Лише два з п'яти законопроектів відповідають коаліційній угоді. Вони змінюють корупційну змішану систему виборів, впроваджену Януковичем, на нову – пропорційну із відкритими регіональними списками.
Виборча реформа – один із ключових пунктів коаліційної угоди чинного парламенту. Уже четвертий рік депутати та президент обіцяють попрощатися із застарілою змішаною системою, що стала розсадником корупції на виборах. Які ж альтернативи пропонують народні обранці?
Зараз на розгляді у Верховній Раді України перебувають п'ять проектів законів, які стосуються проведення виборів. Усі вони вже понад два роки лежать у парламенті практично без руху. Їх не ставлять на голосування, оскільки групи та фракції ніяк не можуть визначитися, за якою ж системою їм прориватись у наступне скликання.
Які це закони?
1) Проект Виборчого кодексу №3112, внесений Валерієм Писаренком;
2) Проект Виборчого кодексу №3112-1, внесений Андрієм Парубієм, Олександром Черненком та Леонідом Ємцем;
3) Проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068, внесений Юрієм Мірошниченком;
4) Проект закону "Про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками)" №1068-1, внесений Юлією Тимошенко та іншими;
5) Проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068-2, внесений Віктором Чумаком; Наталією Агафоновою; Наталією Новак та іншими.
Чергові вибори наближаються, а проводити їх за законом Януковича вже якось "не комільфо".
Тому спеціально для народних депутатів варто нагадати, яку саме виборчу систему вони обіцяли проголосувати в коаліційній угоді:
"Відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до Верховної Ради України, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів у багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками)".
Що це означає?
"Відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи" – тобто народні депутати мають ухвалити новий закон про вибори.
"У багатомандатних виборчих округах" – у кожному окрузі розігрується більше, ніж одне депутатське місце. Самих округів більше, ніж один.
"Виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів" – виборець голосуватиме не лише за партію, а й за кандидата від партії, і визначатиме, хто саме з кандидатів стане депутатом.
"Пропорційна система з відкритими списками" – партія отримує кількість мандатів, пропорційну до кількості виборців, які за неї проголосували. Але хто з кандидатів від цієї партії стане депутатом – визначатиме виборець.
А щоб обранці не заплуталися в законопроектах, ми проаналізували всі п'ять документів про вибори на відповідність цим вимогам.
І. Проект Виборчого кодексу №3112.
Тільки партії матимуть право висувати кандидатів на виборах. Вони формуватимуть загальнодержавний список, у якому кожен кандидат закріплюватиметься за одним із 450 територіальних виборчих округів. Виборець зможе проголосувати лише за одного із кандидатів. Право на участь у розподілі депутатських мандатів матимуть партії, які в загальнодержавному окрузі отримали не менше 3% голосів виборців.
Для розподілу мандатів ЦВК ранжуватиме кандидатів у кожному зі списків партій, які подолали виборчий бар’єр. Для кандидата, який за результатами ранжування отримав перше місце у списку, порівняльний показник становить сумарну кількість голосів за всіх кандидатів. Тобто він отримує гарантоване право на отримання мандата. Таким чином, мандати отримують кандидати, які мають 450 найбільших порівняльних показників.
Отже, цей законопроект відповідає лише 3 критеріям з 5:
– передбачає відмову від змішаної системи;
– округів більше, ніж один;
– виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів.
ІІ. Проект закону "Про вибори народних депутатів України" №1068.
Вибори відбуваються за пропорційною виборчою системою в загальнодержавному виборчому окрузі з закритими партійними списками. Кандидатів у депутати може висувати партія, яка є зареєстрованою, або виборчий блок партій. За умови, що всі партії, які входять до складу цього блоку, також зареєстровані.
Виборчий блок може бути утворено двома і більше партіями на підставі рішень з’їзду кожної з цих партій. Кількість кандидатів у депутати, що висуваються партією або блоком, не може бути меншою від 18 осіб і більшою за 450.
Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій чи блоків, що отримали один і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні в загальнодержавному виборчому окрузі.
Отже, у запропонованому проекті застосовано найпростіший спосіб розподілу мандатів за пропорційною системою з закритими списками.
