Вечір у Раду: як політика почала цікавитися нардепом Матейченком

Громадський рух ЧЕСНО готує серію матеріалів про народних депутатів, які раніше були фігурантами кримінальних проваджень.

У нашому другому тексті ми розкажемо про кримінальну справу проти Костянтина Матейченка, нині – народного депутата від "Народного фронту".

У 2013 році його звинуватили в зловживанні владою і безгосподарському використанні земель під час перебування на посаді сільського голови Покровська на Донеччині.

ВО "Батьківщина", від якої нардеп висувався у 2012, і сам народний депутат називають вирок суду політично вмотивованим, а справу – сфабрикованою.

Костянтин Матейченко, "Народний фронт", фігурант антикорупційних розслідувань, прийшов у Верховну Раду у 2014 році з посади голови Артемівської районної держадміністрації. У ВРУ очолює підкомітет з питань законодавчого забезпечення запобігання і протидії корупції.

Матейченко був одним з ініціаторів проекту постанови про відкликання Єгора Соболєва з посади голови антикорупційного комітету. Також він голосував за відставку Соболєва на засіданні комітету.

Окрім того, нардеп на комітеті голосував за ручних аудиторів НАБУ – Найджела Брауна і Роберта Сторча.

За час 8 скликання Костянтин Матейченко встиг стати відомим через законопроект №2225, у якому пропонувалося позбавляти волі за критику влади. Через деякий час нардеп відкликав законопроект.

У 2002-2010 роках Матейченко був сільським головою Покровського від Партії регіонів. Кримінальна справа щодо нього стосується саме цього періоду.

За словами Матейченка, справа була сфабрикованою.

"Дело в том, что состава преступления там никакого не было. Там была действительно чистая политика. Те же прокуроры извинялись и говорили, что, мол, вы знали куда шли, в политику…

В Партии регионов я был, еще когда был сельским головой. Когда мне эта политика не была интересна, я занимался бизнесом, селом своим. Скажем так, в Донецкой области все должностные лица – это норма вещей была, обязательная какая–то вещь – все были в "Партии регионов".

Это было начало 2000–х годов. А потом, когда я понял, что надо заниматься политикой... Как говорят, если ты не интересуешься политикой, то политика будет интересоваться тобой. Я вступил во "Фронт Змін". Произошло объединение "Фронта Змін" и "Батьківщини", – говорить Матейченко.

У 2012 році Матейченко був кандидатом у нардепи від "Батьківщини" по мажоритарному округу №46 (головний опонент – Сергій Клюєв). На той момент Матейченко вже був консультантом із суспільно-політичних питань громадської організації "Фронт Змін".

Судимість відсутня

На початку березня 2014 року в Артемівський суд надходить клопотання від прокуратури, у якому просять звільнити від кримінальної відповідальності Костянтина Матейченка у зв`язку з закінченням строків давності. Того ж місяця клопотання успішно задовольнив суд.

Для звільнення від кримінальної відповідальності за злочини невеликої тяжкості необхідно три роки, для середніх – п’ять років. У випадку Матейченка йдеться про ці категорії. Станом на 2014 рік з моменту скоєння злочину минуло більше 9 років.

Матейченко домігся повернення суми завдатку в розмірі 17 тисяч гривень, а також скасування арешту майна.

У яку історію потрапив Матейченко

Справу почали розглядати ще у 2012 році. Майже рік тривав процес викликання свідків. Окрім Матейченка, у справі фігурують ще четверо осіб – Олександр Галушко, Ігор Погорєлов, Олена і Валерій Красні.

За даними Судового реєстру, з 31 січня до 10 лютого 2012 року Матейченко перебував під вартою під час досудового слідства.

У травні 2013-го Матейченка, керівника Донецької обласної партійної організації ВО "Батьківщина", викликають на допит у податкову міліцію.

"Я предложил провести допрос сразу или на следующий день, или послезавтра в связи с тем, что в субботу у меня запланирована поездка, приобретены билеты, забронирован номер в гостинице, назначены встречи. Однако следователь сослался на свою занятость и настаивал на том, что допрос должен состояться именно 18 мая", – розповів про ситуацію Матейченко.

