що коли ти лікар, причому лікар президента, здоров'я якого є під загрозою, ти працюєш у дуже складних умовах і фізичних, і психологічних. Це була для мене дуже велика школа.
Була дуже щаслива працювати в міжнародній команді. Я тоді побачила, наскільки може допомогти міжнародний досвід.
З Віктором Андрійовичем ніколи не мала розмов про політику. Тоді я не поважала політику і вважала це брудом, тож ніколи не переступала цю межу. Він для мене був виключно пацієнтом, а мені потрібно було бути лікарем, який не йде на поводі в пацієнта. Навіть якщо цей пацієнт – президент України.
Про підготовку до депутатства:
Я проходила спеціальні міжнародні тренінги. Перший мій досвід – це був тренінг медіаторів миру, тому що, на мій погляд, завдання не тільки народного депутата, а й будь-якої людини, яка йде управляти державою, – отримати досвід.
Не можна йти з вулиці і пробувати управляти 40-мільйонною країною. Тому тренінг я проходила в Швейцарії, він був надзвичайно для мене важливий і вчив, як проводити міжнародну політику.
Я проходила тренінг у Флоренції з управління державою по Макіавеллі. Я проходила тренінг у Сполучених Штатах у жінок-лідерів і мушу сказати, що вони надали мені неоціненний досвід, який дуже сильно допомагає сьогодні тримати свій курс і правильно рухатися вперед.
Про відкриття тренінгових центрів для парамедиків:
Це державний центр тренінгів, і він уже відкритий у Міністерстві внутрішніх справ.
Для створення центру парамедиків спершу потрібні знання і система. Наші 15 хлопців-тренерів, яких відібрали, проходили попередні тренінги в Україні і вже повернулися з Румунії, де отримали сертифікати підготовки тренерів.
Ми отримали унікальне НАТОвське обладнання і, якщо буде сприяння міністра внутрішніх справ і буде закладено фінансування, я впевнена, що протягом наступних 5 років ми можемо створити найбільший у Європі центр для навчання парамедиків.
У нас є весь потенціал. Ми маємо на сьогодні людей, які мають реальні навички і знання.
Чому це має бути поліцейський і пожежник? Тому що час доїзду швидкої до місця аварії – приблизно 30-40 хвилин, а час доїзду поліцейської машини – 5-10 хвилин. Це та людина, яка має перша надати допомогу.
Про конфлікт віри й науки:
У мене такого внутрішнього конфлікту ніколи не було. Завжди живу за принципом, коли мозок, серце і совість у повній гармонії. Якщо ти сам собі не довіряєш, то далі не можеш жити. Тому в мене особистого конфлікту ніколи не було.
Я відрізняю віру й релігію. І це дуже важливо для мене. Тому конфлікту між наукою й вірою немає. Вважаю, що лікар є намісником Бога на землі. Він дає людині шанс. Через доброго лікаря Бог дає шанс видужати, а через паршивого лікаря або нечесного лікаря цей шанс забирає.
У тексті використано пряму мову під час ефіру програми "Складна розмова".