Цікаво, що в різних частинах проекту закону згадується різний прохідний бар’єр – 1% і 3%. Тож незрозуміло, який саме бар’єр використовується.
Таким чином, цей законопроект відповідає лише 2 критеріям з 5:
– передбачає відмову від змішаної системи;
– партія отримає пропорційну кількість мандатів.
ІІІ. Проект закону "Про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками)" №1068-1.
Вибори відбуваються за пропорційною виборчою системою в загальнодержавному виборчому окрузі з закритими партійними списками. До загальнодержавного виборчого списку від партії включається не менше, ніж 100, і не більше від 450 кандидатів у депутати.
Особа, яку включено до загальнодержавного виборчого списку, повинна бути закріплена за одним з 450 територіальних виборчих округів. Перші 10 осіб у загальнодержавному виборчому списку за територіальними виборчими округами не закріплюються.
Право на участь у розподілі депутатських мандатів у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримують кандидати у депутати від партій, на підтримку виборчих списків яких у межах загальнодержавного виборчого округу подано п’ять і більше відсотків дійсних голосів виборців.
Депутатські мандати розподіляються між списками партій пропорційно до кількості отриманих голосів.
Цікаво, що автори законопроекту пропонують надати партіям можливість змінювати порядок розташування кандидатів у списку після виборів. Причому це не обов’язок партії, а її право.
Таким чином, цей законопроект також відповідає лише 2 критеріям з 5:
– передбачає відмову від змішаної системи;
– партія отримає пропорційну кількість мандатів.
Парламентські вибори проводитимуться у 27 виборчих регіонах, межі яких загалом враховуватимуть межі областей. Кожна партія висуватиме два типи списків:
1) єдиний список кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі та
2) списки кандидатів у відповідних виборчих регіонах, з яких формуватиметься єдиний список кандидатів.
У виборчих регіонах виборці голосуватимуть за відповідні регіональні списки, а не єдиний список кандидатів.
Право на участь у розподілі депутатських мандатів отримуватимуть лише ті партії, на підтримку регіональних списків яких у загальнодержавному виборчому окрузі подано щонайменше 4% голосів виборців. Після визначення партій, які подолали виборчий бар’єр, ЦВК визначатиме виборчу квоту – кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата.
Ця квота визначатиметься шляхом ділення кількості всіх голосів у загальнодержавному окрузі за всі регіональні списки партій, які подолали виборчий бар’єр, на конституційний склад Верховної Ради – 450.
Після цього ЦВК визначатиме кількість мандатів, які отримуватиме кожен регіональний список партії. Для цього кількість поданих за нього голосів у виборчому регіоні ділитиметься на виборчу квоту, і отримане число округлюватиметься до цілого числа.
Ці мандати отримуватимуть кандидати від партії у виборчому регіоні, які отримали на свою підтримку найбільшу кількість голосів виборців.
Нерозподілені в округах місця партії отримає список кандидатів від цієї ж партії у загальнодержавному виборчому окрузі. Місця, відведені списку кандидатів від партії у загальнодержавному окрузі, заміщуватимуться у порядку черговості, визначеної списком. При цьому кандидати, обрані у виборчих регіонах, не враховуватимуться.
Єдиною відмінністю проекту кодексу №3112-1 від законопроекту №1068-2 є зменшення прохідного бар’єру до 3%. В усьому іншому виборчі системи, запропоновані цими документами, тотожні.
Таким чином, ці законопроекти відповідають усім 5 критеріям:
– передбачають відмову від змішаної системи;
– передбачають багатомандатні округи;
– округів більше, ніж один;
– виборці зможуть голосувати за конкретних кандидатів;
– партія отримає пропорційну кількість мандатів.
Що маємо у підсумку?
Як бачимо, у народних обранців не такий великий вибір – це або законопроект №1068-2, або проект Виборчого кодексу №3112-1.
Саме ці два законопроекти повністю відповідають коаліційній угоді. А саме – вони змінюють стару і корупційну змішану систему виборів, впроваджену Януковичем, на нову – пропорційну із відкритими регіональними списками.
