Змішана виборча система породила одне з найганебніших явищ української політики – підкуп виборців. Переважно цим грішать мажоритарники. Адже саме дитячі майданчики, гречка та заасфальтовані дороги, зрештою, приводять їх до Верховної Ради.
Підкуп супроводжував українські вибори з перших років незалежності. Мінялися лише його форми та традиції, а от суть лишалася та сама – задобрити виборця, щоб він віддав свій голос за щедрого кандидата.
У 90-х підкуповували обіцянками. Але люди швидко розчарувалися. Щоб повернути довіру, кандидати перейшли від слова до діла. Таким чином, з 2000-х років почалася ера передвиборчих дитмайданчиків, відремонтованих під’їздів, шкіл. Згодом додалися продуктові набори.
Зазвичай, підкуп процвітає на мажоритарних округах. Вирахувати це дуже просто, адже на "подарунках" для громади завжди є прізвище та ім’я кандидата. Для них це – найпростіший спосіб виграти вибори, щоправда, доволі витратний. Останнім часом мажоритарники взагалі не напружуються і напряму купують виборців – грошима.
І якщо технології підкупу з роками тільки еволюціонують, то законодавство щодо цього злочину стоїть на місці. За прямий грошовий підкуп виборців можна отримати штраф чи навіть сісти за ґрати, а от за роздачу гречки жодного покарання не передбачено.
Як кандидати в депутати "сватаються" до електорату? Пригадаємо старі перевірені способи та нові епічні ідеї.
Дитячі та спортивні майданчики
У вашому районі ніколи не відкривали майданчик "за підтримки кандидата в депутати?". Тоді ви живете не в Україні. Бо, здається, у нашій країні не лишилося міста чи села, які не знайомі з цим "благодійництвом".
Відкриття таких майданчиків – ціла подія з перерізанням стрічок, кульками й телекамерами. Ну й куди ж без величезного надпису – хто спонсор усієї цієї краси. Іноді для більшого ефекту депутати встановлюють на майданчиках свої портрети. Щоб дорослі і діти звикали до обличчя "героя".
Буває, що після встановлення дитячих майданчиків їх можуть забрати назад. Так, після виборів нардеп від "Народного фронту" Олександр Кодола вивіз із села на Чернігівщині дитячий майданчик, який сам же подарував громаді.
Таку дію у прес-службі депутата пояснили тим, що сталася помилка і замість майданчика середнього розміру до села привезли майданчик малого розміру.
Зрештою, через півроку депутат Кодола повернув гойдалки на місце.
"...Дитячий майданчик вартістю 100 тисяч гривень з’явився у селі Володькова Дівиця Носівського району. Кошти на його встановлення виділено із спеціальної державної субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів за ініціативою Олександра Кодоли, який представляє Носівщину у парламенті", – повідомила тоді прес-служба нардепа.
Церкви
Як здивувати виборців, яким уже приїлися дитячі майданчики? Відповідь знає депутат-мажоритарник Руслан Сольвар. Він будує церкви!
Депутат-господарник, як наголошується в його передвиборчих роликах, збудував та відремонтував цілих сім храмів на Київщині. В одному зі своїх рекламних роликів кампанії 2012 року, Сольвар обіцяє – це лише початок:
"Я вам хочу сказати відверто, щоби ці храми достраювались, щоб вони відбудовувались, мені вкрай необхідно пройти в Верховну Раду, щоб я міг ще потужніше це зробити для свого округу".
Християнські помисли Сольвара дуже дієві і стабільно приводять його у Верховну Раду. Однак про обіцянку відбудовувати церкви він забув. Журналісти програми "Наші гроші" перевірили – церква, на фоні якої Сольвар записував відеозвернення, станом на 2016 рік так і залишилася недобудованою.
До речі, не тільки Сольвар любить будувати церкви. Його колега, народний депутат Анатолій Матвієнко теж облаштовує храм Церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Щоправда, лише на власному подвір’ї, про що чесно вказав в електронній декларації.
Гречка
Вперше появу гречки на парламентських перегонах зафіксували у 2012 році. У цей час ціна на неї різко "стрибнула" вгору. Тож, оскільки лапша на вухах електорату давно приїлася, кандидати почали балувати виборців кашкою.
Годувати гречкою пенсіонерів полюбляв екс-мер Києва Леонід Черновецький. Фактично, на роздачі гречки він побудував усю свою передвиборчу кампанію до Київради.
Але найяскравіша гречана агітація була в Чернігові у 2015 році. Тоді кандидат на довибори у Верховну Раду Геннадій Корбан встановив п'ять палаток, де від імені партії "УКРОП" роздавав продуктові пайки та гарячі обіди. Черги були величезні, за їжу люди ледь не билися. Самого ж Корбана іронічно прозвали "Маршалом Гречкою". Щоправда, безкоштовна каша його підвела – вибори виграв конкурент від БПП "Солідарність" Сергій Березенко.
Сьогодні гречка є символом підкупу виборців. Хоча поступово її витісняють продуктові набори з рису, олії, паштетів, чаю та цукерок. Прикрасою цих наборів обов’язково є фотографія кандидата.
До речі, самі продуктові набори часто мають прострочений термін придатності.
Більш оригінальні депутати не годують виборців, а наливають їм алкоголь.
Ремонти
Раз на кілька років будинки, двори, школи та лікарні всієї України набувають нового вигляду. Так кандидати в депутати буквально стукають у двері виборців, підвищуючи свою впізнаваність.
Одяг ремонтників та відремонтовані приміщення прикрашає прізвище депутата чи його політичної сили. Але враження часто псують робітники, які залишають за собою купу сміття та фарбу.
