Позафракційний народний депутат Віктор Чумак розповів спецпроекту "Вибори вибори" про перспективи виборчої реформи в Україні і про те, чому вона вигідна мажоритарникам та невигідна президенту.
– 7 листопада Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс у першому читанні. Яка атмосфера була в залі під час голосування?
– Переважно була атмосфера зацікавленості. На сьогоднішній день зрозуміло, що питання виборчої системи дуже чутливе для партії влади. Коли на табло було 226 голосів, одні були дуже сильно раді, а другі – сильно налякані. Для третіх це було абсолютною несподіванкою.
– Як оцінюєте голосування парламентських фракцій?
– "Блок Петра Порошенка" вирішив, мовляв, давайте дамо трохи голосів, щоб нас не звинувачували у відмові від власних обіцянок. Це ж одна з вимог коаліційної угоди – ухвалення виборчого законодавства. І саме такого законодавства, як у кодексі, – з відкритими списками, з регіональними преференціями.
"Народний фронт" дав трохи більше голосів. Адже співавторами Виборчого кодексу є їхні колеги – Леонід Ємець та Андрій Парубій. Тож, за великим рахунком, вони повинні були голосувати солідарно зі своїми представниками.
Несподіванкою стало те, що проголосувало 75 мажоритарників. Частина з них розуміє, що в новій виборчій системі вони отримають додаткові переваги. Адже мажоритарники, які вміють працювати з людьми напряму, а не стоять, як статуя, у списку, розуміють, що стають конкурентноздатними.
Більше того – мажоритарники, які вже мають за собою певний досвід, багаж і підтримку, навпаки будуть цікавими партіям, їх будуть залучати до регіональних списків. Тому що, в принципі, ці люди вже відомі на своїх округах – їх не треба буде розкручувати, і їм легше буде тягнути за собою партію.
Думаю, що чимало мажоритарників розуміють, що в пропорційній виборчій системі з відкритими списками матимуть конкурентну перевагу.
– Чому не набрав голосів законопроект про вибори вашого співавторства, водночас Виборчий кодекс Андрія Парубія, Леоніда Ємця та Олександра Черненка таки ухвалили в першому читанні?
– Напевно, я токсичний для влади автор. А от Андрій Парубій все-таки свій. Тому так сталося. Але самі закони, які стосуються частини виборів народних депутатів, вони у нас майже ідентичні.
– Які шанси у Виборчого кодексу в другому читанні?
– Я б не сказав, що стовідсоткові. Але даю більше 50%, що його ухвалять.
За виключенням БПП, всім іншим партіям цей кодекс вигідний. Бо, якщо змоделювати, то за новою виборчою системою, вони б навіть за результатами минулих виборів отримали більше представництва, ніж мають зараз.
Наприклад, "Народний фронт" отримав би 128 мандатів. "Самопоміч" – 64 мандата. "Опозиційний блок" – 55. "Радикальна партія" – 44. "Батьківщина" – 33. Ось так.
– Як можуть завалити Виборчий кодекс?
– Не проголосувати, не дати 226 голосів. Не проголосує, наприклад, БПП – абсолютно всі відмовляться голосувати. Хоча тоді буде видно, хто як хоче виконувати свої передвиборчі обіцянки.
Можна завалити кодекс по-іншому. Розбалансувати його правками або зробити таким, що не буде працювати через купу поправок, їх постійно треба буде чистити.
Швидше за все, Адміністрація президента вирішила завалити кодекс правками, ну а потім дивитися, що з цього вийде.
Він буде голосуватися не раніше грудня. До вівторка 21 листопада можна ще подавати поправки, потім поки його розглянуть на комітеті… Тобто, його на наступний тиждень навряд чи можна поставити.
– Які поправки вже готуються до Виборчого кодексу?
– Поправок готується дуже багато.
У законі має бути прописано, що неголосування за одного з депутатів у бюлетені, але голосування за партію буде означати, що підтримується саме той регіональний список, який подається партією. Більше того, ми повинні чітко сказати, що пересування в регіональному списку вгору можливе тільки тоді, коли за цього кандидата проголосує не одна чи дві людини, а не менше, ніж 5% виборців усього округу.