Валерій Красний з 2002 року перебував на посаді директора ТОВ "Деконський Торговий Дім" (ТО "ДТД"), яке того ж року отримало ліцензію на видобуток гіпсу в родовищі "Покровське-1".

Красний у 2003-2004 роках для укладання оренди землі, дозволу на збір матеріалів, узгодження розташування землі для об’єктів ТОВ "ДТД", а також для проекту землеустрою складав і підписував листи на ім’я Покровського сільського голови. У судовому описі йдеться, що Красний давав підписувати документи іншій особі.

Відтак, сільський голова Костянтин Матейченко виносив на розгляд сесії підробні документи.

У результаті, депутати сільради успішно проголосували за всі пропозиції, і вже 17 листопада 2004 року Покровська сільська рада виділяє землю площею 17,98 га в оренду фірмі. Договір уклали 6 грудня 2004 року.

ТОВ "ДТД" розмістило там кар’єр, хоча землю так і не було переведено зі статусу сільськогосподарських земель. На основі цього договору землю пасовищ перевели в землі промисловості.

Як ідеться в судовому описі, через розробку кар’єру було втрачено родючий прошарок ґрунту, порушено структуру землі, що спричинило збиток на близько 239 тисяч гривень.

12 липня 2007 року прокурор Артемівського району направив протест на рішення щодо оренди. Після розгляду протесту сільрада вирішили анулювати оренду.

Читайте також

Вечір у Раду: як у суді розвалилася кібер-справа нардепа Дмитра Голубова aka @Script

Утім, до 13 грудня 2011-го Красний так і не виконав зобов’язання.

Костянтин Матейченко свою провину в суді не визнав по жодній зі статей. Також вказував, що не був причетним до господарської діяльності ТОВ "ДТД" і нічого не знав про підробку.

Незважаючи на це, Артемівський суд у липні 2013 року кваліфікував провину і виніс Матейченку вирок за двома статтями. Йдеться про:

– статтю 364 частину 2 Кримінальго кодексу як умисні дії, що знайшли вираження в зловживанні владою і службовим становищем;

– статтю 254 Кримінальго кодексу як умисні дії з безгосподарського використання земель, що призвело до виводу землі з сільськогосподарського призначення, що мало важкі наслідки.

Через прострочені терміни, покарання по статті 254 було анульовано.

Але за частиною 2 статті 364 суд визнав вину Матейченка в зловживанні владою і службовим становищем та засудив до трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих й адміністративно-господарських функцій у державних органах терміном на три роки зі штрафом у розмірі 8500 гривень.

Невдовзі після оголошення Матейченку вироку свою заяву оприлюднила ВО "Батьківщина". На думку партії, причиною арешту сільського голови були політичні репресії.

"Сьогодні, у другу річницю ув’язнення Юлії Тимошенко, антинародна та антиукраїнська влада продовжила політичні репресії проти її соратників та однопартійців.

5 серпня 2013 року безпідставно арештовано та кинуто за надуманими звинуваченнями до в’язниці голову Донецької обласної партійної організації ВО "Батьківщина" Костянтина Матейченка", – йдеться в заяві "Батьківщини".

"Це був не судовий процес, а відверта анархія, розумієте? Просто політична розправа над людиною! Поки я не можу коментувати, бо в мене на руках немає копії вироку, також я повинен побачити Костянтина Володимировича, якого відвезли до слідчого ізолятора.

Я навіть не знаю, бо не зміг потрапити до судової зали, про який строк ув’язнення йдеться – прокурор наполягав на трьох роках… Безумовно, сьогоднішній вирок будемо оскаржувати в апеляційному порядку", – відреагував адвокат Костянтина Матейченка – Євген Ісаєв.

Зауважуємо, що Громадський рух ЧЕСНО не підтримує жодну сторону в описаних подіях і подає документи й коментарі на розсуд читача.

Читати також: Вечір у Раду: як нардеп Олег Барна ледь не сів до в’язниці за побиття

#ПОЛІТИЧНАПАМ'ЯТЬ

Матеріал підготовлено для спецпроекту "Політична пам'ять" – онлайн-хабу для українських виборців з інформацією про партії та політиків, які йшли на вибори до Верховної та місцевих рад України.