Буває і таке, що, почавши робити ремонт перед виборами, його забувають завершити. Наприклад, у 2015 році в Ужгороді на вулицях Столєтова та Панькевича розрили дороги біля під’їздів і забули покласти на них новий асфальт. У результаті вулиці перетворилися на болото.
Та якщо ж ремонт таки завершують, цю подію треба дуже гучно відсвяткувати. Так, встановивши в під’їзді житлового будинку ліфт, кандидат в мери Івано-Франківська від "Свободи" Руслан Марцінків запросив мешканців на його освячення.
Оригінальні подарунки
Кандидати в депутати вміють дивувати виборців подарунками. З приводу і без.
Наприклад, 1 вересня 2015 року кандидат у депутати на Полтавщині Володимир Коваленко вручив студентам Лубенського лісотехнічного коледжу газонокосарку, бензопилу та діючий макет бензопили. Сам Коваленко, до речі, є директором Лубенського верстатобудівного заводу АТ "Мотор Січ".
Того ж року кандидат у київські депутати від "Солідарності" Дмитро Банас підкорював електорат банками меду. До солодкого додавалися запрошення в перукарню, у якій виборця могли підстригти за 30 гривень. Подейкують, що нині вже депутат Банас є власником мережі перукарень у столиці.
Звичка виборців отримувати подарунки може зіграти і поганий жарт з політиком. Так, наприклад, у Харкові кандидат у народні депутати начебто обіцяв виборцям безкоштовне місце на цвинтарі і знижку на похорон. Принаймні, такі листівки роздавали від імені Володимира Скоробагача. Сам він назвав таку агітацію "чорним піаром" від конкурентів.
Оригінальні подарунки вміють вигадувати і депутати від "Батьківщини". Зокрема, нардеп Владислав Бухарєв агітував за здоровий спосіб життя, даруючи велосипеди листоношам із міста Лебедин, що на Сумщині.
Уже готуються до чергових парламентських виборів і на Одещині. Тут "задобрюють" людей чаєм. Наприклад, на День вчителя народний депутат Олександр Пресман подарував місцевим школам і дитсадкам заварники.
З такими дбайливими депутатами Одещина цілком зможе конкурувати з Китаєм чи Шрі-Ланкою за статус "чайного" регіону.
Свята і концерти
Хліба та видовищ бажають люди ще з часів Римської імперії. Українці не – виняток. Тому легко "ведуться" на розважальні заходи за сприяння кандидатів у депутати.
Переважно на різні свята чи просто на вихідних кандидати влаштовують гучні концерти чи фестивалі за участю зірок.
Останнім часом у передвиборчих перегонах з’явився новий тренд – катати виборців на теплоходах.
Але зірки та теплоходи – це банально, вирішив у 2015 році кандидат Дмитро Лантушенко. На день міста Суми представник БПП "Солідарність" запустив у небі іменний дирижабль. Чим здивував, але не переконав мешканців привести його до влади.
А в Запоріжжі на парламентських виборах 2012 року кандидат Олег Ткаченко привертав увагу електорату… гусем. Зокрема, він щоденно гуляв із птахом центром міста. За його словами, гуся подарували колеги з запорізької "Просвіти" як символ краси та перемоги.
"Гуси врятували Рим, а отже – врятують і Україну", – гордо заявляв канидидат у нардепи Ткаченко.
Гроші
Найбільш нахабні кандидати купують своїх виборців грошима.
Сьогодні середня ціна за один голос – від 100-250 гривень.
Раніше гроші роздавали під "чесне слово", що людина поставить галочку за певного кандидата. Тепер політики стали хитріші – гроші віддають лише після демонстрації фото бюлетеня із "потрібною" позначкою.
Так, цьогоріч мешканці Волині скаржилися, що під час виборів до об'єднаних територіальних громад людям платили по 200 гривень за кандидата від Блоку Петра Порошенка "Солідарність" Миколу Калачука. Ще 200 гривень пообіцяли докинути зверху в разі його перемоги.
Але є більш витончені способи купівлі електорату. Наприклад, у 2015 році мер Чернігова Олександр Соколов пообіцяв доплату кожному пенсіонеру, який покаже довідку про розмір пенсії менше, ніж 1300 гривень.
А у 2016-му на довиборах до Верховної Ради у Станиці Луганській на Луганщині кандидат від "Нашого краю" Сергій Шахов роздавав так звані "Соціальні картки".
Власник такої картки мав "пріоритетне" право на участь у соціальних програмах БФ "Наш край" та ГО "Захист селян". Що це за соціальні програми – так і лишилося загадкою. Як стверджували місцеві мешканці, за картками людям нібито банально роздавали по 200 гривень.
Що робити з проблемою підкупу?
Підкуп призвів до того, що гроші стали чи не єдиною рушійною силою на виборах. І це не могло не вплинути на психологію українського виборця. Тепер від кандидатів у депутати заздалегідь не очікують гарної репутації чи реальних справ. Люди приводять до влади тих, хто робить їм "подарунки" чи музичні концерти, за принципом – "з паршивої вівці хоч вовни жмут".
Почати зміни варто з головного законодавчого органу країни – Верховної Ради. Зокрема, з механізму її обрання – змішаної виборчої системи.
Нагадаємо, що зараз 50% депутатів проходять з мажоритарних округів і ще 50% за пропорційною системою із закритими регіональними списками.
Саме мажоритарна складова на парламентських виборах і створює широкі можливості для підкупу виборців та фальсифікації результатів. І саме "купівля" округу приводить їх у тепле парламентське крісло.
Змінити ситуацію може виборча реформа. А саме – відмова від мажоритарки і впровадження пропорційної системи із відкритими регіональними списками. Але без тиску з боку громадськості нинішні депутати та президент Петро Порошенко ніколи не відмовляться від старої системи Януковича.