Ми повинні зробити запобіжники регіональним партіям, які не є загальнонаціональними. Для того, щоб партія брала участь у підрахунку голосів, мало набрати 3%. Треба набрати ці 3% не менше, ніж у двох третинах областей України.
Ми повинні прив’язатися до реально чинного реєстру виборців. І опустити прохідний бар’єр до 3%, щоб дати можливість молодим партіям попасти в парламент. Навіть якщо ми це зробимо, то додатково пройде всього-на-всього 3 партії. А це не страшно, а навпаки добре. Бо дасть можливість оновити політичну еліту.
– Друге голосування по Виборчому кодексу можна очікувати у грудні?
– Або на початку січня.
– Що ви знаєте про позицію Петра Порошенка щодо виборчої реформи? Чи підтримує він систему з відкритими списками?
– Він був прихильником цієї системи, коли йшов на вибори. Швидше за все, він вірив, що виборчу систему треба міняти на пропорційну з відкритими списками, вона передова, модернова. 24 країни Європи застосовують цю систему!
Але коли йому показали моделювання, і що за рахунок адмінресурсу та мажоритарки можна міняти політичний вибір громадян… А сьогодні наша виборча система зроблена так, що міняє політичний вибір громадян.
Цей же закон, який діє сьогодні, називається законом "Клюєва-Януковича". Але його дуже хоче застосовувати надалі і сам Порошенко.
Що робить змішана система? Партія регіонів у 2012 році набрала 78 мандатів. Але фракція Партії регіонів, за рахунок адмінресурсу і залучення мажоритарників, становила 170 депутатів. Партія БПП на минулих виборах набрала 78 мандатів. Але за рахунок мажоритарників вона налічує сьогодні понад 140 мандатів.
Новий виборчий закон просто-напросто змінює політичний вибір країни і громадян. Петру Олексійовичу сказали: "Якщо буде така система, то ви втрачаєте владу і контроль над парламентом". А як президенту жити без контролю над парламентом? Він же не може жити без цього. У нас не такий президент.
– Чи є шанси, що Виборчий кодекс ухвалять до кінця року?
– Щодо ухвалити не знаю, а от розглянути – шанси є.
Ми його ухвалимо, якщо буде правильно побудовано комунікацію в суспільстві. Коли суспільство зрозуміє, що від цієї виборчої системи будуть залежати їхні зарплати, пенсії, тарифи, життя, робота і все інше. Коли громадяни зрозуміють, що їхнє життя буде залежати не від того, який хороший прем’єр Гройсман чи президент, а від того, за якими правилами вони будуть делегувати своїх представників у владу.
Відповідальність потрібно включати до того, як вибираєш депутата. Треба вибирати нормально. От тоді зміниться все.
Чи реально розглянути виборчу реформу? Реально. Чи реально її проголосувати? Теж реально. Але для цього потрібна консолідована позиція експертного середовища, позиція міжнародної спільноти, яка вже заявила, що це – величезний крок уперед. І достатньо серйозний тиск вулиці. Це теж важливий елемент боротьби за демократію.
– Чому Виборчий кодекс важливо ухвалити?
– Нам говорять, що мажоритарник – це безпосередній зв'язок з виборцем. Нам говорять, що у Великій Британії, Франції, США обирають мажоритарників. Це так. Але нам забувають сказати одне – що там обирають мажоритарників тільки партійних. І не дають обирати мажоритарників, які не партійні.
Таким чином, голосуючи за мажоритарника в Штатах, Франції чи Великій Британії, одночасно обираються партії. Ми ж ідемо від зворотного – обираючи партію, обираємо мажоритарника.
Чому не можна залишати виборчу систему, яка зараз є? Тому що мажоритарник, який не прив’язаний до партії, він не є суб’єктом розвитку держави і пропонування програм, концепцій розвитку держави. Тому що такі програми і концепції може відстоювати тільки партія.
Тому що мажоритарнику, щоб бути ефективним, все одно треба йти в якусь фракцію. Тому це просто обман. Бо, як я казав, за рахунок мажоритарників та адмінресурсу просто змінюється якість вибору людей.
А якщо мажоритарник іде і каже: "Я буду представляти тільки своїх виборців", то йому краще йти в районну чи місцеву раду, де він буде фарбувати під’їзди, ставити лавочки. І це буде його робота.
Бо робота народного депутата – це розвиток держави, а не конкретного округу.